Семантика тексту М. Зузака «Крадійка книжок» у візуальній інтерпретації Б. Персіваля

Maryna Shtolko

Анотація


Актуальність дослідження екранізацій полягає в охопленні кола міждисциплінарних питань щодо взаємозв’язку кіно та літератури. Розвідку присвячено порівнянню роману Маркуса Зузака «Крадійка книжок» та однойменної кінострічки режисера Брайана Персіваля. Мета статті — з’ясувати, які смисли та за допомогою яких візуальних засобів режисер Б. Персіваль намагався донести до глядача, а також наскільки повно кіноверсія відображає зузаківський текст. Проаналізовано хронотоп, сюжет, систему персонажів роману та екранізації. Дослідження дає змогу стверджувати, що картина Б. Персіваля — не лише яскрава кіноадаптація роману «Крадійка книжок» М. Зузака, а й цікаве індивідуальне культурно-історичне «прочитання» цього твору англійським режисером.

Сюжетну лінію роману М. Зузака «Крадійка книжок» у кіноверсії практично не змінено. Герої письменника не схожі на навколишню масу. Однією з найважливіших рис кожного з них є неодновимірність характеру, на  відміну від психологічно спрощених персонажів Б. Персіваля.

У стрічці не названо всі книги з тексту. Кожен заголовок символічний. Поетика віддзеркалення в романі втілилася, зокрема, у співіснуванні схожих деталей, об’єктів і явищ (образ неба та Небесної (Himmel) вулиці, літери та слова на стінах льоху і «Повний словник і тезаурус Дудена»).

Слід підкреслити уважне ставлення англійського режисера до розкриття сутності центральних персонажів роману. Проте в процесі кінематографічної адаптації було втрачено кілька периферійних дійових осіб, що закономірно в процесі візуалізації тексту.

Перспективу подальшого дослідження проблем екранізації доцільно пов’язувати з аналізом творів художньої літератури під кутом зору кіноадаптації.

Ключові слова


М. Зузак; Б. Персіваль; роман; екранізація; «Крадійка книжок»; книги; фашизм

Повний текст:

PDF

Посилання


REFERENCES (TRANSLITERATED)

Artemenko, Yu. (2017). Linhvokohnityvni koreliatsii mizh metaforamy u romani Markusa Zuzaka «Kradiika knyzhok» i yoho ukrainskomu perekladi. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia Perekladoznavstvo ta mizhkulturna komunikatsiia, 1, 8–12. (in Ukrainian)

Bogdevich, E. (2015). Motiv sgorajushhej knigi/biblioteki v literature XX–XXІ veka. Ural'skij filologicheskij vestnik, 5, 30–38. (in Russian)

Detal'no o kinofil’me “Vorovka knig”. URL: https://ovideo.ru/detail/43936. (in Russian)

Zhornokui, U. (2014) Bahatovektornist kontseptu smerti u romani Markusa Zusaka “Kradiika knyzhok”. In Aktualni pytannia suchasnoi filolohii (pp. 34–36). Kyiv: Helvetyka. (in Ukrainian)

Zuzak, M. (2017). Kradiika knyzhok. Kharkiv: Klub simeinoho dozvillia. (in Ukrainian)

Kohut, O. & Bondarenko, Kh. (2017). Arkhetyp zla v romani Markusa Zuzaka “Kradiika knyzhok”. Tekst. Kontekst. Intertekst, 2. URL: https://text-intertext.in.ua/pdf/n022017/Kohut_Bondarenko_02_2017.pdf. (in Ukrainian)

Likhomanova, N. (2015). Smert yak narator u romani M. Zuzaka “Knyzhkovyi zlodii”. Tavriiski filolohichni chytannia (pp. 25–27). (in Ukrainian)

Reshetnikova, V. (2009). Telejekranizacija: kljuchevye aspekty interpretacii literaturnyh proizvedenij (Dissertation, Moscow). (in Russian)

Soroka, I. (2017). Markus Zuzak. «Knyzhkova zlodiuzhka»: urok pozaklasnoho chytannia, 8 klas. Vsesvitnia literatura v suchasnii shkoli, 1, 29–35. (in Ukrainian)

Bradshaw, P. (2014). The Book Thief review – «Strange and saccharine». Retrieved April 1, 2018 from https://www.theguardian.com/film/2014/feb/28/book-thief-review-film-markus-zusak.

Holden, S. (2013). A Refuge Found in Pages «The Book Thief», World War II Tale With Geoffrey Rush. Retrieved April 1, 2018 from https://www.nytimes.com/2013/11/08/movies/the-book-thief-world-war-ii-tale-with-geoffrey-rush.html.

Johnson, S. N. (2015). Pain, Death, and Nazis: The Surprisingly Beautiful Function Death Plays as Narrator in Markus Zusak’s The Book Thief. Retrieved April 1, 2018, from https://scholarsarchive.byu.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1136&context=studentpub.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано за ліцензією Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна.