Урбаністичні мотиви у творчості Михася Ткача

Автор(и)

  • Volodymyr I. Kuzmenko Київський університет імені Бориса Грінченка

Анотація

У статті висвітлено урбаністичні мотиви у творчості сучасного українського письменника Михася Ткача. Проаналізовано функції опозиції «місто – село» в структурі художнього світу прозаїка.

Ключові слова: новела; художній світ; урбаністичні мотиви

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Ткач М. Багряні громи: Оповідання, повість / Михась Ткач. – Ніжин: ТОВ „Видавництво „Аспект–Поліграф”, 2004. – 496 с.

Ткач М. Сонячний полудень / М.Ткач. – К.: Молодь, 1979. – 134 с.

Ткач М. Спадок: Художні твори / Михась Ткач . – Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2011. – 216 с.

Кузьменко В. Світ правди й краси: До 70-річчя від дня народження М. Ткача: Літ.-критичн. нарис /Володимир Кузьменко. – К.: КСУ, 2007. – 96 с.

Downloads


Переглядів анотації: 283

Опубліковано

12.02.2013

Як цитувати

Kuzmenko, V. I. (2013). Урбаністичні мотиви у творчості Михася Ткача. Синопсис: текст, контекст, медіа, (1). вилучено із https://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/35

Номер

№ 1 (2013)

Розділ

Історія літератури як структура

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).