Феміністичний дискурс у творчості Ірини Вільде та Вірджинії Вулф (на матеріалі циклу повістей «Метелики на шпильках» та роману «Місіс Делловей»)

Анотація

Актуальність статті зумовлено відсутністю компаративних досліджень творчого доробку І. Вільде та В. Вулф — яскравих представниць феміністичної прози в українському та англійському письменстві. Метою розвідки є визначення спільних і своєрідних концептів феміністичного дискурсу у трилогії «Метелики на шпильках» І. Вільде та романі «Місіс Делловей» В. Вулф — найбільш знакових творах авторок. Дослідження використовує теоретичні та методологічні засади компаративних і феміністичних студій, діалогізму М. Бахтіна та ін.

У процесі аналізу виявлено спільну імпресіоністично-психологічну домінанту зазначених творів, у межах якої актуалізовано авторські феміністичні інтенції. Їх слід розглядати як невід’ємний елемент новаторських орієнтацій письменниць, що загалом відповідало модерністській ідеології з її концептом свободи самовираження особистості. Феміністичний дискурс актуалізовано в образах головних героїнь, яких попри різний вік об’єднує парадигма власне жіночого переживання світу, де радість перетікає в раптовий сум, захопленість — у гірке розчарування. Їхні внутрішні світи розбудовано в смисловому полі часу, який є важливим текстоорганізуючим компонентом. Вітальність розглянуто як форму самозахисту, збереження гармонії та цілісності жіночої особистості. Психологічну та поведінкову повноту образів Дарки і Клариси оприявнює почуття до чоловіків, що є важливим кроком у процесі набуття внутрішнього досвіду. Доведено, що для головних героїнь творів ключовим є відстоювання автентичності та внутрішньої свободи як необхідна умова здійснення вільного вибору. Перспективним для подальших студій визначено екзистенційний дискурс прози письменниць.