@article{Moskalov_Kaleshchuk_2019, title={До проблеми семантичних трансформацій при перекладі Біблії на японську мову}, volume={25}, url={https://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/373}, DOI={10.28925/2311-259x.2019.4.4}, abstractNote={<p>Предметом дослідження пропонованої статті є семантичні трансформації та роль контекстуального значення при перекладі Біблії японською мовою. Проблема полягає у тому, що незважаючи на розроблену теорію перекладу біблійних текстів у світі, а також, на відносно тривалу традицію перекладів Біблії японською мовою, очевидно, що мовна картина світу, вибудувана на поняттях сінтоїстсько-даосько-конфуціанської культурної тріади, не передбачає ідеї трансцендентного Бога як ключової домінанти іудео-християнської культурної парадигми. Унаслідок цього при перекладі Біблії японською мовою виникають неминучі втрати та необхідність компенсацій за рахунок тих чи тих засобів. Метою статті є з’ясувати способи досягнення адекватності при перекладі Біблії японською мовою. Основним методом дослідження є семантичний аналіз перекладів основоположних біблійних понять («Бог», «душа») в обраному фрагменті Біблії — Євангелії від Івана, 3:3-7. У результаті дослідження з’ясовано, що при перекладі японською мовою в одних випадках спостерігається заміна слів і понять на синонімічні — «хліб» в молитві «Отче наш» замінюється на їжу 糧 (kate) (ієрогліф з коренем «рис»). В інших помітні прийоми буквального перекладу-кальки або транслітерації — «Агнець Божий» 神の子羊 (kami no kohitsuji), «геєна вогненна» 火のゲヘナ (hi no gehena). У зв’язку з відсутністю в японському релігійному дискурсі відповідних понять перекладачам довелося переробити і переосмислити оригінальні ідеї тексту. Досягнення адекватності ускладнюється ще й проблемою стилістичної стратифікації японської мови, яка передбачає віддалені один від одного регістри, і письмовий формалізований текст із високим рівнем сакралізації, до яких за японськими мовними нормами належить Біблія, виявляється майже недоступним без спеціальної філологічної підготовки. У статті показано, що перед перекладачами Біблії японською мовою стояло подвійне завдання: з одного боку, донести глибинні смисли понять, які відсутні в японській культурі історично, а з іншого, — знайти формальні засоби, які не профанізували б високого статусу біблійного тексту. Обґрунтування перекладацьких рішень становить практичне значення дослідження.</p>}, number={4}, journal={Синопсис: текст, контекст, медіа}, author={Moskalov, Dmytro and Kaleshchuk, Marharyta}, year={2019}, month={Груд}, pages={149–155} }