Дискусійні аспекти міждисциплінарної взаємодії журналістики та усної історії
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.2.7Ключові слова:
масмедіа, усна історія, наративність, цифровий сторітелінг, мультимедійністьАнотація
У статті представлено контекст сучасної наукової полеміки навколо кордонів міждисциплінарності. Предметом дослідження стали поширені практики використання в масмедійному просторі усноісторичних практик. Разом із тим сама усна історія стрімко змінюється під шаленим тиском цифрових платформ на кшталт StoryCorps (США), Listening Project (Велика Британія), The Story Project (Австралія), The Tale of a Town (Канада). Зміни торкнулися не лише технологічного процесу архівації та поширення інформації, але й засадничих основ усної історії — її методології. На зміну глибинному інтерв’ю приходять метод «збору швидких реакцій» та історичний сторітелінг. Мета статті — окреслити дискусійне поле сучасного наукового дискурсу проблеми, на прикладі світових та українських медіа представити найпоказовіші аспекти міждисциплінарної взаємодії, а саме: висвітлення суперечливих і неоднозначних для потрактувань історичних фактів; наративність; пролонговану комунікацію; мультимедійність і багатоплатформність. Методами дослідження стали традиційні емпіричні методи спостереження та опису, а також парадигмальний аналіз функціональних особливостей усноісторичних практик у журналістиці.
Результати дослідження. Запропоновано базові характерологічні напрями, що дають змогу різноаспектно представити головні дискусійні моменти: використання усноісторичних матеріалів, особливо «прихованої історії» очима очевидців, стає додатковим джерелом журналістських уточнень, розслідувань і розширення інформаційного порядку денного; звернення до маргінесних тем історії, надання голосу терористичним угрупованням та учасникам геноцидів ставить перед аудиторією вкрай складні й етично суперечливі питання; мультимедійність і багатоплатформність надають усноісторичній інформації нового життя, при цьому до узвичаєних практик нових медіа додаються перформанс, театр, партисипативність. Найвиразнішим проявом змін у зазначеному міждисциплінарному дискурсі стали поширені в різних сферах практики цифрового сторітелінгу; медійне його використання проілюстроване проєктом BBC’s Capture Wales digital storytelling project.
У межах наукової дискусії, що точиться в останні роки, актуалізовані питання демократизації історії, масового долучення до цифрових архівів, створення потужних соціальних проєктів і намагання дистанціювати усну історію як окрему дисципліну. Разом із тим міждисциплінарність, як будь-яка творча практика, залишається широким полем для експериментів і творчості.
Завантаження
Посилання
Brennen, B. (2009). The future of journalism. Journalism, 10(3), 300–302. https://doi.org/10.1177/1464884909102584
Dodd, L. (2021). The Disappearing Child: Observations on Oral History, Archives and Affects. Oral History, 49(2), 37–48.
Dunaway, D. K. (1984). Radio and the public use of history. The Public Historian, 6(2), 77–90. https://doi.org/10.2307/3376917
Feldstein, M. (2004). Kissing cousins: Journalism and oral history. The Oral History Review, 31(1), 1–22. https://doi.org/10.1525/ohr.2004.31.1.1
Freund, A. (2015). Under Storytelling’s Spell? Oral History in a Neoliberal Age. Oral History Review, 42(1), 96–132. https://doi.org/10.1093/ohr/ohv002
Hanitzsch, T., & Vos, T. P. (2016). Journalism beyond democracy: A new look into journalistic roles in political and everyday life. Journalism, 19(2), 146–164. https://doi.org/10.1177/1464884916673386
Hartley, J., & McWilliam, K. (2009). Computational Power Meets Human Contact. In Story circle: Digital storytelling around the world (pp. 3–15). John Wiley & Sons.
Hastings, M. (2016). The secret war: spies, codes and guerrillas 1939–45. London, William Collins.
Hepworth, J. (2021). ‘“We’re getting the victory we fought for” we were told’: retrospective subjectivities in oral histories of Irish republicanism. Oral History. Oral History Society. https://ora.ox.ac.uk/objects/uuid:80f7bc8c-1133-42b5-8bbd-0fc46b8c9a7a
High, S. (2010). Telling stories: a reflection on oral history and new media. Oral History, 38(1), 101–112.
High, S. (2021). Oral history as creative practice at Concordia University’s centre for oral history and digital storytelling. Bulletin de l’AFAS, 47, 108–121. https://doi.org/10.4000/afas.6359
Hudoshnyk, O. (2021). Media sphere: local and global. Jurfоnd.
Hudoshnyk, O. (2021а). History of journalism in the times of presentism: the experience of the United States. Communications and Communicative Technologies, 21, 13–22. https://doi.org/https://doi.org/10.15421/292102
Ignatieva, I., & Melnikov, A. (2019). Analytical components of mental mapping in sociological studies of conflicts. Ukrainian society, 3, 9–22. https://doi.org/10.15407/socium2019.03.009
Ismail-Allouche Zeina (2021). “ineradicable voices; narratives toward rerooting1”; An oral history researchcreation based on the life stories of individuals who experienced transracial/intercountry adoption [Unpublished master’s thesis]. Concordia University. Montreal, Quebec, Canada.
Jones, D. J. (2021). Voice of history: Reflections on the theory, practice and value of oral history. SSRN Electronic Journal. https://doi.org/10.2139/ssrn.3953025
JSC oral history project. (1996–2021, January 5). History — Search. https://historycollection.jsc.nasa.gov/JSCHistoryPortal/history/oral_histories/oral_histories.htm
Kidd, J. (2005). Capture Wales: digital storytelling and the BBC. PhD Thesis, Cardiff University.
Kitch, C. (2008). Placing journalism inside memory — and memory studies. Memory Studies, 1(3), 311–320. https://doi.org/10.1177/1750698008093796
McGlinchey, M. (2019). Unfinished business: The politics of ‘Dissident’ Irish republicanism. Manchester University Press. https://doi.org/10.7765/9781526116215.00010
McHugh, S. (2015). The affective power of sound: oral history on radio. Oral History Reader, 510–527. https://doi.org/10.4324/9781315671833-42
Meyers, O. & Davidson, R. (2013). The journalistic structure of feeling: An exploration of career life histories of Israeli journalists. Journalism, 15(8), 987–1005. https://doi.org/10.1177/1464884913512930
Nelson, M. (2021). Day of Fire: An Oral History Perspective on the Bush White House on 9/11. Congress & the Presidency, https://doi.org/10.1080/07343469.2021.1905106
Oral history in journalism — is it on the increase? (2014). H-Net. https://networks.h-net.org/node/14542/discussions/55834/oral-history-journalism-it-increase
Paligutan, P. J. (2021). American dream deferred. Pacific Historical Review, 90(2), 233–260. https://doi.org/10.1525/phr.2021.90.2.233
Portelli, A. (1997). The Battle of Valle Giulia: Oral History and the Art of Dialogue. University of Wisconsin Press.
Prasad, R. (2019). Historical Waves of Oral History: Reflections on New Trends and Changing Practice. Words and Silences. https://www.ioha.org/wp-content/uploads/2019/10/Prasad_IOHA_2019_W_S_English.pdf
Soffer, O. (2009). The competing ideals of objectivity and dialogue in American journalism. Journalism, 10(4), 473–491. https://doi.org/10.1177/1464884909104950
Wales — Capture Wales. (2005). BBC. https://www.bbc.co.uk/capturewales
Weber, M. S., & Napoli, P. M. (2020). Journalism history, web archives, and new methods for understanding the evolution of digital journalism. Journalism History and Digital Archives, 74–93. https://doi.org/10.4324/9781003098843-6
Wong, А. (2015). The whole story, and then some: ‘digital storytelling’ in evolving museum practice. https://mw2015.museumsandtheweb.com/paper/the-whole-story-and-then-some-digital-storytelling-in-evolving-museum-practice/
Zion, L., Dodd, A., & Ricketson, M. (2020). Recording lives in journalism: Reflections on oral history and journalism methods in life histories. Oral History Australia Journal, 42, 56–80. https://search.informit.org/doi/10.3316/informit.636614114634113
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Оксана Гудошник, Лілія Темченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
