Моделі стереотипізації національних особливостей, гендерних ролей і поведінкових сценаріїв у серіалах
(на прикладі польських серіалів «Наші пані у Варшаві» та «Лондонці»)
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.3.7Ключові слова:
стереотип, гендер, серіальний контент, архетип, наративАнотація
Об’єктом дослідження є серіал як площина породження та демонстрації стереотипів, особливо якщо йдеться про серіальний продукт, знятий для вітчизняного глядача, а не з розрахунку на широке коло глядачів з інших країн. Автори при творенні такого продукту передусім орієнтуються на запити споживачів, тобто намагаються вмонтуватися в ту картину світу, яку ці споживачі мають. Власне, стереотипи є основою такої картини світу, причому дослідження доводить, що стереотипи національні й гендерні в цьому сенсі є найбільш показовими, оскільки пов’язані з глибинними уявленнями індивіда про цінності. Таким чином, формується замкнена структура впливу, за якої споживач нав’язує авторам своє бачення, відбиток якого отримує потім у вигляді серіального продукту, який, своєю чергою, впливає на нього й укріплює чи розширює його систему світоглядних стереотипів. Проблема бачення себе та інших народів, бачення себе через інших — це досить цікава площина пізнання і самопізнання, а актуальність дослідження цієї площини тим більше посилюється в періоди масових міграцій, що змушує нації до тісніших взаємозв’язків. І обидва досліджувані серіали — відображення таких процесів. Мета дослідження: проаналізувати особливості національних польських та українських образів жінок-мігранток і чоловіків-мігрантів у серіалах «Лондонці» (Польща, 2008) та «Дівчата зі Львова» (2015), визначити простимульовані культурними й історичними особливостями стереотипи при формуванні цих образів як таких, що демонструють стійкість національних стереотипів, в основі яких лежать стереотипи гендерні. Дослідження проводиться методом контент-аналізу за певними проблемними напрямами.
Результати дослідження доводять, що у своїй основі національні і гендерні стереотипні ролі не є виявом нетолерантності одного народу до іншого, натомість є продуктом опанування буденною свідомістю безпосереднього й інформаційного досвіду з усього комплексу джерел. Серіальний контент, з одного боку, сформований на основі таких ключових для буденної свідомості стереотипів, а з іншого боку, він є основою для закріплення або поширення цих стереотипів. У двох проаналізованих серіалах чітко простежується сценарій важкого підкорення чужої країни й культури, при цьому для українців — у жіночих сценаріях, для поляків — у жіночих і чоловічих. Чоловік в обох серіалах реалізує активні соціальні ролі, є успішним фахівцем, оборонцем, рятівником, гарантом щастя, причому в обох серіалах ідеться про чоловіка-поляка. Жінки послідовно реалізують традиційні ролі Попелюшки, матері, охоронниці дому, дружини, помічниці, хоча в серіалі «Лондонці» також є приклади успішних жіночих кар’єр.
Завантаження
Посилання
“1+1” will show the Polish melodramatic series “Our Ladies in Warsaw”. (2016). Detector media. https://detector.media/production/article/115862/2016-06-08-11-pokazhe-polskyy-melodramatychnyy-serial-nashi-pani-u-varshavi
“Dziewczyny ze Lwowa” podbiły Ukrainę. (2016). ATM Grupa. https://www.atmgrupa.pl/dlamediow/dziewczyny-ze-lwowa-podbily-ukraine
A TV series about four wage-earning women from Ukraine (2016) became super popular in Poland. Novynarnia. https://novynarnia.com/2016/02/04/u-polshhi-stav-superpopulyarnim-serial-pro-chotiroh-zarobitchanok-z-ukrayini
Balczyńska-Kosman, A. (2011). Udział kobiet w mediach a problematyka stereotypówpłci. Wydział Nauk Politycznychi Dziennikarstwa UAM, 2, 113–120. https://doi.org/10.14746/pp.2011.16.2.11
Cavell, S. (1971). The World Viewed: Reflections on the Ontology of Film. Viking Press.
Chornodon, M. (2013). Theoretical and methodical aspects of study of gender conceptual (example of modern media). Naukowe prace, praktyka, opracowania, innowacje 2013 roku, 45–47.
Drąg, K. (2018). Serialowy obraz spotkania międzykulturowego. Studium przypadku serialu Dziewczyny ze Lwowa. Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Polonica, 2(48). 389–404. https://doi.org/10.18778/1505-9057.48.25
Freud, S. (2021). Massenpsychologie und Ich-Analyse. Nikol.
Grabowska, M. (2000). Stereotypy płci w reklamie w percepcji kobiet. Forum psychologiczne, 5, 68–79.
Graff, A. (2014). Dziewczyny na mapie amerykańskich sporów o kobiecość, seks i politykę płci. Backlash, postfeminizm czy postpostfeminizm? Seriale w kontekście kulturowym społeczeństwo i obyczaje. Instytut Filologii Polskiej Uniwersytetu Warmińsko-Mazurskiego w Olsztynie, 56–72.
Heuckelom, K. V. (2013). The Londoners and Outlanders: Polish Labour Migration through the European Lens. The Slavonic and East European Review, 91(2), 210–234. https://doi.org/10.5699/slaveasteurorev2.91.2.0210
Khodachuk, Y., & Maslova, Y. (2021). Gender stereotypes in the information picture of the world (on the example of Ukraine andPoland). Journal of Education, Health and Sport, 11(6), 28–36. https://doi.org/10.12775/JEHS.2021.11.06.003
Lippmann, W. (1922/1965). Public Opinion. The Free Press.
Połaski, K. (2015). “Dziewczyny ze Lwowa” Anna Gorajska — sceniczne zwierzę młodego pokolenia (wywiad). Telemagazyn. http://www.telemagazyn.pl/artykuly/dziewczyny-ze-lwowa-anna-gorajska-sceniczne-zwierze-mlodego-pokolenia-wywiad-44812.html
Rączka, M. (2015). “Dziewczyny ze Lwowa” — wysoka oglądalność nowego serialu TVP 1. Na ekranie. http://naekranie.pl/aktualnosci/dziewczyny-ze-lwowa-wysoka-ogladalnosc-nowego-serialu-tvp1-749680
Robert, A. C. (2010). Channels of discourse: television and contemporary criticism. Univ of North Carolina Press.
Romejko, A. (2009). A Polish Oedipus. On the Situation of the Polish Community in Great Britain in the Context of the TV serial The Londoners. Studia Gdańskie, 25, 195–212. https://doi.org/10.18290/rkult22132.3
Rosinska, O., Zhuravska, O., Zykun, N., & Gandziuk, V. (2019). Stereotyped Media Images as a Method of Forming Delusions of Ordinary Consciousness. International Journal of Innovative Technology and Exploring Engineering (IJITEE), 9, 2067–2612. https://doi.org/10.35940/ijitee.A5311.119119
Rydzewska, J. (2012). Wielka Brytania, wielkie nadzieje. Wizerunek polskiej emigracji do Wielkiej Brytanii w “Londyńczykach” (The Londoners). Images, 19-20, 200–211.
Rylov, K. (2021). Victims, witches, laborers at best. Focus. 20.02.2021. https://uain.press/articles/1082295-1082295
Sabadyshina, Y. (2015). The series about women from Lviv became one of the most popular in Poland. Your city. 09.10.2015.
Sojak R., Meler A., & Królicka B. (2020). Stereotypowe czy nietypowe? Wizerunek kobiet w polskich serialach — sposób prezentacji, obecność, konteksty. Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Mikołaja Kopernika.
The series “Girls from Lviv” has already been seen by 3 million 720 thousand Poles (2015). Daily Lviv. 10.10.2015. https://doi.org/10.1007/s40274-015-1849-8
Titkow, A. (2007). Tożsamość polskich kobiet. Ciągłość, zmiana, konteksty. Wydawnictwo IFiS PAN.
Tkachyk, N. (2016). Wojciech ADAMCHIK: Meet through “Girls from Lviv”. Galician correspondent. 06.08.2016. https://gk-press.if.ua/vojtseh-adamchyk-znajomtesya-cherez-divchat-zi-lvova
Vasyurina А., & Snagoschenko A. (2016). Media coverage of gender stereotypes. Worldview — Philosophy — Religion, 11, 93–102.
Verkhovskyi, V. (2019). What Poles think about Ukrainians. Review of Polish TV series. Ukrainian interest. 13.10.2019. https://uain.press/blogs/shho-polyaky-dumayut-pro-ukrayintsiv-oglyad-polskyh-teleserialiv-1093430.
Voznesenska, O. (2014). Media socialization: gender stereotypes of serial reality. Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National University. Psychology, 1, 22–27. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vknup_2014_1_8
Wojtyna, M, Micelli, B., & Zgierska, R. (2022). Reading Contemporary TV Series. Aestetiks. Themes and Reception. https://doi.org/10.3726/b19683
Zatwarnicka-Madura, B. (2016). Wizerunek kobiet w przekazach medialnych o charakterzeinformacyjnym. Marketing i Zarządzanie, 4(45), 413–421. https://doi.org/10.18276/miz.2016.45-37
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Олена Росінська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).