Марія Пригара як/і жінка з «Пролетарської правди»: вплив медійного конструкту на фемінну художню творчість

Snizhana Zhyhun

Анотація


Актуальність статті полягає в з‘ясуванні впливу маскулінних практик та інтересів на жіночу творчість, зокрема у 1920-х. Більшовизм формує політику через чоловічі інтереси, принципи та практики, зокрема за допомогою ЗМІ. Політика О. Коллонтай щодо «жіночого питання» конфліктує з маскулінною пропагандою. З‘ясування цього розходження, а також його впливу на тогочасну жіночу творчість на прикладі поетеси Марії Пригари визначено як мету розвідки.

Описуючи «нову жінку», О. Коллонтай наголошувала на психологічних характеристиках: вона перемагає свої емоції, плекає самостійність, цінує свою і чужу свободу тощо.  Медійний дискурс другої половини 1920-х років мислився ефективним інструментом інтеграції жінок у суспільне життя. У газеті «Пролетарська правда» вони подані як механізм, цінністю якого є продуктивність праці. Нова жінка мусила бути залученою у чоловічий світ і переймати його визначальні якості: мілітарність, індустріальність, силу, експансійність.

Позаштатним кореспондентом «Пролетарської правди» була Марія Пригара. Головні теми її лірики в пресі: більшовицька революція та війна; історія революцій та класової боротьби; радянські досягнення; робітниче.

Тематика відповідає окресленими пресою інтересам радянської жінки, яка цілком як чоловік. Жінка-лірична героїня присутня лише у двох з оглянутих текстів, і саме на виробництві.

Художній світ решти поезій Пригари достатньо  маскулінний. Мають вагу топоси порту, заводу, шахти, друкарні, будови, залізниці, шинку і міста в цілому. Героями є пролетар / підкорювач техніки, герой, здатний до самопожертви в класовій боротьбі, солдат революції.  

Таким чином медійний вплив на жіночу лірику маскулінізує її художній світ, що призводить до втрати жіночого голосу.


Ключові слова


фемінна творчість; медіа; маскулінність; мілітарність; індустріальність

Повний текст:

PDF

Посилання


REFERENCES (TRANSLITERATED)

Bohachevska-Khomiak, M. (1995). Bilym po bilomu: Zhinky u hromadskomu zhytti Ukrainy 1884–1939. Kyiv: Lybid. (in Ukrainian)

Humenna, D. (1990). Dar Evdotei. Vol. 2. Baltymor; Toronto: Smoloskyp.

Kolomijets, L. (2015). Ukrainsky hudozhni pereklad ta perekladachi 1920–30-h rokiv. Kyiv: Nova knyha.

Kollontaj, A. (1919). Novaja moral i rabochij klass. Moscow.

Kollontaj, A. (1918). Semia i kommunisticheskoje hosudarstvo. Moscow: Kommunist.

Nagel, J. (2003). Maskulinnist ta natsionalizm; gender ta seksualnist u tworenni natsij. Yi, 27. Retrieved from http://www.ji.lviv.ua/n27texts/nagel.htm

Osipovich, T. (1993). Kommunizm, feminism, osvobozhdienie zhenshchin i Aleksandra Kollontaj. Obshhestvennye nauki i sovremennost', 1, 174–186.

Proletarska Pravda. (1925–1941; 1928). Is. 1(1913)–302(2214).




DOI: http://dx.doi.org/10.28925/2311-259x.2018.4.5

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано за ліцензією Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна.