Реалії пострасової Америки в романі М. Томаса «Пропащий»
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2021.2.2Ключові слова:
пострасова Америка, М. Томас, роман «Пропащий», расова ідентичність, расовий Інший, інтертекстуальність,Т. С. Еліот.Анотація
Актуальність та новизна запропонованої статті полягає у використанні теорій пострасовості для осмислення постмодерної суб’єктності. Мета статті – проаналізувати роман М. Томаса «Пропащий» крізь постідентичнісну герменевтику. Увагу акцентовано на расовій ідентичності в реаліях сучасного американського суспільства. Предмет наукової праці становить расова ідентичність у контексті сучасної політики так званої «расової толерантності». В українському літературознавстві творчість М. Томаса мало вивчена, так само, як і теорії пострасовості. У статті використано методи прискіпливого читання, герменевтичний та культорологічний. Зроблено висновок, що роман Майкла Томаса «Пропащий» належить до корпусу тих текстів, які розвінчують політичний конструкт пострасової Америки. Роман по-новому акцентує змалювання расових відносин у США, питання класової стратифікації, доступу до освіти, загального блага і врешті кризу американської мрії. Крім того, підкреслено нове розуміння самості чорношкірих, а саме відхід від ідеї расового покликання чи визначної місії афро-американців у подоланні упослідження. Через модус резистентності головного персонажа до запропонованих йому моделей поведінки передано намагання оповідача знайти своє місце у світі й при цьому не наслідувати суспільні ролі, визначені ідеологією владної білої більшості. Форма внутрішнього монологу допомагає зосередитися на минулому оповідача, яке він постійно переглядає. Автор описує приховані, а іноді й справді невидимі, але відчутні для расового Іншого, дискримінаційні практики. Прагнення головного персонажа самовиразитися і при цьому не відповідати тим сподіванням, які традиційно покладалися на представників його раси становить основну проблематику роману. Бути собою в реаліях тоталітарних дискурсів не зовсім просто, хоча і можливо.
Завантаження
Посилання
Eliot, T. (2014). Four Quarterts. Houghton Mifflin Harcourt.
Giddens, An. (1991). Modernity and Self-identity: Self and Society in the Late Modern Age. Polity Press.
Taylor, J. (2011). White Identity. Racial Consciousness in the 21st century. New Century Books.
Thomas, M. (2007). Man Gone Down. Black Cat.
Warren, K. (2012). What was African American Literature? Harvard University Press. https://doi.org/10.2307/j.ctvjghtk7
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Mariya Shymchyshyn
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
