Дискусія в Імператорській академії наук (1907 рік) щодо системи правопису «Словаря української мови»
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2021.3.6Ключові слова:
«Словарь української мови», Борис Грінченко, історія орфографії, історія правопису, принципи орфографіїАнотація
Предметом дослідження стала дискусія щодо правописної системи української частини чотиритомного «Словаря української мови» (1907–1909), упорядником і редактором якого був Борис Грінченко. Дискусія виникла в Імператорській академії наук на початку 1907 року з ініціативи академіка Олексія Шахматова. Причина дискусії — відсутність усталеного єдиного правопису для української мови. Хід дискусії та її особливості досліджено за не широко відомими філологічній спільноті архівними матеріалами Імператорської академії наук, які знайшли та систематизували історики Віктор Короткий і Василь Ульяновський. Матеріалами дослідження стали: протокол наради в Імператорській академії наук від 06.01.1907 з питань українського правопису за участю Пилипа Фортунатова (голова), Федора Волкова, Павла Саладилова, Петра Стебницького та Олексія Шахматова; доповідь Петра Стебницького про правописну систему «Словаря», укладеного Борисом Грінченком (06.01.1907); висновок Михайла Грушевського щодо правопису словника (лютий 1907 р.); висновок Бориса Грінченка «К вопросу о правописании украинского языка (для Совещания по поводу украинского правописания в Императорской Академии Наук)» (07.03. 1907); лист Костя Михальчука до Академічної комісії (05.05.1907).
Метою цієї статті є висвітлення лінгвістичних, соціолінгвістичних, лінгводидактичних та інших причин, які викликали дискусію щодо правопису окремої частини «Словаря української мови» (1907‒1909) та сприяли виробленню принципів українського правопису. У статті використано описовий метод як основний, окремі елементи зіставного методу та біографічного аналізу.
У результаті дослідження зроблено висновок, що нарада з питань правопису для «Словаря української мови» стосувалася вибору системи правопису для української мови в цілому, а не лише для окремої друкованої праці. Саме «Словарь» Бориса Грінченка уперше оприявнив наукову, освітню і практичну потребу у створенні унормованої, уніфікованої української орфографії та її правил. Матеріали наради доводять, що упорядник пішов на добре обміркований компроміс між суто науковим уявленням про етимологічний правопис і практичними, технічними й педагогічними потребами тогочасного суспільства, якому найлегше було би опанувати фонетичний принцип письма. Словник був надрукований з урахуванням зауважень правописної наради. Серед зауважень були й конструктивні. Правописна нарада не винесла рішення самостійно — було враховано думки українських науковців і самого Бориса Грінченка, визнала доцільними деякі принципи орфографії для української мови з метою повною мірою передати її звуковий лад. Опрацьовані матеріали відкривають подальшу перспективу сучасних ґрунтовних досліджень автографів Бориса Грінченка та передруків його текстів із погляду текстології, джерелознавства, історії української лінгвістичної думки, історії української літературної мови і її орфографії.
Завантаження
Посилання
Florinskiy, T. (1907). Dokladnaya zapiska po voprosu o vvedenii prepodavaniya malorusskogo yazyka v srednikh uchebnykh zavedeniyakh [Memorandum on the introduction of the teaching of the Little Russian language in secondary educational institutions]. In V. Korotkyi, V. Ulianovskyi (Eds.) (2000), Alma Mater: Universytet sv. Volodymyra naperedodni ta v dobu Ukrainskoi revoliutsii. 1917–1920. Materialy, dokumenty, spohady. Vol. 1. Universytet sv. Volodymyra mizh dvoma revoliutsiiamy [Alma Mater: University of St. Volodymyr on the eve and in the days of the Ukrainian revolution. 1917–1920. Materials, documents, memories. Vol. 1. University of St. Volodymyr between the two revolutions] (pp. 466‒469). Praim.
Hrinchenko, B. (1907). Lyst do Imperatorskoi Akademii Nauk [Letter to the Imperial Academy of Sciences]. In V. Korotkyi, V. Ulianovskyi (Eds.) (2000), Alma Mater: Universytet sv. Volodymyra naperedodni ta v dobu Ukrainskoi revoliutsii. 1917–1920. Materialy, dokumenty, spohady. Vol. 1. Universytet sv. Volodymyra mizh dvoma revoliutsiiamy [Alma Mater: University of St. Volodymyr on the eve and in the days of the Ukrainian revolution. 1917–1920. Materials, documents, memories. Vol. 1. University of St. Volodymyr between the two revolutions] (pp. 455–463). Praim.
Hrushevskyi, M. (1907). Lyst do Imperatorskoi Akademii Nauk [Letter to the Imperial Academy of Sciences]. In V. Korotkyi, V. Ulianovskyi (Eds.) (2000), Alma Mater: Universytet sv. Volodymyra naperedodni ta v dobu Ukrainskoi revoliutsii. 1917–1920. Materialy, dokumenty, spohady. Vol. 1. Universytet sv. Volodymyra mizh dvoma revoliutsiiamy [Alma Mater: University of St. Volodymyr on the eve and in the days of the Ukrainian revolution. 1917–1920. Materials, documents, memories. Vol. 1. University of St. Volodymyr between the two revolutions] (p. 454). Praim.
Korotkyi, V., Ulianovskyi, V. (Eds.) (2000). Alma Mater: Universytet sv. Volodymyra naperedodni ta v dobu Ukrainskoi revoliutsii. 1917–1920. Materialy, dokumenty, spohady. Vol. 1. Universytet sv. Volodymyra mizh dvoma revoliutsiiamy [Alma Mater: University of St. Volodymyr on the eve and in the days of the Ukrainian revolution. 1917–1920. Materials, documents, memories. Vol. 1. University of St. Volodymyr between the two revolutions]. Praim.
Mykhalchuk, K. (1907). Lyst do Imperatorskoi Akademii Nauk [Letter to the Imperial Academy of Sciences]. In V. Korotkyi, V. Ulianovskyi (Eds.) (2000), Alma Mater: Universytet sv. Volodymyra naperedodni ta v dobu Ukrainskoi revoliutsii. 1917–1920. Materialy, dokumenty, spohady. Vol. 1. Universytet sv. Volodymyra mizh dvoma revoliutsiiamy [Alma Mater: University of St. Volodymyr on the eve and in the days of the Ukrainian revolution. 1917–1920. Materials, documents, memories. Vol. 1. University of St. Volodymyr between the two revolutions] (pp. 464‒465). Praim.
Protokol № 1 narady z pytan ukrainskoho pravopysu v Imperatorskii akademii nauk [Minutes №-1st meeting on Ukrainian spelling at the Imperial Academy of Sciences]. (1907). In V. Korotkyi, V. Ulianovskyi (Eds.) (2000), Alma Mater: Universytet sv. Volodymyra naperedodni ta v dobu Ukrainskoi revoliutsii. 1917–1920. Materialy, dokumenty, spohady. Vol. 1. Universytet sv. Volodymyra mizh dvoma revoliutsiiamy [Alma Mater: University of St. Volodymyr on the eve and in the days of the Ukrainian revolution. 1917–1920. Materials, documents, memories. Vol. 1. University of St. Volodymyr between the two revolutions] (pp. 447‒449). Praim.
Stebnitskiy, P. (1907). K voprosu ob ukrainskom pravopisanii: doklad [On the question of Ukrainian spelling: report]. In V. Korotkyi, V. Ulianovskyi (Eds.) (2000), Alma Mater: Universytet sv. Volodymyra naperedodni ta v dobu Ukrainskoi revoliutsii. 1917–1920. Materialy, dokumenty, spohady. Vol. 1. Universytet sv. Volodymyra mizh dvoma revoliutsiiamy [Alma Mater: University of St. Volodymyr on the eve and in the days of the Ukrainian revolution. 1917–1920. Materials, documents, memories. Vol. 1. University of St. Volodymyr between the two revolutions] (pp. 449‒453). Praim.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Тетяна Видайчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
