Естетизація патології: ушкоджені віртуальні тіла медіа-арту versus досконалі «нові» тіла трансгуманізму
Анотація
У статті крізь призму віртуальної тілесності аналізується дихотомія «прекрасне/потворне». Технологічно досконале тіло медіа арту та щільне тіло-Текст гіперлітератури протистоять монструозному трешевому віртуальному тілу контркультурних проектів. Відзначено розмитість меж між прекрасним та потворним віртуальним тілом. Наголошено на переході дискусії щодо віртуальної тілесності у площину «пост-людського» нарративу.
Ключові слова: віртуальна тілесність; віртуальне тіло; медіа-арт; вірутальний персонаж; гіперлітература; кіберпростір; трешЗавантаження
Посилання
Соловйов О. Розширення медіа / О.Соловйов // Перевірка реальності. Каталог виставки постмедійного мистецтва. К.: Український Дім, 21–29 травня 2005 р.
Гомілко О.Є. Метафізика тілесності: концепт тіла у філософському дискурсі. – К.: Наукова думка, 2001. – 340 с.
Гибсон У. Виртуальный свет: Роман / У. Гибсон / Пер. с англ. М. Пчелинцева. – СПб.: Азбука, 2001. – 464 с.
Маньковская Н.Б. Эстетика постмодернизма / Н.Б. Маньковская. – СПб.: Алетейя, 2000 г. – 347 с. – (серия «Gallicinium»).
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
