Образ запорожця Кирила Тура у викресленому фрагменті роману П. Куліша «Чорна рада»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259x.2020.4.1

Ключові слова:

первісний текст, остаточний текст, творчий метод Пантелеймона Куліша, Віктор Петров

Анотація

Предметом дослідження є редакції та варіанти тексту роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада: Хроніка 1663 року». Мета його — проаналізувати фрагмент первісної редакції (1846), який не увійшов до остаточного тексту (1857) і цікавий тим, що містить деякий матеріал для характеристики образу запорожця. Аналіз цього уривка в інтерпретаційній і текстологічній площинах дає змогу краще зрозуміти творчий метод Куліша як автора «Чорної ради». Методологію статті формує поєднання джерелознавчих і порівняльного методів, що сприяє вирішенню порушених текстологічних проблем. Зокрема, зіставлення різних редакцій виявляє ефект «замиленого ока» при читанні остаточного тексту: пропущене місце корелюється із ближнім контекстом, і при уважному читанні роману можна було б зауважити можливий пропуск, адже його наявність дещо порушує логіку викладу. У результаті дослідження виявлено, що російськомовний відповідник фрагмента міститься в журнальній публікації «Киевские богомольцы в XVII столетии» (1846). Текст являє собою діалог між гетьманом Якимом Сомком, запорожцем Кирилом Туром, полковником-священником Іваном Шрамом і його товаришем Матвієм Череванем. Потверджено тезу В. Петрова про те, що письменник «будує свій роман широкими концентричними замкненими мотивними колами», вживаючи методу спростувань і протиставлень. У текстологічному плані відсутність фрагмента в остаточній редакції виявляє ефект «замиленого ока» при її прочитанні. Репліка Череваня (тільки на Січі вміють «жить по-людськи») у відповідь на твердження Тура (що запорожці п’ють горілку великими коряками) і реакція Тура на Сомкові слова, на які він не зважає, в остаточному тексті є менш мотивовані, ніж у первісній редакції. Також встановлено джерело Турового висловлювання, що на Січі козаки здобич розділяли на три частини, віддаючи її на церкву, військові потреби і прогулюючи. Автор вжив алюзію на думу про Самійла Кішку. Аналізований фрагмент первісної редакції публікується вперше, що визначає новизну дослідження. Аналіз образу Кирила Тура в наведеному уривку є перспективним з огляду на майбутнє комплексне дослідження теми, яке стане можливим після видання всіх чорнових текстів обох різномовних версій роману в Повному зібранні творів Куліша.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Oles Fedoruk, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

Кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник

Посилання

Fedoruk, O. (2019). Roman Kulisha «Chorna rada»: Istoriia tekstu [Kulish’s “Chorna Rada”: A Textual History]. Kyiv: Krytyka.

Fedoruk, O. (2020). Roman Panteleimona Kulisha «Chorna rada». Tvorcha istoriia stseny na pasitsi [Textual history of apiary scene from Panteleimon Kulish’s novel “Chorna Rada”]. Slovo i Chas, 4, 51‒63.

Ivashkiv, V. (2009). Khudozhnia, literaturoznavcha i folklorystychna paradyhma rannioi tvorchosty Panteleimona Kulisha [Artistic, Literary and Folkloristic Paradigm of Early Works by Panteleimon Kulish]. Lviv: LNU im. I. Franka.

Kostomarov, N. (1858). [Rec. na:] Chorna rada. Khronika 1663 goda. Napysav P. Kulish. SPb., 1857 [Review on: “The Black council: A chronicle of the year 1663. Written by P. Kulish. St Peterburg, 1857”]. Sovremennik, 67(1), 1‒28.

Kulesh, P. (1846). Kyevskye bogomoltsy v XVII stoletii [Kiev pilgrims in the 17th century]. Sovremennyk, 41(3), 177–225.

Kulish, P. (1846). Chorna rada, abo Neshchaslyva starosvishchyna. [The Black council, or Unhappy old times]. Tarnovsky Chernihiv Regional Historical Museum. № Ад 225–32/2/1933.

Kulish, P. (1846‒1849). Chorna rada, abo Neshchaslyva starosvishchyna. [The Black council, or unhappy old times]. The Department of Manuscripts and Textual Studies. Shevchenko Institute of Literature of the National Academy of Sciences of Ukraine. Fund 18. Folder 31.

Kulish, P. (1847‒1850). Chernaya rada, ili Malorossiya v 1663 godu. Istoricheskij roman [The Black council, or Little Russia in 1663]. Institute of Manuscript of V. Vernadsky National Library of Ukraine. Fund 1. Folder 28534.

Kulish, P. (1848‒1855). Chorna rada. Institute of Manuscript of V. Vernadsky National Library of Ukraine. Fund 1. Folder 28533.

Kulish, P. (1857). Chorna rada: Khronika 1663 roku [The Black council: A chronicle of the year 1663]. St. Peterburg.

Kulish, P. (1899). Chastnaya perepiska G. P. Galagana. 3. Pisma P. A. Kulisha (1856‒1858 g.g.) [Private correspondence of G. P. Galagana. 3. P. A. Kulish’s letters (1856‒1858)]. Kiyevskaya starina, 66(9), 341‒355.

Kulish, P. (2005). Povne zibrannia tvoriv. Lysty [Complete works. Letters]. Vol. 1. Kyiv: Krytyka.

[Lukashevich, P.]. (Comp.). (1836). Malorossiyskiye i chervonorusskiye narodnyye dumy i pesni [Folk dumy and songs of Little Russia and Red Russia]. St Petersburg.

Nakhlik, Ye. (2007). Panteleimon Kulish: Osobystist, pysmennyk, myslytel [Panteleimon Kulish: Personality, writer, thinker] 2 vols, vol. 2. Kyiv: Ukrainskyi pysmennyk.

Petrov, V. (1929). Pantelymon Kulish u piatdesiati roky: Zhyttia. Ideolohiia. Tvorchist [Pantelymon Kulish in the fifties: Life. Ideology. Creativity]. Kyiv.

Downloads


Переглядів анотації: 668

Опубліковано

2020-12-25

Як цитувати

Fedoruk, O. (2020). Образ запорожця Кирила Тура у викресленому фрагменті роману П. Куліша «Чорна рада». Синопсис: текст, контекст, медіа, 26(4), 118–123. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2020.4.1

Номер

Розділ

Історія літератури як структура