«Легендовий стиль» на прикладі «Просторого житія Костянтина (Кирила) Філософа»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259x.2020.1.2

Ключові слова:

агіографія, легенда, чудесне, святість, тенденційна історичність

Анотація

Предмет дослідження — «легендовий стиль» однієї з найбільш знакових агіографічних пам’яток ІХ ст. «Просторого житія Костянтина (Кирила) Філософа». Ця паннонська легенда належить до так званого Кирило-Мефодіївського циклу, тобто текстів, що стосуються життя й діяльності слов’янських просвітителів. Важлива частина «Житія» — опис віднаходження (обретіння) Костянтином Філософом і перевезення з Корсуня (Херсонеса Таврійського) до Риму мощей святого папи Климента. Саме цей епізод вважають вирішальним у справі визнання слов’янського перекладу Божественних книг. «Легендовий стиль» беремо в лапки, оскільки запозичуємо цей вислів з праці І. Франка «Святий Климент у Корсуні» (Львів, 1902–1905 рр.), й зазначаємо, що досі він не був розгорнутий і пояснений як термін. Завдання нашого дослідження — з’ясувати, за допомогою яких методів і прийомів формується це поняття, що й визначає новизну нашої роботи. Актуальність дослідження зумовлена зверненням до джерел формування легенди як жанру (згадаймо збірку житій ХІІІ ст. Якова Ворагінського під назвою «Золота легенда»). За допомогою культурно-історичного методу, елементів компаративістики, структуралістського й феноменологічного аналізу з’ясовано такі прийоми «легендового стилю»: розкриття аспекту святості, використання категорії чудесного, «тенденційна історичність». Святість — «найважливіша цінність християнського суспільства» (Ж. Ле Ґофф) — напередвизначена й прочитується в сюжеті «Житія» на рівні алюзій на події Нового Завіту. Категорію чудесного розглядаємо з точки зору міфологічного суб’єкта: чудо впорядковує всесвіт, відновлює гармонію і встановлює істинні правила та закони. За О. Лосєвим, справжнє чудо в християнській легенді відбувається в момент діалектичного синтезу реальної особистості героя з його внутрішнім ідеальним першообразом. «Тенденційну історичність» спостерігаємо в історії про мощі папи Климента Римського: у пам’ятках Кирило-Мефодіїв­ського циклу по-різному висвітлюється процес обретіння святих останків. Локації, дійові особи, час відмінні в деяких текстах, що дає підстави вважати їх ідеологічно заангажованими. У перспективі подальшого вивчення «легендового стилю» агіографічних пам’яток — залучення інших текстів для підтвердження / спростування, розширення / звуження названого поняття.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Aleksandrov, O. (2010). Verbalizatsiya chuda [Verbalization of the miracle]. In: Literatura Kyivskoi Rusi: Mizh mifopoetykoiu i hrystyianskym symvolizmom [Literature of Kyivan Rus: between mythopoetic and Christian symbolism] (pp. 166–176). Odesa: Astroprint.

Florya, B. (1981). Skazaniya o nachale slavyanskoy pismennosti. [Tellings about the beginning of Slavic literature]. Moscow: Nauka.

Franko, I. (1902–1905). Sviatyi Klyment u Korsuni. Prychynki do istorii staroruskoi legendy [Saint Clement in Korsun. Supplement to the history of ancient rus legend]. In: Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka [Miscellanea of the Shevchenko Scientific Society] (vol. 46, pp. 1–44; vol. 48, pp. 45–144; vol. 56, pp. 145–180; vol. 59, pp. 181–208; vol. 60, pp. 209–256; vol. 66, pp. 257–281; vol. 68, pp. 281–310). Lviv: NTSh’s typography.

Golubinskiy, E. (1885). Svyatuye Konstantin i Mefodiy, pervouchiteli slavyanskiye [Saints Constantine and Methodius, first Slavic teachers]. Moscow: M. G. Volchaninov’s typography. http://www.odinblago.ru/kiri_i_mefodiy.

Gorskiy, A. (1865). Zhytiya sv. Kirilla i Mefodiya [Lives of st. Cyril and Methodius]. In: Kyryllo-Mefodievskiy sbornik [Cyril-Methodius Miscellany] (pp. 1–42). Moscow: Synodal typography. https://archive.org/details/libgen_00299068/page/n5.

Hromiak, R. (2007). Literaturoznavchyi slovnyk-dovidnyk [Literary reference dictionary]. Kyiv: Academia.

Lavrov, P. (1928). Kyrylo ta Mefodii v davnoslovianskomu pysmenstvi [Cyril and Methodius in Ancient Slavic literature]. Kyiv: Ukrainian Academy of Science’s typography.

Le Goff, J. (2007). Serednovichna uiava. [Medieval imagination]. Lviv: Litopys.

Losev, A. (1990). Dialectica mifa. [Dialectic of the myth]. Moscow: Pravda.

Malyshevskiy, I. (1886). Svyatyye Kirill i Mefodiy, pervouchiteli slavyanskiye. [Saint Cyril and Methodius, first Slavic teachers]. Kyiv: G. T. Korchak-Novitskiy’s typography. http://elib.shpl.ru/ru/nodes/43649-malyshevskiy-i-i-svyatye-kirill-i-mefodiy-pervouchiteli-slavyanskie-kiev-1886.

Maury, A. (1843). Essai sur les legends pieuses du Moyen-Age. Paris: Ladrange. https://archive.org/details/essaisurleslge00mauruoft/page/ii.

Tahiaos, A.-Е. (2005). Svyatyye bratya Kirill i Mefodiy, prosvetiteli slavyan. [Saint brothers Cyril and Methodius, educators of Slavs]. Sergiev Posad: Svyato-Troitskaya Sergieva Lavra.

Voronov, A. (1877). Glavneyshiye istochniki dlya istorii svv. Kirilla i Mefodiya [The main sources for the history of st. Cyril and Methodius]. Kyiv: V. I. Davidenko’s typography.

Downloads


Переглядів анотації: 372

Опубліковано

31.03.2020

Як цитувати

Борщ, С. (2020). «Легендовий стиль» на прикладі «Просторого житія Костянтина (Кирила) Філософа». Синопсис: текст, контекст, медіа, 26(1), 11–16. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2020.1.2

Номер

Том 26 № 1 (2020)

Розділ

Історія літератури як структура

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).