Типологія сатиричних інтерпретацій у британському медійному дискурсі

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259x.2021.2.6

Ключові слова:

сатира, теорія релевантності, контекстуальні ресурси, сатирична інтерпретація, сатиричні інтенції

Анотація

Предметом дослідження є типи інтерпретації сатири у британському медійному дискурсі. Матеріалом дослідження є тексти статей британського сатиричного журналу «Private Eye» за 2020 р. на соціально-політичну тематику. Метою дослідження є виокремити типи сатиричних інтерпретацій у британському медійному дискурсі на основі порядку активації контекстуальних ресурсів. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю поглиблення знань про механізми інтерпретації сатири, які є важливими для правильного розуміння сатиричної критики. У ході дослідження застосувалися методи дискурс-аналізу та функціонально-прагматичний аналіз. У результаті дослідження на основі теорії релевантності визначено роль контекстуальної інформації під час інтерпретації сатири, зокрема виокремлено шість типів контекстуальних ресурсів, які вступають в дію під час інтерпретації сатири підтверджуючи, суперечачи чи взаємодіючи з існуючими припущеннями для утворення нових контекстуальних імплікацій. Встановлено, що на практиці можливі випадки, коли задіюються декілька контекстуальних ресурсів у лінійному порядку, або ж вступають в дію всі шість контекстуальних ресурсів у паралельному порядку на етапах усунення двозначності та встановлення відсилань для отримання контекстуальних імплікацій, а також для виведення експлікатур та імплікатур. З’ясовано, що апеляція до контекстуальної інформації сприяє виявленню сатиричних інтенцій автора, економлячи інтерпретаційні зусилля і збільшуючи когнітивний ефект. Беручи до уваги порядок активації контекстуальних ресурсів та природу взаємодії контекстуальних ресурсів із експліцитно вираженою інформацією, виокремлено такі типи інтерпретації сатири у британському медійному дискурсі: а) сатирична інтерпретація, коли сатиричні інтенції є очевидними на початку інтерпретації висловлення; б) сатирична інтерпретація, де сатиричні інтенції стають очевидними у середині процесу експліцитної інтерпретації висловлення; в) експліцитна інтерпретація та сатирична інтерпретація відбуваються паралельно; г) сатиричні інтенції стають очевидними в кінці інтерпретації сатиричних висловлень. Перспективами подальших розвідок є виокремлення прототипних та периферійних типів сатиричних інтерпретацій медійному дискурсі, а також визначенні впливу типу інтерпретації на когнітивний ефект сатиричного висловлення.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Cap, P. & Dynel, M. (2017). Implicitness: From Lexis to Discourse. John Benjamins Publishing Company. https://doi.org/10.1075/pbns.276

Gibbs, R. (2007). On the psycholinguistics of sarcasm. In: R. W. Gibbs, & H. L. Colston (Eds.). Irony in language and thought: A cognitive science reader. Lawrence Erlbaum Associates. https://doi.org/10.1075/pbns.276

Simpson, P. (2003). On the discourse of satire: Toward a stylistic model of satirical humor. John Benjamins Publishing Company. https://doi.org/10.1075/lal.2

Sperber, D., & Wilson, D. (1986/1995) Relevance: Communication and Cognition. Blackwell.

Sperber, D., Clément, F., Heintz, C., Mascaro, O., Mercier, H., Origgi, G., & Wilson, D. (2010). Epistemic vigilance. Mind & Language, 25(4), 359–393. https://doi.org/10.1111/j.1468-0017.2010.01394.x

Velykoroda, Yu. (2012). Pretsedentni fenomeny v amerykanskomu mediinomu dyskursi (na materiali chasopysiv “Time” ta “Newsweek”). (Thesis of PhD in Philology, Ivan Franko National Univesity of Lviv).

Wilson, D. & Sperber, D. (2004). Relevance theory (pp. 607–632). In: L. Horn, and G. Ward (eds). The Handbook of Pragmatics. Blackwell.

Wilson, D. (1992). Reference and Relevance. Working Papers in Linguistics, 4, 165–191.

Wilson, D. (2009) Irony and metarepresentation. Working Papers in Linguistics, 21, 183–226.

Yurchyshyn, V. (2020). Kharakteryzatsiia kontekstualnoi informatsii ta yii rol pid chas interpretatsii satyry. Suchasni doslidzhennia z linhvistyky, literaturoznavstva i mizhkulturnoi komunikatsii: materialy V vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii ELLIC 2020, 107–109.

Yus, F. (2016). Humour and Relevance. John Benjamins Publishing Company. https://doi.org/10.1075/thr.4

Downloads


Переглядів анотації: 381

Опубліковано

30.06.2021

Як цитувати

Yurchyshyn, V. (2021). Типологія сатиричних інтерпретацій у британському медійному дискурсі. Синопсис: текст, контекст, медіа, 27(2), 77–85. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2021.2.6

Номер

Том 27 № 2 (2021)

Розділ

Медіа та віртуальна реальність

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Vita Yurchyshyn

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).