СИСТЕМА ЖАНРІВ ЯК «ЖИВА ЛІТЕРАТУРА»

Автор(и)

  • Olha Kutsa Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра теорії і методики української та світової літератури

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259x.2018(1).1.4750

Ключові слова:

жанр, жанрова система, українська література

Анотація

Рецензія на монографію: Чик Денис. Longo sed proximus intervallo: жанрові системи української та англійської прози кінця XVIII – середини ХІХ ст. Хмельницький : ФОП Цюпак А.А., 2017. 356 с.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Olha Kutsa, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра теорії і методики української та світової літератури

Доктор філологічних наук, професор

Downloads


Переглядів анотації: 326

Опубліковано

31.03.2018

Як цитувати

Kutsa, O. (2018). СИСТЕМА ЖАНРІВ ЯК «ЖИВА ЛІТЕРАТУРА». Синопсис: текст, контекст, медіа, (1(21). https://doi.org/10.28925/2311-259x.2018(1).1.4750

Номер

№ 1(21) (2018)

Розділ

Огляди і рецензії

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).