Марія Пригара як/і жінка з «Пролетарської правди»: вплив медійного конструкту на фемінну художню творчість

Автор(и)

  • Snizhana Zhyhun Київський університет імені Бориса Грінченка, кафедра української літератури і компаративістики

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259x.2018.4.5

Ключові слова:

фемінна творчість, медіа, маскулінність, мілітарність, індустріальність

Анотація

Актуальність статті полягає в з‘ясуванні впливу маскулінних практик та інтересів на жіночу творчість, зокрема у 1920-х. Більшовизм формує політику через чоловічі інтереси, принципи та практики, зокрема за допомогою ЗМІ. Політика О. Коллонтай щодо «жіночого питання» конфліктує з маскулінною пропагандою. З‘ясування цього розходження, а також його впливу на тогочасну жіночу творчість на прикладі поетеси Марії Пригари визначено як мету розвідки.

Описуючи «нову жінку», О. Коллонтай наголошувала на психологічних характеристиках: вона перемагає свої емоції, плекає самостійність, цінує свою і чужу свободу тощо.  Медійний дискурс другої половини 1920-х років мислився ефективним інструментом інтеграції жінок у суспільне життя. У газеті «Пролетарська правда» вони подані як механізм, цінністю якого є продуктивність праці. Нова жінка мусила бути залученою у чоловічий світ і переймати його визначальні якості: мілітарність, індустріальність, силу, експансійність.

Позаштатним кореспондентом «Пролетарської правди» була Марія Пригара. Головні теми її лірики в пресі: більшовицька революція та війна; історія революцій та класової боротьби; радянські досягнення; робітниче.

Тематика відповідає окресленими пресою інтересам радянської жінки, яка цілком як чоловік. Жінка-лірична героїня присутня лише у двох з оглянутих текстів, і саме на виробництві.

Художній світ решти поезій Пригари достатньо  маскулінний. Мають вагу топоси порту, заводу, шахти, друкарні, будови, залізниці, шинку і міста в цілому. Героями є пролетар / підкорювач техніки, герой, здатний до самопожертви в класовій боротьбі, солдат революції.  

Таким чином медійний вплив на жіночу лірику маскулінізує її художній світ, що призводить до втрати жіночого голосу.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Snizhana Zhyhun, Київський університет імені Бориса Грінченка, кафедра української літератури і компаративістики

Доктор філологічних наук

Посилання

REFERENCES (TRANSLITERATED)

Bohachevska-Khomiak, M. (1995). Bilym po bilomu: Zhinky u hromadskomu zhytti Ukrainy 1884–1939. Kyiv: Lybid. (in Ukrainian)

Humenna, D. (1990). Dar Evdotei. Vol. 2. Baltymor; Toronto: Smoloskyp.

Kolomijets, L. (2015). Ukrainsky hudozhni pereklad ta perekladachi 1920–30-h rokiv. Kyiv: Nova knyha.

Kollontaj, A. (1919). Novaja moral i rabochij klass. Moscow.

Kollontaj, A. (1918). Semia i kommunisticheskoje hosudarstvo. Moscow: Kommunist.

Nagel, J. (2003). Maskulinnist ta natsionalizm; gender ta seksualnist u tworenni natsij. Yi, 27. Retrieved from http://www.ji.lviv.ua/n27texts/nagel.htm

Osipovich, T. (1993). Kommunizm, feminism, osvobozhdienie zhenshchin i Aleksandra Kollontaj. Obshhestvennye nauki i sovremennost', 1, 174–186.

Proletarska Pravda. (1925–1941; 1928). Is. 1(1913)–302(2214).

Downloads


Переглядів анотації: 306

Опубліковано

26.12.2018

Як цитувати

Zhyhun, S. (2018). Марія Пригара як/і жінка з «Пролетарської правди»: вплив медійного конструкту на фемінну художню творчість. Синопсис: текст, контекст, медіа, (4(24), 44–53. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2018.4.5

Номер

Розділ

Медіа та віртуальна реальність