TY - JOUR AU - Руснак, Ірина PY - 2021/12/25 Y2 - 2024/03/28 TI - Борис Грінченко про способи регулювання творчого натхнення JF - Синопсис: текст, контекст, медіа JA - Синопсис VL - 27 IS - 4 SE - Доба народництва: простір інтерпретації DO - 10.28925/2311-259x.2021.4.6 UR - https://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/507 SP - 238–244 AB - <p>У пропонованій статті вперше в українському літературознавстві об’єктом дослідження стала теоретична праця «Регулирование вдохновения» (1893) Бориса Грінченка про естетичну категорію натхнення, рукопис якої зберігається в Інституті рукописів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Предметом дослідження є погляди письменника на психологію творчості. Метою розвідки стало осмислення теоретичних поглядів мислителя на проблему натхнення як особливого творчого стану митця, регулювання якого може впливати на його продуктивність.</p><p>У результаті дослідження в Грінченкових теоретичних поглядах на художню творчість відстежено відбитки як ідеалістично, так і позитивістськи орієнтованої естетики. Любомудр рішуче відкидав тезу про натхнення як швидкоминучий некерований письменником особливий стан, заперечував можливість продуктивної творчості тільки в моменти коротких поривів чи хвилин осяяння. Б. Грінченко послідовно обґрунтував тезу про те, що геніальні письменники систематично переживали натхнення через вироблену роками здатність творити в чітко визначений момент. На його думку, уміння координувати час для різного виду діяльності дало їм можливість викликати духовний підйом у певні години, коли мистецька діяльність була найбільш результативною. У статті Б. Грінченко наполягав на необхідності для кожного творця керувати своїм натхненням шляхом майстерної організації творчої праці.</p><p>Своїми думками про можливість врегульовувати натхнення Борис Грінченко потвердив геґелівську тезу про творче натхнення як закономірний результат напруженої праці художника. Український мислитель розглядає натхнення як рушійну силу, яку можна запустити в дію щоденною унормованою працею. У кожного митця момент найвищого одкровення протікає по-особливому, кожен його етап може відбирати різну кількість часу, енергії. Однак Борис Грінченко висловив сподівання, що в майбутньому розвиток літературної діяльності приведе більшість письменників до впорядкованої та регламентованої певними потребами методи творчої праці.</p><p>Висловлені в статті погляди Б. Грінченка на зв’язок натхнення з титанічною роботою митця звучать цілком по-сучасному.</p> ER -