Борис Грінченко про способи регулювання творчого натхнення
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2021.4.6Ключові слова:
Борис Грінченко, естетичні категорії, психологія мистецтва, творчий процес, натхнення, божевілляАнотація
У пропонованій статті вперше в українському літературознавстві об’єктом дослідження стала теоретична праця «Регулирование вдохновения» (1893) Бориса Грінченка про естетичну категорію натхнення, рукопис якої зберігається в Інституті рукописів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Предметом дослідження є погляди письменника на психологію творчості. Метою розвідки стало осмислення теоретичних поглядів мислителя на проблему натхнення як особливого творчого стану митця, регулювання якого може впливати на його продуктивність.
У результаті дослідження в Грінченкових теоретичних поглядах на художню творчість відстежено відбитки як ідеалістично, так і позитивістськи орієнтованої естетики. Любомудр рішуче відкидав тезу про натхнення як швидкоминучий некерований письменником особливий стан, заперечував можливість продуктивної творчості тільки в моменти коротких поривів чи хвилин осяяння. Б. Грінченко послідовно обґрунтував тезу про те, що геніальні письменники систематично переживали натхнення через вироблену роками здатність творити в чітко визначений момент. На його думку, уміння координувати час для різного виду діяльності дало їм можливість викликати духовний підйом у певні години, коли мистецька діяльність була найбільш результативною. У статті Б. Грінченко наполягав на необхідності для кожного творця керувати своїм натхненням шляхом майстерної організації творчої праці.
Своїми думками про можливість врегульовувати натхнення Борис Грінченко потвердив геґелівську тезу про творче натхнення як закономірний результат напруженої праці художника. Український мислитель розглядає натхнення як рушійну силу, яку можна запустити в дію щоденною унормованою працею. У кожного митця момент найвищого одкровення протікає по-особливому, кожен його етап може відбирати різну кількість часу, енергії. Однак Борис Грінченко висловив сподівання, що в майбутньому розвиток літературної діяльності приведе більшість письменників до впорядкованої та регламентованої певними потребами методи творчої праці.
Висловлені в статті погляди Б. Грінченка на зв’язок натхнення з титанічною роботою митця звучать цілком по-сучасному.
Завантаження
Посилання
Aleksandrova, H. (2013). Borys Grinchenko: retseptsiia druhoriadnykh pysmennykiv [Borys Grinchenko: reception of minor writers]. Word and Time, 12, 74–81.
Chukhontseva, N. (2013). Borys Grinchenko yak literaturnyi krytyk [Borys Grinchenko as a literary critic]. In Borys Grinchenko: literaturni rozvidky, bibliohrafichni narysy.
Grinchenko, B. (1893). Regulirovanie vdokhnoveniya [Regulation of inspiration]. Manuscript Institute of Vernadsky National Library of Ukraine. F. I. № 31518.
Grinchenko, B. (2021). Regulirovanie vdokhnoveniya [Regulation of inspiration]. In Zibrannia tvoriv. Literaturoznavcha spadshchyna (Vol. 1, hp. 327–337). Borys Grinchenko Kyiv University.
Haievska, N. (1988). Literaturno-estetychni pohliady B. Hrinchenka ta P. Hrabovskoho [Literary and aesthetic views of B. Grinchenko and P. Grabovskyi]. In Borys Grinchenko. Tezy dopovidei respublikanskoi naukovo-praktychnoi konferentsii (pp. 7–8).
Hegel, G. W. F. (1929). Vdokhnovenie [Inspiration]. In Lektsii po estetike. Kniga pervaya (pp. 294–296). Gosudarstvennoe sotsialno-ekonomicheskoe izdatelstvo.
Lezin, B. (1907). Khudozhestvennoe tvorchestvo kak osobyy vid ekonomii mysli [Artistic creation as a special kind of economy of thought]. Voprosy teorii i psikhologii tvorchestva, 1, 252–311.
Ovsyanniko-Kulikovskiy, D. (1907). Iz lektsiy “Ob osnovakh khudozhestvennogo tvorchestva” [From the lectures “On the Foundations of Artistic Creativity”]. Voprosy teorii i psikhologii tvorchestva, 1, 20–50.
Pohrebniak, I. (2011). Literaturno-krytychni pohliady Borysa Hrinchenka v yoho epistoliarii [Literary-critical views of Borys Hrinchenko in his epistolary]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Filolohiia. Sotsialni komunikatsii, 26, 126–130.
Pohribnyi, A. (1990). Borys Hrinchenko v literaturnomu rusi kintsia XIX — pochatku XX st.: pytannia ideino-estetychnoi evoliutsii [Borys Grinchenko in the literary movement of the late XIX — early XX centuries: the question of ideological and aesthetic evolution]. Lybid.
Potebnya, A. (1905). Iz zapisok po teorii slovesnosti [From notes on the theory of literature]. Parovaya tipografiya i litografiya M. Zilberberg i S‑vya.
Shumylo, N. (1988). B. Hrinchenko i problema chytacha [B. Grinchenko and the reader’s problem]. In Borys Grinchenko. Tezy dopovidei respublikanskoi naukovo-praktychnoi konferentsii (pp. 48–50).
Vovk, O. (2013). Borys Grinchenko yak teoretyk i krytyk ukrainskoi dytiachoi literatury [Borys Grinchenko as a theorist and critic of Ukrainian children’s literature]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk, 7, 150–159.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Ірина Руснак
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
