Релігія у структурі ідентичності за романами Сергія Жадана
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2020.2.3Ключові слова:
ідентичність, релігія, релігійна ідентичність, роман, Сергій Жадан, сучасна українська літератураАнотація
Релігія є важливою складовою українського суспільства та культури, але наразі перебуваємо у ситуації переконструювання національної ідентичності, тому постає питання, яке місце займе у новому конструкті релігія. На формування релігії у структурі ідентичності, окрім медійних осіб та ЗМІ, також впливає література, але її вплив є складнішим та містить приховані інтенції, тому аналіз релігії у структурі ідентичностей персонажів сучасного літературного твору є актуальним та малодослідженим питанням. З-поміж літературних текстів сучасних українських авторів особливою епатажністю, зокрема й образів релігійного спрямування, виділяються твори Сергія Жадана. На перший погляд здається, що у своїх текстах автор деконструює, руйнує та іронізує з усталених релігійних образів та символів, демонструючи непотрібність релігії у сучасному суспільстві. Проте за зовнішньою епатажністю приховано спроби навести зразки конструювання ідентичності, у яких релігії відводиться певне місце. Метою статті є розглянути, яке представлення, динаміку розвитку, художні функції та роль має релігія у структурі ідентичності персонажів у романах Сергія Жадана 2004–2017 рр. («Депеш Мод», «Ворошиловград», «Інтернат»). Для аналізу було залучено методи класифікування та моделювання, соціопсихологічної та герменевтичної інтерпретації, зіставлення, деконструкції та прийоми постколоніальних студій. У результаті дослідження було виявлено, що релігія має різну роль і ціннісне навантаження в кожному з романів. У «Депеш Мод» релігія представлена як «чуже» явище, яке є абстрактним та незрозумілим і не має реального втілення; наратор іронізує з носіїв релігійної ідентичності, але при цьому цілком серйозно звертається до образу Ісуса. У «Ворошиловграді» релігія виступає як явище «свого» та відіграє ледь не найважливішу роль у становленні групової ідентичності персонажа; до того ж тут маємо зразок релігії, де абстрактні ідеї узгоджено із матеріальним світом та цінностями. В «Інтернаті» акцент зроблено на становленні національної ідентичності, і тому до релігії автор звертається значно менше, демонструючи її нездатність відповісти на питання «свій – чужий» в аспекті національного ідентифікування. Також у цих трьох текстах представлено зразки деконстукції релігії: релігійні образи та символи представлено у ситуаціях реального життя, далекого від традиційного релігійного контексту Писання чи храму. Новизна статті полягає у поставленій проблематиці, оскільки дослідженню релігії у структурі ідентичності художніх творів приділено мало уваги (на відміну від вивчення інтертекстуальних зв’язків літератури з Біблією). Практичне значення – в ідеї дослідження релігії у структурі ідентичності через залучення до аналізу пластів національно-етнічних, культурних, етичних, традиційних та моральних питань.
Завантаження
Посилання
Bauman, Z. (2005). Individualizirovannoe obshchestvo [The individualized society]. Moscow: Logos.
Belei, L., Kotyk-Chubinska, M. (2010). Dvi retsenzii na «Voroshylovhrad»: Khymernyi sotsrealizm Serhiia Zhadana. Dorozhni znaky do Voroshylovhrada [Two reviews of “Voroshylovhrad”: The bizarre social realism of Sergii Zhadan. Road signs to Voroshylovhrad]. Litakcent. http://litakcent.com/2010/09/27/dvi–recenziji–na–voroshylovhrad.
Brubaker, R., Cooper, F. Beyond identity. Ab Imperio, 3, 61–115.
Bulkina, I., Vasylenko, H. (2018). Serhii Zhadan. Internat. Krytyka. https://krytyka.com/ua/reviews/internat.
Dovzhenko, O. (2004). Zhadan for the masses. Dzerkalo tyzhnia, 47. https://dt.ua/CULTURE/zhadan_for_the_masses.html.
Dziuba, I. (2017). Chornyi romantyk Serhii Zhadan [Black romantic Serhii Zhadan]. Kyiv: Lybid.
Hall, Stuart (1996). The question of cultural identity. In S. Hall, D. Held & A. G. McGrew (Eds.). Modernity and its futures (pp. 273– 323). Cambridge: Polity Press in association with the Open University.
Holoborodko, Ya. (2005). Lehitymatsiia ukrainskoho andehraundu. “Depesh Mod” yak “Modern Talking” Serhiia Zhadana [Legitimation of the Ukrainian underground. “Depeche Mode” as “Modern Talking” by Sergii Zhadan]. Dzerkalo tyzhnia, №33. https://dt.ua/CULTURE/legitimatsiya_ukrayinskogo_andegraundu_depesh_mod_yak_modern_talking_sergiya_zhadana.html.
Hundorova, T. (2005). Postmoderna bezdomnist [Postmodern homelessness]. In Hundorova T. Pisliachornobylska biblioteka (pp. 159–176). Kyiv: Krytyka.
Hundorova, T. (2011). Voroshylovhrad i porozhnecha [Voroshilovhrad and emptiness]. Litakcent. http://litakcent.com/2011/02/08/voroshylovhrad-i-porozhnecha/
Kharchuk, R. (2008). Serhii Zhadan — “Vichnyi pidlitok” [Serhii Zhadan — “Eternal Teenager”]. In Kharchuk, R.B. Suchasna ukrainska proza: Postmodernyi period. Kyiv: Akademiia.
Kolodnyi, A. (1999). Fenomen relihii: pryroda, struktura, funktsionalnist, tendentsii [The phenomenon of religion: nature, structure, functionality, trends]. Kyiv: Svit znan.
Kramarenko, O. (2010). Pro «Voroshylovhrad» Zhadana: mizh sovkom i ukrainstvom [About “Voroshilovgrad” Zhadan: between soviet and Ukrainianness]. BBC Ukrainian. https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2010/11/101116_review_zhadan_kramarenko_sp.shtml
Men, A. (1998) Istoriya religii [History of religion]. Moscow: FORUM-INFRA-M.
Nahorna, L. (2011). Sotsiokulturna identychnist: pastky tsinnisnykh rozmezhuvan [Sociocultural identity: traps of value distinctions]. Kyiv: IPiEND im. I.F.Kurasa NAN Ukrainy.
Smit, E. D. (1994). Natsionalna identychnist [National Identity]. Kyiv: Osnovy.
Zhadan, S. (2017). Internat. Chernivtsi: Merydian Chernovits.
Zhadan, S. (2014). Depeshe Mode. Kharkiv: Folio.
Zhadan, S. (2015). Voroshylovhrad. Kharkiv: Folio.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).