Рецептивні означення літературних теорій ХХ століття
Анотація
У статті систематизовано основні літературознавчі ідеї, пов’язані з формуванням читацької свідомості за допомогою горизонту сподівань. Здійснено аналіз різних методологічних аргументацій таких понять, як «автор», «текст», «читач» у феноменології, формалізмі, структуралізмі, герменевтиці та постструктуралізмі.
Ключові слова: автор; текст; читач; рецепція; горизонт.
Завантаження
Посилання
Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / Михаил Михайлович Бахтин. – М.: Искусство, 1979. – 424 с.
Выготский Л.С. Психология искусства / Лев Семѐнович Выготский. – М.: Педагогика, 1987. – 344 с.
Гуссерль. Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической филисофии Книга первая. Общее введение в чистую феноменологию / Эдмунд Гуссерль. – М.: Академический Проект, 2009. – 489 с. – (Серия Философские технологии).
Ингарден Р. Исследования по эстетике / Роман Ингарден. – М.: Изд. иностр. л-ры., 1962. – 572 с.
Шкловский В. О теории прозы / Виктор Шкловский. – М.: Советский писатель, 1983. – 384 с.
Эйхенбаум Б.М. О литературе: Работы разных лет / Борис Михайлович Эйхенбаум. – М.: Советский писатель, 1987. – 544 с.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
