ІСТОРИЧНА ПАРАДИГМА СЕМІОТИКИ

Автор(и)

  • Inha Pogrebniak Київський університет імені Бориса Грінченка, кафедра української літератури і компаративістики

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259X.2017(2)8122

Ключові слова:

семіотика, знак, семіологія, знаковий процес, парадигма

Анотація

У статті проаналізовано теоретичні засади та тенденції розвитку семіотичного літературознавства. Охарактеризовано низку визначень семіотики як науки про знакові системи, розкрито їх властивості та загальні теорії знаків і систем. Зазначено, що у зв’язку з популярністю семіотики наявні зловживання її термінами, що викликає занепокоєння серед науковців. Окреслено генезис самої знакової теорії та специфіку семіотики як науки, охарактеризовано дослідження її засновників, що репрезентують полярні підходи до галузі. Проаналізовано основні погляди представників різних напрямів. Зосереджено увагу на вітчизняних та іноземних дослідженнях 1950– 1990-х років, що окреслюють проблематику використання структурносеміотичних методів у вивченні літератури.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Inha Pogrebniak, Київський університет імені Бориса Грінченка, кафедра української літератури і компаративістики

кандидат філологічних наук

Посилання

REFERENCES (TRANSLITERATED)

Deely J. The Impact of Semiotics to Philosophy. Helsinki, 2000. – Р. 23. – (In English).

Encyclopedic dictionary of semiotics / Gen. ed. T.Sebeok. – In 3 vol. – Vol.1: A – M. – Vol.2: N – Z. – Vol.3: Bibliography. – Berlin, etc.: Mouton De Gruyter, cop. 1986. – 592 p., 593 p., 452 p. – (In English).

Hawkes T. Structuralism and semiotics. – London, Berkeley: University of California press, 1977. – 192 p. – (In English).

Ryder M. Semiotics: Language and Culture. In: Encyclopedia of Science, Technology, and Ethics. Copyright © 2001–2006 by Macmillan Reference USA, an imprint of the Gale Group. – (In English).

Avgustin A. O Troice: v pjatnadcati knigah protiv arian. Krasnodar: Glagol, 2004. – p. 363. – (In Russian).

Aristotel. Ob istolkovanii, 16a3-5 // Aristotel. Sochinenija v chetyreh tomah. Vol.2. Moskva: Mysl, 1978. – p. 252. – (In Russian).

Lokk Dzh. Opyt o chelovecheskom razume. Vol. 1. Moskva: Socjegiz, 1960. – p. 695. – (In Russian).

Novaja filosofskaja jenciklopedija. V chetyreh tomah. / In-t filosofii RAN. Nauchno-red. sovet: V.S. Stepin, A.A. Gusejnov, G.Ju. Semigin. M., Mysl, 2010, Vol. II, E – M,. – p. 613. – (In Russian).

Sekst Je. Sochinenija v dvuh tomah. Vol.1. Moskva: Mysl, 1976. – pp. 179–280. – (In Russian).

Skripnik K.D. Semiotika: glossarij kljuchevyh terminov. Rostov n/D, 2010. – p. 150. – (In Russian).

Sosjur F. de Trudy po jazykoznaniju. Moskva: Progress, 1977. – p. 54. – (In Russian).

Jakobson R. Semiotika. Moskva: Raduga, 1983. – p. 102. – (In Russian).

Downloads


Переглядів анотації: 477

Опубліковано

30.06.2017

Як цитувати

Pogrebniak, I. (2017). ІСТОРИЧНА ПАРАДИГМА СЕМІОТИКИ. Синопсис: текст, контекст, медіа, (2(18), 37–43. https://doi.org/10.28925/2311-259X.2017(2)8122

Номер

№ 2(18) (2017)

Розділ

Теоретичні обрії літературознавства

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).