Синопсис: текст, контекст, медіа http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis <p><strong>Електронний журнал «Синопсис: текст, контекст, медіа» </strong>— рецензоване видання, що публікує актуальні дослідження в галузях літературознавства, мовознавства та соціальних комунікацій. Публікації журналу охоплюють такі проблеми: теорія літературного тексту, історія української літератури, українська література періоду народництва, історія світової літератури, стилістика тексту, лінгвістичний аналіз художнього і публіцистичного тексту, процес читання, перекладознавчі аспекти тексту, медіа-текст, медіа як дискурс. Цей перелік не є вичерпним і може розширюватися різноманітними дослідженнями тексту, зокрема і міждисциплінарними. Важливий розділ журналу складають нові переклади українською видатних наукових і художніх творів з науковими коментарями.</p> <p>До розгляду приймаються рукописи українською,&nbsp;англійською,&nbsp;польською, російською мовами.</p> <p>Журнал засновано у 2012 році <a href="http://kubg.edu.ua/">Київським університетом імені Бориса Грінченка</a> (вул. Маршала Тимошенка, 13Б, Київ, 04212, Україна). Засновник повністю фінансує видання, плата за публікацію не стягується.</p> <p>Щороку виходять&nbsp;4 випуски (31 березня, 30 червня, 30 жовтня, 25 грудня).</p> <p>Журнал входить до переліку наукових фахових видань України (категорія В).</p> <p>Журнал реферується, індексується та зберігається в<br> <a href="https://dbh.nsd.uib.no/publiseringskanaler/erihplus/periodical/info?id=496939" target="_blank" rel="noopener">ERICH PLUS</a><br><a href="http://ulrichsweb.serialssolutions.com/login">Ulrichsweb</a><br><a href="https://doaj.org/toc/2311-259X" target="_blank" rel="noopener">DOAJ</a><br><a href="http://scholar.google.com.ua/citations?user=J_JH450AAAAJ&amp;hl=uk">Google Scholar<br></a><a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=UJRN&amp;P21DBN=UJRN&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=juu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=PREF=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=stkm">Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського</a><br><a href="http://oai.org.ua/index.php/index">Simple Search Metadata (SSM)<br></a><a href="https://app.dimensions.ai/discover/publication">Dimensions</a><a href="http://oai.org.ua/index.php/index"><br></a><a href="https://www.lens.org/">Lens.org</a><a href="http://oai.org.ua/index.php/index"><br></a><a href="https://1findr.1science.com/home">1findr</a><a href="http://oai.org.ua/index.php/index"><br></a><a href="https://www.scilit.net/">Scilit</a></p> <p>Журнал дотримується політики відкритого доступу (Open Access), згідно з якою всі матеріали журналу після публікації негайно безоплатно доступні всім користувачам.&nbsp;Користувачі можуть читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, шукати повні тексти статей або покликатися на них, використовувати їх для будь-яких інших законних цілей, не вимагаючи попереднього дозволу видавця або автора.&nbsp;Це відповідає визначенню відкритого доступу&nbsp;<a href="https://www.budapestopenaccessinitiative.org/">BOAI</a>.</p> <p>DOI:&nbsp;<a href="https://doi.org/10.28925/2311-259x" target="_blank" rel="noopener">https://doi.org/10.28925/2311-259x</a></p> <p>ISSN 2311-259X</p> uk-UA <p>Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:</p> <ol type="a"> <li class="show">Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії&nbsp;<a href="http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/" target="_new">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.</li> <li class="show">Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.</li> <li class="show">Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.&nbsp;<a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).</li> </ol> r.kozlov@kubg.edu.ua (Roman Kozlov) synopsis@kubg.edu.ua (Roman Kozlov) пт, 01 лис 2019 05:54:30 +0000 OJS 3.1.1.4 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 Моделювання простору в українському детективі другої половини ХХ ст. http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/363 <p class="a"><span style="letter-spacing: -.1pt;">Актуальність дослідження зумовлена недооцінкою впливу розважальної літератури на формування уявлень про світ у читача. Відтак мета представленої статті — продемонстру</span>вати, як просторові структури радянського детективу керують створенням значень, фор<span style="letter-spacing: -.1pt;">муючи колективні стратегії. Предметом розвідки є співвідношення закордонного та радянського простору, а також локального та імперського, яким був радянський. Основним методом дослідження є структуралістський аналіз, а інтерпретація отриманих за допомогою нього результатів здійснювалася в контексті ідей постколоніальної критики. Це визначає новизну роботи, яка полягає в розгляді детективних текстів радянського періоду як носія не лише політичної ідеології, але й колоніального погляду. У результаті дослідження з’ясовано, що моделювання простору в українськім детективі 1950–1980-х років визначається співвідношенням світового та імперського простору, наділених етичними оцінками, а&nbsp;також імперського і локального, що творять систему знань про світ. При цьому простір українського детективу цього періоду відчутно звужений, якщо порівнювати його з детективом 1920-х років чи російським детективом 1950–80-х. Описаний простір часто позбавлений національних ознак або ж вони існують неакцентовано. Натомість увага зосереджується на досягненнях влади: нових будівлях і переобладнанні старих, промислових об’єктах. «Розважальний» текст закріплював тиражований масмедіа наратив цивілізаційної місії радвлади та її успіхів. Міський простір найчастіше визначається виробництвом і тор­</span>гівлею, переважно нелегальною. І саме вона стає осердям зображення столиці Союзу — Москви<span style="letter-spacing: -.1pt;">. У представленні її як центру збуту краденого іноземцям виявляється приховане неприйняття метрополії. Але зображення Києва як усередненого «обласного центру» демонструє колоніальну мімікрію та стратегію асиміляції. Містифікація простору, характерна </span><span style="letter-spacing: -.2pt;">для текстів про злочини з ідеологічною механікою, руйнувала асоціювання відповідальності</span><span style="letter-spacing: -.1pt;"> за них з конкретними містами. Натомість місця пам’яті акцентували понесені втрати в боротьбі з зовнішнім ворогом, що підвищувало емоційну цінність УРСР у складі Союзу. Таким чином, аналізовані тексти демонструють однозначні стосунки між світом та імперією, але </span><span style="letter-spacing: -.2pt;">складні між імперією і колонією. У перспективі дослідження доцільно порівняти зображен</span><span style="letter-spacing: -.1pt;">ня простору в російських детективах (столичних і регіональних авторів), а також у детективах інших республік та країн Варшавського договору</span>.</p> Snizhana Zhyhun ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/363 пн, 28 жов 2019 00:00:00 +0000 Образотворчі риси козака-характерника — героя роману Ю. Мушкетика «Погоня» http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/361 <p class="a">Предметом дослідження є інтерпретація фольклорного образу козака-характерника в&nbsp;історичному романі межі ХХ–ХХІ століть. Звернення цього жанру на сучасному етапі до фікційних джерел і прийомів, зокрема міфу, притчі, казки, фантастики, гри, компіляції, порушень просторово-часової лінійності тощо, становить проблемне поле ширшого <span style="letter-spacing: -.1pt;">дослідження. Мета статті: визначити специфіку функціонування образу козака-характерника</span> в художньому світі роману Ю. Мушкетика «Погоня». Поставлена мета передбачає реалізацію таких завдань: розкрити фольклорні аспекти формування образу козака-характерника; простежити особливості інтерпретації образу-типу характерника автором та специфіку функціонування його втілення; простежити головні поетологічні тенденції зображення козака-характерника в досліджуваному романі. У результаті дослідження з’ясовано, що у романі «Погоня» (1997) Ю. Мушкетик змоделював історію відповідно до м<span style="letter-spacing: -.1pt;">одерної традиції. Митець лише відштовхнувся від історичної доби Руїни і далі повів роз</span><span style="letter-spacing: -.2pt;">пов</span><span style="letter-spacing: -.1pt;">ідь за принципом дороги, тому на перший погляд роман сприймається як пригодницький. Указавши на спадковість поколінь козаків-характерників, автор налаштовує читачів </span>на сприймання героя, незвичайні здібності якого розкриватиме багатогранно впродовж твору. Зображуючи колоритний портрет козака Семена Білокобилки подібно до химерної зовнішності козака Мамая, Ю. Мушкетик надає роману «Погоня» ознак химерного жанру. Відповідно до жанру роману-дороги, Ю. Мушкетик розкрив незвичайні здібності козака в&nbsp;багатьох епізодах його подорожі. За допомогою прийому оповіді від імені козака-характерника («я-нарації») митець передав його почуття й емоції за надзвичайно скла<span style="letter-spacing: -.1pt;">дних умов. Ю. Мушкетик наділив козака добрим гумором як складовою його способу життя.</span> <span style="letter-spacing: -.1pt;">Життєлюбство надає козаку сили продовжити шлях і виконати завдання-місію порятунку</span> побратимів. У роздумах козака-характерника автор висловив ідею єдності України та українців, порушив питання сенсу життя людини, надавши роману ознак філософського ж<span style="letter-spacing: -.1pt;">анру, вагомості й актуальності сьогодення. Практичне значення результатів дослідження</span> полягає у можливості сформувати модель трансформації фольклорного образу у літературний, розширивши матеріал дослідження іншими творами цього жанру і періоду.</p> Olha Fedorenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/361 чт, 31 жов 2019 00:00:00 +0000 Засади оцінки та канонізації драматургічних творів українськими публіцистами кінця XIX — початку XX ст. http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/365 <p>Предметом дослідження є драматургічний канон, проблема якого є нагальною для кожної нації. Як доволі мінливе явище театр різко реагує на соціальний запит. Тому важливо усвідомлювати ті критерії та засади, за якими можуть бути оцінені драматургічні твори, придатні для входження в національний канон. Метою розвідки є виокремлення на матеріалі публіцистики кінця XIX – початку XX століття критеріїв канону драматургічних творів, критеріїв, перевірених не тільки часом, а й інтелектом. Досвід українських публіцистів кінця ХІХ – початку ХХ ст. у цій галузі є надзвичайно важливим. Розділені в державному і в етнічному сенсі, українці виробляли систему спільних кодів, зокрема й культурних. Причому переважно брали за взірець досвід сформованих історичних націй зі сталою театральною історією. В результаті дослідження з’ясовано, що розробка таких засадничих кодів велася одночасно в кількох напрямах. Це і вироблення принципів оцінки поетичної мови, і встановлення вимог до особистості автора, і відбір оригінальних творів національної літератури як взірцевих, і формування жанрового репертуару театрів. Через специфіку тогочасного розуміння просвітницької ролі драматичної літератури та вистав варто говорити і про ідеологічну частину вимог до якісного художнього твору. Актуальний ідейний зміст розглядався (Іван Франко, Микола Євшан, Леся Українка) як обов’язковий чинник успіху твору. Однак він повинен не зумовлювати дидактизм, а служити радше ілюстративним матеріалом. Сергій Єфремов, говорячи про українську драматургію зазначеного періоду вже з позицій історика літератури, головну увагу зосереджував на сценічності та змісто-формальній цілісності п’єси. Виявлені критерії формування канону становлять новизну дослідження та його практичне значення, ставши мірилом оцінки тих творів, що ними можна розширити український драматургічний канон. Загалом формування канону є позитивно-дискутивним явищем, адже приводить до пошуку точок дотику і відновлення цілісності роз’єднаної національної літератури та культури.</p> Roman Kozlov, Tetiana Virchenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/365 чт, 31 жов 2019 00:00:00 +0000