Компаративна поетика сучасного політичного роману як субжанру альтернативної історії

Анотація

Предметом дослідження є порівняльна генологія та поетика політичного роману метажанру альтернативної історії в українській та західноєвропейській літературі. Тому мета дослідження — розкрити базові особливості поетики політичного роману як субжанру альтернативноісторичної прози та імплікувати український роман метажанру альтернативної історії вказаного субжанру в дискурс сучасної західноєвропейської літератури засобами компаративного аналізу. Основними методами, що були застосовані в статті, є зіставний та порівняльний. Новизна роботи полягає у структурному компаративному аналізі зразків української, німецької, британської, польської альтернативно­історичної прози задля визначення спільних та відмінних рис поетики творів цього генологічного різновиду, що досі не були здійснені. У результаті дослідження з’ясовано, що романи німецької, британської, польської та української альтернативної історії, написані в межах субжанру альтернативноісторичного політичного роману, мають відмінні риси в поетиці та структурно-композиційному вирішенні творів, в той самий час, спостерігається їхня спорідненість у жанровому та стильовому форматі, ідейно-тематичному фокусі творів. Роман О. Меньшова «Третя терція», як і роман Я. Дукажа «Лід», написаний в межах художніх прийомів пригодницького роману; обидва романи мають стилістичні маркери політичного роману та жанрово представляють роман — альтернативну історію. Відмінні риси цих двох творів чітко прослідковуються на мовному, символьному рівнях. Роман німецького письменника Т. Вермеса «Він знову тут» апелює хронотопно до «золотого віку Німеччини», в сенсі консолідації німецької нації, залишаючи осторонь етичне питання впливу теорій і практик фашизму в Європі, а оповідання-повість О. Ірванця «Львівська брама» характеризується інтрачасовістю, хоча ідейно-тематичний фокус обох творів стосується пошуку та відродження національного героя як творця національної ідеї. Спираючись на одну з важливих характеристик альтернативної історії — множинність, — С. Фрай у романі «Як творити історію» зосереджується на переході від загального до конкретного, тобто від history до story. На прикладі життя однієї сім’ї С. Фрай демонструє способи та конкретні алгоритми творення великої історії. Подібно до С. Фрая, відповідає на питання про способи творення історії Ю. Щербак у романі «Хроніки міста Ярополя». Точка біфуркації в романі останнього не лише переводить реальний історизм роману в поле альтернативної історії, але й змінює полярність генеральної емоційної картини твору з мінорного у мажорний, дозволяє автору описати, проаналізувати й спрогнозувати національну українську історію на прикладі зрізу історико-політичного відтинку життя одного міста.