Релігія у структурі ідентичності за романами Сергія Жадана

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259x.2020.2.3

Ключові слова:

ідентичність, релігія, релігійна ідентичність, роман, Сергій Жадан, сучасна українська література

Анотація

Релігія є важливою складовою українського суспільства та культури, але наразі перебуваємо у ситуації переконструювання національної ідентичності, тому постає питання, яке місце займе у новому конструкті релігія. На формування релігії у структурі ідентичності, окрім медійних осіб та ЗМІ, також впливає література, але її вплив є складнішим та містить приховані інтенції, тому аналіз релігії у структурі ідентичностей персонажів сучасного літературного твору є актуальним та малодослідженим питанням. З-поміж літературних текстів сучасних українських авторів особливою епатажністю, зокрема й образів релігійного спрямування, виділяються твори Сергія Жадана. На перший погляд здається, що у своїх текстах автор деконструює, руйнує та іронізує з усталених релігійних образів та символів, демонструючи непотрібність релігії у сучасному суспільстві. Проте за зовнішньою епатажністю приховано спроби навести зразки конструювання ідентичності, у яких релігії відводиться певне місце. Метою статті є розглянути, яке представлення, динаміку розвитку, художні функції та роль має релігія у структурі ідентичності персонажів у романах Сергія Жадана 2004–2017 рр. («Депеш Мод», «Ворошиловград», «Інтернат»). Для аналізу було залучено методи класифікування та моделювання, соціопсихологічної та герменевтичної інтерпретації, зіставлення, деконструкції та прийоми постколоніальних студій. У результаті дослідження було виявлено, що релігія має різну роль і ціннісне навантаження в кожному з романів. У «Депеш Мод» релігія представлена як «чуже» явище, яке є абстрактним та незрозумілим і не має реального втілення; наратор іронізує з носіїв релігійної ідентичності, але при цьому цілком серйозно звертається до образу Ісуса. У «Ворошиловграді» релігія виступає як явище «свого» та відіграє ледь не найважливішу роль у становленні групової ідентичності персонажа; до того ж тут маємо зразок релігії, де абстрактні ідеї узгоджено із матеріальним світом та цінностями. В «Інтернаті» акцент зроблено на становленні національної ідентичності, і тому до релігії автор звертається значно менше, демонструючи її нездатність відповісти на питання «свій – чужий» в аспекті національного ідентифікування. Також у цих трьох текстах представлено зразки деконстукції релігії: релігійні образи та символи представлено у ситуаціях реального життя, далекого від традиційного релігійного контексту Писання чи храму. Новизна статті полягає у поставленій проблематиці, оскільки дослідженню релігії у структурі ідентичності художніх творів приділено мало уваги (на відміну від вивчення інтертекстуальних зв’язків літератури з Біблією). Практичне значення – в ідеї дослідження релігії у структурі ідентичності через залучення до аналізу пластів національно-етнічних, культурних, етичних, традиційних та моральних питань.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Angelina Kravchenko, Київський університет імені Бориса Грінченка, Інститут філології

Магістр філології

Посилання

Bauman, Z. (2005). Individualizirovannoe obshchestvo [The individualized society]. Moscow: Logos.

Belei, L., Kotyk-Chubinska, M. (2010). Dvi retsenzii na «Voroshylovhrad»: Khymernyi sotsrealizm Serhiia Zhadana. Dorozhni znaky do Voroshylovhrada [Two reviews of “Voroshylovhrad”: The bizarre social realism of Sergii Zhadan. Road signs to Voroshylovhrad]. Litakcent. http://litakcent.com/2010/09/27/dvi–recenziji–na–voroshylovhrad.

Brubaker, R., Cooper, F. Beyond identity. Ab Imperio, 3, 61–115.

Bulkina, I., Vasylenko, H. (2018). Serhii Zhadan. Internat. Krytyka. https://krytyka.com/ua/reviews/internat.

Dovzhenko, O. (2004). Zhadan for the masses. Dzerkalo tyzhnia, 47. https://dt.ua/CULTURE/zhadan_for_the_masses.html.

Dziuba, I. (2017). Chornyi romantyk Serhii Zhadan [Black romantic Serhii Zhadan]. Kyiv: Lybid.

Hall, Stuart (1996). The question of cultural identity. In S. Hall, D. Held & A. G. McGrew (Eds.). Modernity and its futures (pp. 273– 323). Cambridge: Polity Press in association with the Open University.

Holoborodko, Ya. (2005). Lehitymatsiia ukrainskoho andehraundu. “Depesh Mod” yak “Modern Talking” Serhiia Zhadana [Legitimation of the Ukrainian underground. “Depeche Mode” as “Modern Talking” by Sergii Zhadan]. Dzerkalo tyzhnia, №33. https://dt.ua/CULTURE/legitimatsiya_ukrayinskogo_andegraundu_depesh_mod_yak_modern_talking_sergiya_zhadana.html.

Hundorova, T. (2005). Postmoderna bezdomnist [Postmodern homelessness]. In Hundorova T. Pisliachornobylska biblioteka (pp. 159–176). Kyiv: Krytyka.

Hundorova, T. (2011). Voroshylovhrad i porozhnecha [Voroshilovhrad and emptiness]. Litakcent. http://litakcent.com/2011/02/08/voroshylovhrad-i-porozhnecha/

Kharchuk, R. (2008). Serhii Zhadan — “Vichnyi pidlitok” [Serhii Zhadan — “Eternal Teenager”]. In Kharchuk, R.B. Suchasna ukrainska proza: Postmodernyi period. Kyiv: Akademiia.

Kolodnyi, A. (1999). Fenomen relihii: pryroda, struktura, funktsionalnist, tendentsii [The phenomenon of religion: nature, structure, functionality, trends]. Kyiv: Svit znan.

Kramarenko, O. (2010). Pro «Voroshylovhrad» Zhadana: mizh sovkom i ukrainstvom [About “Voroshilovgrad” Zhadan: between soviet and Ukrainianness]. BBC Ukrainian.  https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2010/11/101116_review_zhadan_kramarenko_sp.shtml

Men, A. (1998) Istoriya religii [History of religion]. Moscow: FORUM-INFRA-M.

Nahorna, L. (2011). Sotsiokulturna identychnist: pastky tsinnisnykh rozmezhuvan [Sociocultural identity: traps of value distinctions]. Kyiv: IPiEND im. I.F.Kurasa NAN Ukrainy.

Smit, E. D. (1994). Natsionalna identychnist [National Identity]. Kyiv: Osnovy.

Zhadan, S. (2017). Internat. Chernivtsi: Merydian Chernovits.

Zhadan, S. (2014). Depeshe Mode. Kharkiv: Folio.

Zhadan, S. (2015). Voroshylovhrad. Kharkiv: Folio.

Downloads


Переглядів анотації: 493

Опубліковано

30.06.2020

Як цитувати

Kravchenko, A. (2020). Релігія у структурі ідентичності за романами Сергія Жадана. Синопсис: текст, контекст, медіа, 26(2), 32–41. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2020.2.3

Номер

Розділ

Теоретичні обрії літературознавства