Роман Марини Гримич «Ти чуєш, Марго?..» як художня репрезентація авторського наукового дискурсу
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.1.2Ключові слова:
автобіографізм, біографія, роман, науковий досвідАнотація
Автобіографізм як літературний жанр почав увіходити в культурний дискурс із середини ХХ століття. Його канони (форма, зміст тощо) донині не визначені, а гнучкість терміна дає широкі можливості для застосування індивідуальних підходів крізь призму власного досвіду автора. У контексті дослідження цього явища привертає увагу роман Марини Гримич «Ти чуєш, Марго?..» (2000), у якому простежується проєкція повсякденного досвіду авторки та отриманих нею наукових знань у художній текст, що наразі є на часі (читацька зацікавленість біографіями знаних і видатних людей) і актуально для дослідження подібної репрезентації. Отже, мета розвідки — проаналізувавши факти з біографії Марини Гримич, дослідити один із перших її романів у проєкції наукових знань і наукового досвіду в художній текст, а предмет дослідження — художня репрезентація наукової біографії письменниці в тексті роману.
У результаті дослідження зроблено висновок про гнучкість терміна «автобіографізм»: його застосування, індивідуальних підходів, власне бачення, досвіду життєвого та наукового тощо. Аналіз роману дає змогу говорити, що автобіографізм у ньому виявляється не у відтворенні подій, які відбувалися в житті письменниці, а в послідовності здобутих наукових знань, що часто накладаються й на власний життєвий досвід, відтак відображені в художньому тексті. Тому хоча роман «Ти чуєш, Марго?..» не постулюється як автобіографічний, допускаємо наявність відповідних елементів у втіленні певних деталей, які могли б свідчити про Гримич-науковицю в художніх текстах Гримич-письменниці. Новизна дослідження полягає в тому, що автобіографізм художнього тексту розглянуто крізь призму студіювання Мариною Гримич історії, антропології, етнології, етнографії, фольклору та народознавства, мандрів Україною і світом, навичок польових досліджень тощо. Художня репрезентація наукової біографії письменника дає можливість уповні дослідити біографію митця, яка без належного прочитання й дослідження не матиме цілісного вивчення, а отже, практичне значення розвідки полягає у використанні здобутих знань про письменницю для внесення даних у її біографію та популяризації наукових знань через художній текст.
Завантаження
Посилання
Bashkyrova, O. (2019). Henderni khudozhni modeli suchasnoi ukrainskoi romanistyky [Fictional gender models of contemporary Ukrainiannovels] (Doctoral thesis, Borys Grinchenko Kyiv University).
Cherkashyna, T. (2014). Memuarno-avtobiohrafichna proza XX stolittia: ukrainska viziia [Memoir-autobiographical prose of the 20th century: Ukrainian vision]. Fakt.
Hrymych, M. (2012). Ty chuiesh, Marho?.. [Do you hear, Margo?..]. Duliby.
Hrymych, M. (2016). Lektsiia «Nesharovarna etnolohiia» [Lecture “Non-primitive Ethnology”]. https://www.youtube.com/watch?v=srzpC1GVYxk
Hrymych, M. (2020a). Iak zminylosia povsiakdennia ukrainskykh pysmennykiv za 100 rokiv? [How has the everyday life of Ukrainian writers changed in 100 years?]. https://www.youtube.com/watch?v=srzpC1GVYxk
Hrymych, M. (2020b). Kulturna dyplomatiia na Blyzkomu Skhodi (u 2 ch.) [Cultural diplomacy in the Middle East (2 parts)]. https://www.youtube.com/watch?v=jQKLF8CCPz0, https://www.youtube.com/watch?v=mRwYTiLl5Dc
Konstankevych, I. (2014). Ukrainska proza pershoi polovyny ΧΧ stolittia: avtobiohrafichnyi dyskurs [Ukrainian prose of the first half of the ΧΧ century: autobiographical discourse]. Vezha-Druk.
Malishevska, I. (2010). Avtobiohrafiia: vytoky, stanovlennia ta krytyka zhanru [Autobiography: origins, formation and critique of the genre]. Literaturoznavchi obrii. Pratsi molodykh uchenykh, 17, 37–40.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Оксана Плющик
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
