Феномен травматичного письма (Олександр Терещенко «Життя після 16:30»)

Автор(и)

  • Olena Romanenko Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології https://orcid.org/0000-0003-0150-2494

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259x.2021.2.1

Ключові слова:

письмо, травма, травматичне письмо, автобіографічне письмо

Анотація

Предметом дослідження є травматичне письмо, що є актуальним, з огляду на великий корпус художніх і документальних творів, присвячених війні на Сході. Мета статті — проаналізувати особливості травматичного письма у повісті «Життя після 16:30» Олександра Терещенка, учасника захисту Донецького аеропорту. Травматичне письмо витлумачено у контексті ідей Кеті Карут, Ж. Лакана, Ж. Деріди. З. Фройда. До аналізу залучено також концепції автобіографічного письма, зокрема, ідеї Р. Барта та І. Констанкевич. Провідним методом дослідження став метод close reading. Завдяки ньому було виділено концептуальні образи, які стосуються травми і травматичного досвіду автора. Це, зокрема, образи болю, пам’яті, подвигу, життя, тіла, рани, сміху, страху. Результати дослідження доводять, що у повісті Олександра Терещенка «Життя після 16:30» письмо виступає психотерапевтичним жестом, який втілений у таких ознаках: письмо як акт тілесний / фізичний, особливий м’язовий рух, що ріднить автора із попереднім життям, до травм; малювання і письмо як тип творчості та частина психотерапії; архівація та розкодування символічних значень, які стосуються травми; поетична адресація і формування спільноти травми. У статті запропоновано формулювання для такого типу письма: плинне автобіографічне письмо. Це особливий тип письма, яке виникає як наслідок осмислення пережитої травми та посттравматичного синдрому, ключовою біографемою (Р. Барт) у ньому виступає епізод травми, провідним мовленнєвим актом — намагання висловити авторські переживання, спогади про травму, життя після травми. Такому письму притаманні символізація травми, фрагментарність, я-нарація, внутрішній діалог із самим собою або уявним співрозмовником, постійне співвіднесення подій та розмислів у межах пар «Я — Інший», «Я — Інші», «Я — Інше суспільство», «Я — Минуле» тощо. Наукова новизна і практичне значення статті зумовлені доведенням на прикладі повісті Олександра Терещенка, що біографема «травма» у такому письмі розгортається у дискурсах: життя до травми; власне травматична подія; осмислення (у тому числі іронічне ставлення) до травми-поранення; травматичність існування у процесі одужання і після одужання; дитинство, пора, коли людині нічого не відомо про можливий травматичний досвід; письмо як спосіб звільнення від травми.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Olena Romanenko, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології

Доктор філологічних наук, доцент

Посилання

Aarelaid-Tart, A. (2006). Cultural Trauma and Life Stories. Gummerus Printing.

Alexander, J. C., et al. (2004). Cultural Trauma and Collective Identity. University of California Press. https://doi.org/10.1525/california/9780520235946.001.0001

Andermahr, S., & Pellicer-Ortin, S., eds. (2013). Trauma Narratives and Herstory. Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/9781137268358

Barthes, R. (1997). Camera lucida. Ad Marginem.

Bruss, E. W. (1976). Autobiographical Acts: The Changing Situation of a Literay Genre. Johns Hopkins University Press.

Caruth, C. (1995). Unclaimed Experience: Trauma, Narratives and History. Johns Hopkins University Press.

Derrida, J. (2004). Pysmo ta vidminnist. Osnovy.

Felman, S., & Laub, D. (1992). Testimony: Crises of Witnessing in Literature, Psychoanalysis, and History. Taylor and Francis.

Freud, S. (1997). Osnovnoy instinkt. Olimp.

Freud, S. (2003). Vvedenie v psikhoanaliz. STD.

Granofsky, R. (1995). The trauma novel: contemporary symbolic depictions of collective disaster. Peter Ing publishers. https://doi.org/10.3726/978-1-4539-1001-6

Hundorova, T. (2012). Tranzytna kultura. Symptomy postkolonialnoi travmy. Hrani-T.

Hundorova, T. (2014). Postkolonialnyi roman heneratsiinoi travmy ta postkolonialne chytannia na skhodi Yevropy. In: T. Hundorova, A. Matusiak (Eds.). Postkolonializm. Heneratsii. Kultura. Laurus.

Konstankevych, I. (2014). Ukrainska proza pershoi polovyny ХХ stolittia: avtobiohrafichnyi dyskurs. Vezha-Druk.

Lacan, J. (1981). The Language of the Self: The Function of Language in Psychoanalysis. Johns Hopkins Press.

Lacan, J. (1999). Seminary: Kn. 2. “Ya” v teorii Freyda i v tekhnike psikhoanaliza. Gnozis.

Leys, R. (2000). Trauma: a Genealogy. University of Chicago Press. https://doi.org/10.7208/chicago/9780226477541.001.0001

Moroz, O. (2015). Diskurs travmy kak metodologiya izucheniya sovremennosti. Mir kultury i kulturologiya, 4, 192–201. NOKO.

Riabchenko, M. (2019a). Zhanrova riznomanitnist voiennoi prozy v suchasnii ukrainskii literaturi. Najnowsza słowiańska literatura i kultura popularna, 1, 277–289.

Riabchenko, M. (2019b). Kombatantska proza v suchasnii ukrainskii literaturi: zhanrovi ta khudozhni osoblyvosti. Slovo i chas, 6, 62–73. https://doi.org/10.33608/0236-1477.2019.06.62-73

Rodi-Risberg, M. (2010). Writing trauma, writing time and space. Universitas Wasaensis.

Tereshchenko, O. (2018). Zhyttia pislia 16:30. Vydavnytstvo Iryny Hudym.

Ushakin, S., Trubina, Ye. (2009). Travma: punkty. NLO.

Vayzer, T. (2014). Travmatografiya logosa: yazyk travmy i deformatsiya yazyka v postsovetskoy poezii. Novoe literaturnoe obozrenie,1(125), 245–264. URL: http://magazines.russ.ru/nlo/2014/125/26v.html.

Vickroy, L. (2002). Trauma and Survival in Contemporary Fiction. University of Virginia Press.

Whitehead, A. (2004). Trauma Fiction. Edinburgh University Press. https://doi.org/10.3366/edinburgh/9780748618576.001.0001

Zakharchuk, I. (2008). Viina i slovo (militarna paradyhma literatury sotsialistychnoho realizmu). Tverdynia.

Downloads


Переглядів анотації: 69

Опубліковано

2021-06-30

Як цитувати

Romanenko, O. (2021). Феномен травматичного письма (Олександр Терещенко «Життя після 16:30»). Синопсис: текст, контекст, медіа, 27(2), 42–50. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2021.2.1

Номер

Розділ

Теоретичні обрії літературознавства