Комунікативний феномен староукраїнського міраклю «Драма про Олексія, чоловіка Божого»
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2021.3.5Ключові слова:
комунікативний акт, комунікативно-прагматична організація тексту, міракль, прийоми мовної гри, староукраїнська драмаАнотація
Предметом дослідження є комунікативно-прагматична організація драматичних текстів XVII–ХVIII ст. Мета статті — розглянути міракль «Драма про Олексія, чоловіка Божого» як комунікативний акт. Для розкриття смислової та стилістичної своєрідності мовних засобів і закономірностей їх використання застосовано метод семантико-стилістичного аналізу. Контекстуально-ситуативний та інтерпретативний аналіз використано для визначення текстових елементів, наділених додатковим прагматичним змістом, при аналізі фактичного матеріалу враховано принцип історизму, який полягає у врахуванні відповідності мовностилістичної системи творів тій епосі, у яку вони написані.
Результатами дослідження стали такі тези. Драматичний текст посідає особливе місце в системі художньої комунікації, оскільки є осмисленим відтворенням комунікативного процесу. Ключовою ознакою будь-якого драматичного твору є виписаний на початку перелік дійових осіб, які здебільшого співвідносні з реальними людьми в реальних ситуаціях. Староукраїнська барокова драма переважно постає в жанрових формах містерії та міраклю. Система персонажів у «Драмі про Олексія, чоловіка Божого» є відображенням соціальної структури тогочасного суспільства, а мовлення персонажів співвідноситься з мовленням реальних людей і фактично є його текстовим вираженням. Процес опису реальної картини світу виступає основною інтенцією автора, яка в драматичному тексті збігається з іллокуцією. У статті проаналізовано комунікативне минуле та комунікативне майбутнє окремих персонажів. Виокремлено стилістичні засоби, які автор використовує для посилення впливу на адресата і створення бажаного комунікативного ефекту, зокрема й прийоми мовної гри. Визначено роль позатекстових елементів, які декодують авторський задум і є компонентами, що допомагають досягнути перлокутивного ефекту. Перспективним для подальшого дослідження є вивчення прагмастилістичних функцій явища варіювання мовленнєвих жанрів у староукраїнських текстах XVII–XVIII століть.
Завантаження
Посилання
Batsevych, F. (2006). Vstup do linhvistychnoi henolohii. Akademiia.
Biletskyi, O. (Сompiler). (1967). Khrestomatiia davnoi ukrainskoi literatury (do kintsia XVIIIst.) [Reader of Ancient Ukrainian Literature (by the end of XVIII century)]. Radianska shkola. http://litopys.org.ua/biletso/bilo17.htm
Hutsuliak, I. (2005). Movostyl ukrainskoho poetychnoho baroko [Linguistic style of Ukrainian poetic baroque] (The dissertation abstract of the candidate of philological sciences. Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University).
Korolova, V. (2017). Suchasnyi ukrainskyi dramaturhiinyi dyskurs: komunikatyvna struktura ta prahmatyka [Contemporary Ukrainian dramatic discourse: communicative structure and pragmatics] (Unpublished dissertation of the doctor of philological sciences. Institute of Ukrainian Language).
Kubryakova, Ye. (2012). Lingvokulturologicheskiy status dramy (novoe v izuchenii yazyka pes) [Linguocultural status of drama (new in learning the language of plays)]. In Ye. Kubryakova (2012), In search of the essence of language: Cognitive research (рp.128–146). Sign.
Matveeva, G., Lenets, A., & Petrova, Ye. (2014). Osnovy pragmalingvistiki [Fundamentals of Pragmalinguistics]. Flinta.
Pavi, P. (2006). Slovnyk teatru [Theater Dictionary]. Ivan Franko Lviv National University Publishing Center.
Peredriienko, V. (2014). Baroko v konteksti stylovoho rozvytku staroukrainskoi literaturnoi movy druhoi polovyny XVI–XVIII st. [Baroque in the context of the stylistic development of the Old Ukrainian literary language of the second half of the XVI–XVIII centuries]. Magisterium. Linguistic studies, 57, 79–84. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Magisterium_mov_2014_57_16
Riezanov, V. (1928). Drama ukrainska. 1. Starovynnyi teatr ukrainskyi. Т.5. Dramatyzovani lehendy ahiohrafichni [Ukrainian drama. 1. Ancient Ukrainian theater. Vol. 5. Dramatized hagiographic legends]. Ukrainian Academy of Sciences.
Safonova, N. (2006). Subiektyvna modalnist u dialozi ta polilozi suchasnoi ukrainskoi dramy (semantyka ta prahmatyka) [Subjective modality in the dialogue and polylogy of modern Ukrainian drama (semantics and pragmatics)]. (The dissertation abstract of the candidate of philological sciences. Vasyl Stus Donetsk National University).
Sakharova, O. (2015). Rekonstruktsiia movnoi osobystosti v dramaturhichnomu dyskursi [Reconstruction of linguistic personality in dramatic discourse]. System and structure of East Slavic languages, 8, 197–207. http://nbuv.gov.ua/UJRN/sissm_2015_8_29
Selivanova, Ye. (2002). Osnovy lingvisticheskoy teorii teksta i kommunikatsii [Fundamentals of linguistic theory of text and communication]. Publishing House of the Ukrainian Phytosociological Center.
Skrypnyk, H. (Ed.). (2017). Istoriia ukrainskoho teatru. T.1. Vid vytokiv do ХХstolittia [History of Ukrainian theater. Vol. 1. From the origins to the ХХ century]. IMFE. http://www.etnolog.org.ua/pdf/stories/monografiji/2017/iut.pdf
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Ганна Москальчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
