Жіночі образи як репрезентанти різних поглядів на фемінізм у романі Еліф Шафак «Три дочки Єви»
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2018.4.4Ключові слова:
фемінізм, гендер, релігія, Еліф Шафак, Туреччина, жіночі образи, точка зору, аксіологічна ідентичністьАнотація
У статті проаналізовано жіночі образи в романі турецької письменниці Еліф Шафак як репрезентанти різних поглядів на фемінізм.
Авторка порушує питання емансипації жінки в аспекті мусульманської культури. Тому актуальність дослідження її прози полягає в можливості розширити гендерні студії, зокрема шляхом аналізу жіночих образів у романі «Три дочки Єви», який поки що не став об’єктом розгляду літературознавців.
Туреччину висвітлено як країну контрастів: з одного боку, це сучасна держава, в якій окремо існують світське й релігійне життя; з іншого — у ній залишаються стереотипні уявлення про другорядність жінки в родині та суспільстві. Роман «Три дочки Єви» є своєрідною галереєю жіночих образів, які втілюють різні форми сприйняття фемінізу. Мета цієї розвідки — дослідити їх крізь призму аксіологічної ідентичності. Твір побудовано на двох сюжетних лініях, які чергуються між собою. Перша — це реальний час дії — 2016 рік. Тут відбувається світський раут, на який головна героїня Назпері Налбантоглу (Пері) приїхала разом із дочкою та чоловіком. Друга сюжетна лінія — це спогади Пері про своє життя від дитинства й до навчання в Оксфорді, коли вона шукала себе, намагаючись з’ясувати свої релігійні переконання тощо.
Головна героїня репрезентує усвідомлену, але пасивну позицію щодо відстоювання жіночих прав. Сельма є прикладом відсутності переконань як таких. Мона гучно заявляє про свої феміністичні погляди, проте є скоріше теоретиком боротьби за права жінок. Ширін — практик фемінізму, оскільки втілює ці переконання в життя. У фіналі роману свободу від гендерних стереотипів знаходить Ширін. Погляди героїнь твору свідчать, що боротьба за права жінок має відбуватися передусім у повсякденному житті, тоді феміністичні переконання матимуть результат.Завантаження
Посилання
REFERENCES (TRANSLITERATED)
Aheieva, V. (2004). Genderna literaturna teoriia i krytyka. In Osnovy teorii genderu (pp. 426–445). Kyiv: K.I.S. (in Ukrainian)
Aheieva, V. (2008). Zhinochyi prostir: Feministychnyi dyskurs ukrainskoho modernizmu. Kyiv: Fakt. (in Ukrainian)
Butler, J. (2003). Hendernyi klopit: feminizm ta pidryv tozhsamosti. Kyiv, 2003. (in Ukrainian)
Bashkyrova, O. (2018). Henderni khudozhni modeli suchasnoi ukrainskoi romanistyky. Kyiv. (in Ukrainian)
Bashkyrova, O. (2009). Mentalna pamiat zhinky (na materiali tvoriv Liubovi Holoty ta Maryny Hrymych). Literatura. Folklor. Problemy poetyky, 31, 70–81. (in Ukrainian)
Beauvoir, S. (1994). Druha stat. Vol. 1. Kyiv: Osnovy. (in Ukrainian)
Beauvoir, S. (1995). Druha stat. Vol. 2. Kyiv: Osnovy. (in Ukrainian)
Vornik, B. (2016). Seksualy. Kto oni?. Moscow: BIBLIO-GLOBUS. (in Russian)
Woolf, V. (1999). Vlasnyi prostir. Kyiv: Alternatyvy. (in Ukrainian)
Hundorova, T. (2002). Femina melancholica: Stat i kultura v hendernii utopii Olhy Kobylianskoi. Kyiv: Krytyka. (in Ukrainian)
Zherebkina, I. (2000). «Prochti moe zhelanie...»: postmodernizm, psihoanaliz, feminizm. Moscow: Ideja-Press. (in Russian)
Zherebkina, I. (2006). Feministskaja intervencija v stalinizm, ili Stalina ne sushhestvuet. St-Petersburg: Aletejja. (in Russian)
Zabuzhko, O. (2009). Zhinka-avtor u kolonialnii kulturi, abo Znadoby do ukrainskoi gendernoi mifolohii. In O. Zabuzhko. Khroniky vid Fortinbrasa. Kyiv: Fakt. (in Ukrainian)
Zborovska, N. (2006). Kod ukrainskoi literatury: Proekt psykhoistorii novitnoi ukrainskoi literatury. Kyiv: Akademvydav. (in Ukrainian)
Zborovska, N. (2003). Psykhoanaliz i literaturoznavstvo. Kyiv: Akademvydav. (in Ukrainian)
Kis, O. (2003). Modeli konstruiuvannia gendernoi identychnosti zhinky v suchasnii Ukraini. Yi, 27. Retrieved from: https://ji.lviv.ua/n27texts/kis.htm. (in Ukrainian)
Lazar, I. (2007). Suchasnyi stan gendernykh doslidzhen. Kyiv-Lviv: PARAPAN. (in Ukrainian)
Kovaliv, Yu. (Ed.). (2007). Literaturoznavcha entsyklopediia. Vol. 1. Kyiv: Akademiia. (in Ukrainian)
Mamedhanova, N, & Alizade, A. (2018). Zhenskij pocherk v sovremennoj literature. Baku: Mutardzhim. (in Russian)
Pavlychko, S. (1999). Dyskurs modernizmu v ukrainskii literature. Kyiv: Lybid. (in Ukrainian)
Pavlychko, S. (2002). Teoriia literatury. Kyiv: Osnovy. (in Ukrainian)
Pavlychko, S. (2002a). Feminizm. Kyiv: Osnovy. (in Ukrainian)
Repenkova, M. (2013). Transformacija nacional'no-kul'turnogo komponenta v romane Jelif Shafak «Otec i Vyrodok». Ros. Tjurkologija, 1(8), 49–56. (in Russian)
Repenkova, M. (2014). Romany Elif Shafak kak primer strukturirovannogo povestvovanija. Vestnik Moskovskogo universiteta. Serija 13. Vostokovedenie, 1, 20–30. (in Russian)
Sofronova, L. (2016). Problematika tureckoj zhenskoj prozy nachala XXI veka: gendernyj aspect. Uchenye zapiski Kazanskogo un-ta. Serija «Gumanitarnye nauki», 158(1), 256–270. (in Russian)
Shafak, E. (2017). Tri docheri Evy. St-Petersburg: Azbuka. (in Russian)
Brannon, R. (1976). The male sex role: Our culture’s blueprint for manhood and what it’s done for us lately. In D. David, & R. Brannon (Eds.). The FortyNine Percent Majority: The Male Sex Role Reading (pp. 1–48). MA: Addison-Wesley.
Erden, A. (2011). Türk edebiyatında kadın yazarlar (Kötücülük – Cinsiyet – Erotizm). İstanbul: Hayal. (in Turkish)
Gülendam, R. (2006). Türk Romanında Kadın Kimliği (1946–1960). Konya: Salkımsöğüt. (in Turkish)
Namlı, T. (2007). Arketipsel Sembolizm Açısından Elif Şafak’ın “Pinhan” Romanının İncelenmesi. Turkish Studies, 2/4, 1210–1230. (in Turkish)
Stoller, R. J. (1968). Sex and gender; on the development of masculinity and femininity. New York: Science House.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).