Семантика тексту М. Зузака «Крадійка книжок» у візуальній інтерпретації Б. Персіваля

Автор(и)

  • Maryna Shtolko Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, науково-інформаційний відділ

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259x.2018.2.5665

Ключові слова:

М. Зузак, Б. Персіваль, роман, екранізація, «Крадійка книжок», книги, фашизм

Анотація

Актуальність дослідження екранізацій полягає в охопленні кола міждисциплінарних питань щодо взаємозв’язку кіно та літератури. Розвідку присвячено порівнянню роману Маркуса Зузака «Крадійка книжок» та однойменної кінострічки режисера Брайана Персіваля. Мета статті — з’ясувати, які смисли та за допомогою яких візуальних засобів режисер Б. Персіваль намагався донести до глядача, а також наскільки повно кіноверсія відображає зузаківський текст. Проаналізовано хронотоп, сюжет, систему персонажів роману та екранізації. Дослідження дає змогу стверджувати, що картина Б. Персіваля — не лише яскрава кіноадаптація роману «Крадійка книжок» М. Зузака, а й цікаве індивідуальне культурно-історичне «прочитання» цього твору англійським режисером.

Сюжетну лінію роману М. Зузака «Крадійка книжок» у кіноверсії практично не змінено. Герої письменника не схожі на навколишню масу. Однією з найважливіших рис кожного з них є неодновимірність характеру, на  відміну від психологічно спрощених персонажів Б. Персіваля.

У стрічці не названо всі книги з тексту. Кожен заголовок символічний. Поетика віддзеркалення в романі втілилася, зокрема, у співіснуванні схожих деталей, об’єктів і явищ (образ неба та Небесної (Himmel) вулиці, літери та слова на стінах льоху і «Повний словник і тезаурус Дудена»).

Слід підкреслити уважне ставлення англійського режисера до розкриття сутності центральних персонажів роману. Проте в процесі кінематографічної адаптації було втрачено кілька периферійних дійових осіб, що закономірно в процесі візуалізації тексту.

Перспективу подальшого дослідження проблем екранізації доцільно пов’язувати з аналізом творів художньої літератури під кутом зору кіноадаптації.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

REFERENCES (TRANSLITERATED)

Artemenko, Yu. (2017). Linhvokohnityvni koreliatsii mizh metaforamy u romani Markusa Zuzaka «Kradiika knyzhok» i yoho ukrainskomu perekladi. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia Perekladoznavstvo ta mizhkulturna komunikatsiia, 1, 8–12. (in Ukrainian)

Bogdevich, E. (2015). Motiv sgorajushhej knigi/biblioteki v literature XX–XXІ veka. Ural'skij filologicheskij vestnik, 5, 30–38. (in Russian)

Detal'no o kinofil’me “Vorovka knig”. URL: https://ovideo.ru/detail/43936. (in Russian)

Zhornokui, U. (2014) Bahatovektornist kontseptu smerti u romani Markusa Zusaka “Kradiika knyzhok”. In Aktualni pytannia suchasnoi filolohii (pp. 34–36). Kyiv: Helvetyka. (in Ukrainian)

Zuzak, M. (2017). Kradiika knyzhok. Kharkiv: Klub simeinoho dozvillia. (in Ukrainian)

Kohut, O. & Bondarenko, Kh. (2017). Arkhetyp zla v romani Markusa Zuzaka “Kradiika knyzhok”. Tekst. Kontekst. Intertekst, 2. URL: https://text-intertext.in.ua/pdf/n022017/Kohut_Bondarenko_02_2017.pdf. (in Ukrainian)

Likhomanova, N. (2015). Smert yak narator u romani M. Zuzaka “Knyzhkovyi zlodii”. Tavriiski filolohichni chytannia (pp. 25–27). (in Ukrainian)

Reshetnikova, V. (2009). Telejekranizacija: kljuchevye aspekty interpretacii literaturnyh proizvedenij (Dissertation, Moscow). (in Russian)

Soroka, I. (2017). Markus Zuzak. «Knyzhkova zlodiuzhka»: urok pozaklasnoho chytannia, 8 klas. Vsesvitnia literatura v suchasnii shkoli, 1, 29–35. (in Ukrainian)

Bradshaw, P. (2014). The Book Thief review – «Strange and saccharine». Retrieved April 1, 2018 from https://www.theguardian.com/film/2014/feb/28/book-thief-review-film-markus-zusak.

Holden, S. (2013). A Refuge Found in Pages «The Book Thief», World War II Tale With Geoffrey Rush. Retrieved April 1, 2018 from https://www.nytimes.com/2013/11/08/movies/the-book-thief-world-war-ii-tale-with-geoffrey-rush.html.

Johnson, S. N. (2015). Pain, Death, and Nazis: The Surprisingly Beautiful Function Death Plays as Narrator in Markus Zusak’s The Book Thief. Retrieved April 1, 2018, from https://scholarsarchive.byu.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1136&context=studentpub.

Downloads


Переглядів анотації: 1637

Опубліковано

30.06.2018

Як цитувати

Shtolko, M. (2018). Семантика тексту М. Зузака «Крадійка книжок» у візуальній інтерпретації Б. Персіваля. Синопсис: текст, контекст, медіа, (2(22), 56–65. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2018.2.5665

Номер

№ 2(22) (2018)

Розділ

Історія літератури як структура

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).