Лексикографічні онлайн-знаряддя в роботі перекладача з литовської мови

Анотація

Використання лексикографічних джерел посідає важливе місце у фаховій підготовці та професійній діяльності перекладачів не лише в Україні, але й за її межами. Об’єкт дослідження становлять онлайнові знаряддя, які можливо використовувати при перекладі з литовської мови українською. Метою статті є окреслення переваг і недоліків таких інструментів. Для досягнення поставленої мети застосовано функціональний метод дослідження.

Результати дослідження. Незважаючи на розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, наразі неможливо виконати якісний переклад без участі людини. Якість машинного перекладу також залежить від мовної пари, тому в литовсько-українському перекладі доводиться використовувати мову-посередник (англійську, російську або польську). Найбільш помічним за таких обставин є ресурс «Словник литовської мови» (Lietuvių kalbos žodynas). Він містить декілька розділів, серед яких є двомовний словник для 17 мовних пар, що хоч і не включають української, але включають усі три мови-посередники. Перевагою двомовного словника є велика кількість статей і значень (прямих, переносних, у різних контекстах та граматичних формах), спеціальних маркувань тощо, а також пошук словникових статей із використанням базової латинки. Серед недоліків — нелогічний спосіб форматування тексту і відсутність системи гіперпосилань, яка уможливлювала би швидкий перехід до будь-якої іншої словникової статті, не вводячи запиту в пошуковий рядок, а також пошук лише за початковою формою слова. В інших розділах ресурсу «Словник литовської мови» є онлайн-перекладач (на основі Google Translate), навчальний субпортал зі складною структурою, термінологічні, орфографічний і словники словоформ, синонімів та антонімів. З огляду на високий ступінь синтетичності литовської мови важливим є словник словоформ, у якому зібрані всі граматичні форми змінюваних литовських слів, що включені до двомовних словників. У цілому перевагами «Словника литовської мови» є доступність та інтуїтивний інтерфейс, а недоліками — велика кількість реклами та одномовний інтерфейс. У перспективі передбачаються подальші емпіричні дослідження особливостей використання цього й інших подібних ресурсів для перекладацької та освітньої діяльності.