«Легендовий стиль» на прикладі «Просторого житія Костянтина (Кирила) Філософа»

Ключові слова: агіографія, легенда, чудесне, святість, тенденційна історичність

Анотація

Предмет дослідження — «легендовий стиль» однієї з найбільш знакових агіографічних пам’яток ІХ ст. «Просторого житія Костянтина (Кирила) Філософа». Ця паннонська легенда належить до так званого Кирило-Мефодіївського циклу, тобто текстів, що стосуються життя й діяльності слов’янських просвітителів. Важлива частина «Житія» — опис віднаходження (обретіння) Костянтином Філософом і перевезення з Корсуня (Херсонеса Таврійського) до Риму мощей святого папи Климента. Саме цей епізод вважають вирішальним у справі визнання слов’янського перекладу Божественних книг. «Легендовий стиль» беремо в лапки, оскільки запозичуємо цей вислів з праці І. Франка «Святий Климент у Корсуні» (Львів, 1902–1905 рр.), й зазначаємо, що досі він не був розгорнутий і пояснений як термін. Завдання нашого дослідження — з’ясувати, за допомогою яких методів і прийомів формується це поняття, що й визначає новизну нашої роботи. Актуальність дослідження зумовлена зверненням до джерел формування легенди як жанру (згадаймо збірку житій ХІІІ ст. Якова Ворагінського під назвою «Золота легенда»). За допомогою культурно-історичного методу, елементів компаративістики, структуралістського й феноменологічного аналізу з’ясовано такі прийоми «легендового стилю»: розкриття аспекту святості, використання категорії чудесного, «тенденційна історичність». Святість — «найважливіша цінність християнського суспільства» (Ж. Ле Ґофф) — напередвизначена й прочитується в сюжеті «Житія» на рівні алюзій на події Нового Завіту. Категорію чудесного розглядаємо з точки зору міфологічного суб’єкта: чудо впорядковує всесвіт, відновлює гармонію і встановлює істинні правила та закони. За О. Лосєвим, справжнє чудо в християнській легенді відбувається в момент діалектичного синтезу реальної особистості героя з його внутрішнім ідеальним першообразом. «Тенденційну історичність» спостерігаємо в історії про мощі папи Климента Римського: у пам’ятках Кирило-Мефодіїв­ського циклу по-різному висвітлюється процес обретіння святих останків. Локації, дійові особи, час відмінні в деяких текстах, що дає підстави вважати їх ідеологічно заангажованими. У перспективі подальшого вивчення «легендового стилю» агіографічних пам’яток — залучення інших текстів для підтвердження / спростування, розширення / звуження названого поняття.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Aleksandrov, O. (2010). Verbalizatsiya chuda [Verbalization of the miracle]. In: Literatura Kyivskoi Rusi: Mizh mifopoetykoiu i hrystyianskym symvolizmom [Literature of Kyivan Rus: between mythopoetic and Christian symbolism] (pp. 166–176). Odesa: Astroprint.

Florya, B. (1981). Skazaniya o nachale slavyanskoy pismennosti. [Tellings about the beginning of Slavic literature]. Moscow: Nauka.

Franko, I. (1902–1905). Sviatyi Klyment u Korsuni. Prychynki do istorii staroruskoi legendy [Saint Clement in Korsun. Supplement to the history of ancient rus legend]. In: Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka [Miscellanea of the Shevchenko Scientific Society] (vol. 46, pp. 1–44; vol. 48, pp. 45–144; vol. 56, pp. 145–180; vol. 59, pp. 181–208; vol. 60, pp. 209–256; vol. 66, pp. 257–281; vol. 68, pp. 281–310). Lviv: NTSh’s typography.

Golubinskiy, E. (1885). Svyatuye Konstantin i Mefodiy, pervouchiteli slavyanskiye [Saints Constantine and Methodius, first Slavic teachers]. Moscow: M. G. Volchaninov’s typography. http://www.odinblago.ru/kiri_i_mefodiy.

Gorskiy, A. (1865). Zhytiya sv. Kirilla i Mefodiya [Lives of st. Cyril and Methodius]. In: Kyryllo-Mefodievskiy sbornik [Cyril-Methodius Miscellany] (pp. 1–42). Moscow: Synodal typography. https://archive.org/details/libgen_00299068/page/n5.

Hromiak, R. (2007). Literaturoznavchyi slovnyk-dovidnyk [Literary reference dictionary]. Kyiv: Academia.

Lavrov, P. (1928). Kyrylo ta Mefodii v davnoslovianskomu pysmenstvi [Cyril and Methodius in Ancient Slavic literature]. Kyiv: Ukrainian Academy of Science’s typography.

Le Goff, J. (2007). Serednovichna uiava. [Medieval imagination]. Lviv: Litopys.

Losev, A. (1990). Dialectica mifa. [Dialectic of the myth]. Moscow: Pravda.

Malyshevskiy, I. (1886). Svyatyye Kirill i Mefodiy, pervouchiteli slavyanskiye. [Saint Cyril and Methodius, first Slavic teachers]. Kyiv: G. T. Korchak-Novitskiy’s typography. http://elib.shpl.ru/ru/nodes/43649-malyshevskiy-i-i-svyatye-kirill-i-mefodiy-pervouchiteli-slavyanskie-kiev-1886.

Maury, A. (1843). Essai sur les legends pieuses du Moyen-Age. Paris: Ladrange. https://archive.org/details/essaisurleslge00mauruoft/page/ii.

Tahiaos, A.-Е. (2005). Svyatyye bratya Kirill i Mefodiy, prosvetiteli slavyan. [Saint brothers Cyril and Methodius, educators of Slavs]. Sergiev Posad: Svyato-Troitskaya Sergieva Lavra.

Voronov, A. (1877). Glavneyshiye istochniki dlya istorii svv. Kirilla i Mefodiya [The main sources for the history of st. Cyril and Methodius]. Kyiv: V. I. Davidenko’s typography.


Переглядів анотації: 85
Завантажень PDF: 36
Опубліковано
2020-03-31
Розділ
Історія літератури як структура