ЕВОЛЮЦІЯ БЛИЗНЮКОВОГО МІФУ У ДАВНЬОСХІДНІЙ ТРАДИЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2015.38Ключові слова:
Давній Схід, близнюковий міф, ТаНаХ, Тора, Каїн і Авель, Ісав і Яків, Йосиф ПрекраснийАнотація
У статті зосереджено увагу на розвиткові і трансформації близнюкового міфу в давньосхідному середовищі на прикладі давньої міфології присередземноморських культур (Давній Єгипет, Месопотамія, Палестина). Сюжет про братів-близнюків (життєвих антиподів) – неодмінний складник давньосхідної літературної традиції, і поруч із космогонічними і антропогонічними міфами є архетиповим. Проаналізовано давньоєврейські варіанти близнюкового міфу, представлені в текстах Тори (П’ятикнижжя Мойсея), простежено еволюцію близнюкової метафори в старозавітних оповідях про Каїна та Авеля, Ісава і Якова, Йосифа Прекрасного. Спостерігається засвоєння близнюкових сюжетів традицією Передання аврамістичних віровчень.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Опубліковано
15.11.2015
Як цитувати
Lutsiuk, M. (2015). ЕВОЛЮЦІЯ БЛИЗНЮКОВОГО МІФУ У ДАВНЬОСХІДНІЙ ТРАДИЦІЇ. Синопсис: текст, контекст, медіа, (3(11). https://doi.org/10.28925/2311-259x.2015.38
Номер
Розділ
Теоретичні обрії літературознавства
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).