«Синя книжечка» Василя Стефаника: поетика серіальності / мозаїчності

Автор(и)

  • Тетяна Вірченко Київський університет імені Бориса Грінченка, Інститут філології http://orcid.org/0000-0001-7953-2285

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259x.2021.3.2

Ключові слова:

художність, візуальність, поетика кінематографу, В. Стефаник

Анотація

Розкодування художності, розуміння сценічної долі творів літератури, розширення меж наповненості змісту поняття «поетика», переосмислення індивідуального стилю письменника можливе в різний спосіб. Один із них — дослідження кінопоетики як окремого літературного твору, так і цілої збірки, творчості письменника загалом. Усе це зумовлює актуальність розвідки. Вивчення стану розробки проблеми засвідчує увагу вчених — представників різних наукових шкіл України (Л. Горболіс, С. Кирилюк, Н. Мочернюк) — до аспектів інтермедіальності творчості В. Стефаника, що увиразнює актуальність дослідження. Визнання факту невипадкового розташування образків В. Стефаника у збірці «Синя книжечка», завдяки дослідницькій праці В. Єрмак, визначає мету наукового пошуку — окреслити прикметні ознаки поетики кінематографу. Для досягнення мети варто здійснити дослідження кожного елемента новели з точки зору візуалізації. Для цього варто використовувати структурно-семіотичний і поетологічний методи.
У результаті аналізу кожної новели виявлено низку закономірностей: 1) письменник не лише вводить персонажа в життєвий контекст, а й візуалізує місце дії («Синя книжечка, «Стратився», «У корчмі»); 2) визначальні художні деталі та емоційний стан персонажа здебільшого подано крупним планом («Виводили з села», «Осінь», «Сама-саміська»); 3) кадри сповнені звуків і кольорів («Синя книжечка», «Побожна», «Катруся»); 4) темп кадрів уповільнений, завдяки чому у свідомості читача з’являється візуальний образ, який провокує реципієнта до емоційної роботи («Виводили з села»); 5) кожний образок має циклічну побудову, тоді як уся збірка є свідченням застосування поетики серіальності; 6) образки зчеплені між собою емоційно, тонально, змістово («Виводили з села», «Стратився», «У корчмі», «Лесева фамілія», «Мамин синок»); 7) збірка має художню єдність завдяки спільним символам, багатому візуальному потенціалу. Зважаючи на отримані висновки, є підстави твердити, що на увагу з позицій візуальності заслуговує весь корпус літературних творів В. Стефаника.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Тетяна Вірченко, Київський університет імені Бориса Грінченка, Інститут філології

Доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознаства

Посилання

Dubinina, O. (2018). Ekranizatsiia literaturnoho tvoru: spetsyfika intermedialnoho perekoduvannia. Literatura na poli medii. Teoretychni REvizii. Zbirnyk tretii, 415–444.

Horbolis, L. (2021). Mizhmystetski kontakty ukrainskoho tekstu. Vyd-vo SumDPU imeni A. S. Makarenka.

Khorob, S. (2016). Poetyka konfliktu u prozi Vasylia Stefanyka: dramatyzatsiia novely chy epizatsiia dramy? Prykarpatskyi visnyk NTSh, 2(34),405–422.

Mocherniuk, N. (2018). Poza kontekstom: Intermedialni stratehii literaturnoi tvorchosti ukrainskykh pysmennykiv-khudozhnykiv mizhvoiennia. Vyd-vo Lvivskoi politekhniky.

Mykush, S. (2011). Vyvchennia poetyky Vasylia Stefanyka. Lvivskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Franka.

Pikhmanets, R. (2012). Iz pokutskoi knyh buttia. Zasady khudozhnoho myslennia Vasylia Stefanyka, Marka Cheremshyny i Lesia Martovycha. Tempora.

Stefanyk, V. (1899). Portret. https://zbruc.eu/node/35204

Stefanyk, V. (1914). Synia knyzhechka. Obrazky. Vidrodzhennie.

Virchenko, T. (2016). Kinematohrafichne myslennia V. Stefanyka (na materiali obrazka “Osin”). Prykarpatskyi visnyk NTSh, 2(34), 168–174.

Yermak, V. (2016). Tvorcha istoriia poezii u prozi Vasylia Stefanyka. Naukova dumka.

Downloads


Переглядів анотації: 48

Опубліковано

2021-10-31

Як цитувати

Вірченко, Т. (2021). «Синя книжечка» Василя Стефаника: поетика серіальності / мозаїчності. Синопсис: текст, контекст, медіа, 27(3), 136–140. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2021.3.2

Номер

Розділ

Історія літератури як структура