ОБРАЗ ВАСИЛЯ СТУСА В ЕЛЕКТРОННИХ ЗМІ

Olga Khamedova

Анотація


У статті проаналізовано матеріали інтернет-видань, присвячені В. Стусу. З’ясовано, що у ювілейних статтях, репортажах, інтерв’ю, оглядах розкрито дві магістральні теми: 1) дослідження перипетій життя і творчості В. Стуса; 2) вшанування пам’яті видатного поета в Україні. Підкреслено, що В. Стус в електронних ЗМІ – це передусім дисидент, жертва тоталітарного режиму. Його постать подекуди міфологізується і стає символом мучеництва і боротьби за свободу своєї країни. Інтернет-видання значно більше цікавляться життєвим шляхом, громадською діяльністю, ніж творчістю поета.

Ключові слова


: електронні ЗМІ; інтернет-видання; стаття; репортаж; інтерв’ю; образ

Повний текст:

PDF

Посилання


Воловенко В. Феномен «Стусового кола» [Електронний ресурс] / В. Воловенко // Україна молода. – 4. 01. 2013. – Режим доступу: http://www.umoloda.kiev.ua/number/2202/164/78379/.

Герасименко А.П. Электронные СМИ конца ХХ – начала ХХІ века в России: технологии формирования образа [Электронный ресурс ] / А. П. Герасименко //. – Режим доступа: http://r2russia.far.ru/page/stu3_65.html

Донецькому університетові – ім’я Стуса [Електронний ресурс] // День. – Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/uk/doneckomu-universitetovi-imya-stusa

Кашуба Г. Українські інтернет-видання: комунікативно-лінгвістичні та правові аспекти / Г.Кашуба // Вісник Львівського університету. Серія журналістики. – 2004. – Вип. 25. – С.474-480.

Кіпіані В. Стус і Нобель. Демістифікація міфу [Електронний ресурс] / В. Кіпіані // Українська правда. – 10 грудня 2010. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/12/10/8404/

Константинова К. Василь Стус. Дорога болю [Електронний ресурс] / К.Константинова // Дзеркало тижня Україна. – № 7. – 22 лютого. 2013. – Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/CULTURE/vasil-stus-doroga-bolyu.html

Константинова К. Розірване коло. Дмитро Стус: «Ще не час публікувати відверті нотатки батька... [Електронний ресурс] / К. Константинова // Дзеркало тижня Україна. – № 26. – 10 липня 2009. – Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/CULTURE/rozirvane_kolo__dmitro_stus_sche_ne_chas_publikuvati_vidverti_notatki_batka,_yaki_vin_robiv_pid_chas.html

Кущ Л. Музей Стуса на Донеччині може зникнути [Електронний ресурс] / Л.Кущ // ВВС Україна. – 25 листопада 2011. – Режим доступу: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2011/11/111124_stus_museum_rl.shtml

Кущ Л. «Непомітний» Стус [Електронний ресурс] / Л.Кущ // ВВС Україна. – 4 січня 2013. – Режим доступу: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2013/01/130104_stus_75_years_ko.shtml

Лебідь Р. В.Стус лишається «викликом для влади» [Електронний ресурс] / Р.Лебідь // ВВС Україна. – 3 вересня 2010. – Режим доступу: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2010/09/100902_stus_rl.shtml

Лебідь Р. 75 років Стусу: Спогади співкамерника [Електронний ресурс] / Р.Лебідь // ВВС Україна. – 4 січня 2013. – Режим доступу: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2013/01/130103_stus_interview_ovsienko_rl.shtml

Овсієнко В. Різдво Василя Стуса [Електронний ресурс] / В.Овсієнко // Україна молода. – 6 січня 2011. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/digest/2011/01/6/12275/

Радинський О. Бронза для Стуса [Електронний ресурс] / О.Радинський // Дзеркало тижня. Україна. – № 48. – 26 листопада 2004. – Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/CULTURE/bronza_dlya_stusa.html

Сверстюк Є. За краєм…З приводу теми Василя Стуса в театральному використанні [Електронний ресурс] / Є.Сверстюк // Дзеркало тижня. Україна. – № 46. – 1 грудня 2006. – Режим доступу: http://gazeta.zn.ua/CULTURE/za_kraem_z_privodu_temi_vasilya_stusa_u_teatralnomu_vikoristanni.html

Шаповалов Є. Ті, що розпинали Стуса…[Електронний ресурс] / Є.Шаповалов // Українська правда. – 6 січня 2013. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/columns/2013/01/6/106915/

Яковленко К. Як поширити «вірус» Стуса? [Електронний ресурс] / К.Яковленко // День. – 10 січня 2013. – Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/yak-poshiriti-virus-stusa


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано за ліцензією Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна.