Іронічність як відчуття дійсності (на прикладі малої прози О. Кониського)
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2020.4.2Ключові слова:
іронія, іроніст, фонова постать, протагоніст, резонер, оповідання, дешифруванняАнотація
У статті проаналізовано малу прозу О. Кониського з погляду функціонування в ній іронії. С. К’єркегор метафорично порівнював її з божественним безумством, яка, як розбуялий Тамерлан, не залишає каменю на камені, адже в «іронії негативність бере гору над позитивністю, свобода — над необхідністю». У сучасному літературознавстві іронія розглядається, з одного боку, як естетична категорія, характерна риса якої полягає у відсутності настанови розсмішити реципієнта; ідеться про авторське сприйняття дійсності («іронічний смисл» за С. Походнею). З іншого — як стилістична фігура (троп), в основі якої лежить інакомовлення і яка розкриває потенціал авторського стилю. Проте в обох випадках для розуміння справжнього сенсу іронічного висловлювання необхідна наявність контексту, який є його основним семантичним тлом. У низці творів О. Кониського іронія служить засобом увиразнення певних рис характеру й поведінки персонажа і виражається за допомогою епітетів, порівнянь, метафор. Рідше вона стає сюжетотвірним чинником, як в оповіданні «І ми — люде!» Предмет дослідження — іронія як двопланове висловлювання, для розуміння прихованого змісту якого першорядного значення набуває контекст. Об’єкт літературознавчого аналізу — мала проза О. Кониського, що досі не розглядалась у цьому аспекті, власне, цим і зумовлена новизна дослідження. Мета статті полягає у з’ясуванні місця та ролі іронії в малій прозі письменника. Окреслена мета передбачає вирішення таких завдань: простежити появу іронії в малій прозі письменника; виявити залежність форми іронічного висловлювання від авторської позиції, його ставлення до дійсності; з’ясувати вплив авторського іронічного підходу на формозмістові риси твору. У результаті проведеного аналізу шляхом залучення підходів біографічного, історико-літературного, емпіричного методів дослідження вдалося з’ясувати: попри те, що іронія не є домінантною рисою світогляду О. Кониського, у його малій прозі виокремлюються твори, у яких наявна текстуальна іронія, що близька до метафори.
Завантаження
Посилання
Avdykovych, O. (1908). Ohliad literaturnoi diialnosti Oleksandra Konyskoho [Review of the literary activity of Olexander Konysky]. Peremyshl.
Boiko, N. (2011). “Takykh diiachiv nadto potribno na svitanni natsionalnoho zhyttia” (Literaturna spadshchyna Oleksandra Konyskoho) [“Such figures are of utmost importance, especially at the dawning of the life of a nation...” (The literary heritage of Oleksandr Konysky)]. Slovo i Chas, 11, 71–80.
Boiko, N. (2015). Proza druhoi polovyny ХІХ st. kriz pryzmu natsionalnu [Fiction writing of the second half of the 19th century and the national identity]. Slovo i Chas, 1, 72–83.
Boiko, N. (2019). O. Barvinskyi ta O. Konyskyi: do istorii spivpratsi [O. Barvinskyi and O. Konyskyi: on History of Cooperation]. Slovo i Chas, 6, 85–94. https://doi.org/10.33608/0236-1477.2019.06.85-94.
Burlaka, H. (2011). Rol O. Konyskoho u pereizdi M. Hrushevskoho do Lvova [Oleksandr Konysky’s role in Mykhaylo Hrushevsky’s leaving for Lviv]. Slovo i Chas, 11, 80–83.
Glicksberg, Ch. (1969). The ironic visionion in modern literature. The Hague: Nijhoff. https://doi.org/10.1007/978-94-015-0977-0.
Kamyshova, T. (2008). Etyko-estetychnyi ideal u tvorakh O. Konyskoho [Ethical-aesthetic ideal in the works of O. Koniskiy]. (PhD thesis, Kyiv).
Khropko, P. (2000). Rechnyk natsionalnoi idei [Spokesman for the national idea]. Dyvoslovo, 8, 59–61.
Konyskyi, O. (1990). Opovidannia. Povist. Poetychni tvory [Stories. Novel. Poetry]. Kyiv: Naukova dumka.
Losev, A. (1966). Ironiya antichnaya i romanticheskaya [The irony is antique and romantic]. In: Estetika i iskusstvo: iz istorii domarksistskoy esteticheskoy misli [Aesthetics and Art: From the History of Pre-Marxist Aesthetic Thought]. Moscow: Nauka.
Matveieva, T. (2017). Romannyi dyskurs ukrainskoi literatury druhoi polovyny XIX stolittia yak metatekst: model svitu, zhanrovi transformatsii [Novel discourse of Ukrainian literature of the second half of the XIX century as a metatext: model of the world, genre transformations]. (PhD thesis, Kharkiv).
Muecke, D. (1969). The Compass of Irony. London.
Ozhogan, L. (1990). Proza Aleksandra Konisskogo v kontekste ideyno-hudozhestvennyih iskaniy ukrainskoy literaturyi vtoroy polovinyi ХІХ stoletiya [Prose of Alexander Konissky in the context of ideological and artistic searches of Ukrainian literature of the second half of the 19th century. (PhD thesis, Kiev)].
Pigulevskiy, V. (2002). Ironiya i vyimyisel: ot romantizma k postmodernizmu [Irony and Fiction: From Romanticism to Postmodernism]. Rostov-na-Donu: Foliant.
Pohodnya, S. (1989). Yazyikovyie vidyi i sredstva realizatsii ironii [Language types and means of implementing irony]. Kiev: Naukova dumka.
Potebmia, O. (1985). Estetyka i poetyka slova [Aesthetics and poetics of the word]. Kyiv: Mystetctvo.
Propp, V. (1999). Problemyi komizma i smeha [Problems of comic and laughter]. Moscow: Labirint.
Semkiv, R. (2004). Ironichna struktura: typy ironii v khudozhnii literaturi [Ironic structure: types of irony in fiction]. Kyiv: VD “KM Akademiia”.
Skorobohatko, N. (1996). Oleksandr Konyskyi na tli svoiei doby (Zhyttia. Diialnist. Tvorchist) [Olexander Koniskiy against the background of his time (Life. Dialist. Creativity)]. (PhD thesis, Kyiv)].
Struts, R. (1998). Riznovydy ironii [Varieties of irony]. Naukovi zapysky [NUKMA NaUKMA Researh Papers]. T. 4.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
