ЕПІСТОЛЯРІЙ ЯК АРТЕФАКТ ДУХОВНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2015.3.12Ключові слова:
епістолярій, духовність, лист, письменницький епістолярійАнотація
У статті розглянуто проблему духовності, що актуалізується у кризові періоди суспільного розвитку, проаналізовано основні теоретикометодологічні засади означеної теми, визначено домінантні засади духовності особистості в епістолярії митців слова. Запропоновано вивчати листи письменника як сучасника своєї епохи, у результаті чого проступає картина духовності чи бездуховності не тільки конкретних дій, думок і вчинків адресатів, а й картина духовності суспільства Окреслено епістолярій як категорію, що демонструє сутнісні формати духовності адресатів, адже саме людині притаманні мислення, свідомість, емоції, переживання.Завантаження
Посилання
Библия. Книги священного Писания Ветхого и Нового Завета. – М.: Библеймкре общество, 1995. – 1371 с.
Вервес Г. Д. Поет повертається на Батьківщину // Рад. літературознавство. – 1989. – №1. – С.29-34. – С. 30.
Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа: В 14 т. – М. 1959. – Т.4. – 440 с.
Гинзбург Л. О психологической прозе. – Л.: Худож. лит., 1976. – 464 с. – С. 12.
Деметрий о стиле //Античные риторки. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. – С.237–285.
Забіяка І.М. Епістолярна спадщина В.Горленка: Монографія. – К.: ВПЦ „Київський ун-т”, 2002. – 247 с. – С. 7.
Кант И. Критика чистого разума. – Симферополь: Реноме. – 1998. – 528 с.
Кононенко П.П. У пошуках суті. – К.: Дніпро. 1981. – 87 с.
Коцюбинська М. „Зафіксоване й нетлінне”. Роздуми про епістолярну творчість. – К.: Дух і літера, 2001. – 299 с. – С. 40.
Кримский С.Б. Контуры духовности: Новые контексты идентификации // Вопросы философии. – 1989. – № 12. – С. 21-28.
Крюковский Н. Homo pulcer – Человек прекрасный: Очерк теоретической естетики человека. – Минск: Из-во БГУ, 1983. – 303 с.
Ляхова Ж. Теоретичні питання дослідження епістолярію українського письменства //Третій Міжнародній конгрес україністів. – Харків, 1996. – Том: Літературознавство. – С.85–91. – С. 87.
Модзалевский Б.Л. Предисловие // Пушкин А.С. Письма: В 3 т. – М.-Л.: Гос. изд-во, 1926. – Т.1. – 1815-1825. – С. ІІІ – XLVII, С. 4.
Назарук М.Й. Українська епістолярна проза кінця XVI – початку XVII ст.: Дис…канд. філол. наук: 10.01.01 /НАН України, Ін-т літератури ім. Т.Г.Шевченка. – К., 1994. – 192 с.
Петриченко Н. Лист письменників на учнівській парті//Дивослово. – 2004. – № 4. – С. 32-37.
Санов Л. Чим вимирюється людина. Літературно-критичні роздуми і нотатки. – К.: Рад. пись-к, 1976. – 162 с.
Словарь античности: Пер. с нем. – М.; Эллис Лак; Прогресс, 1994. – С. 196.
Советский эниклопедический словарь. – 4-е изд. – М.: Сов. Энцикл., 1989. – С. 421.
Стасов В.В. Письма. – М.-Л., 1930. – 49 с. – С. 12.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
