Проблема критичності мислення при споживанні медіаконтенту в умовах інформаційної війни
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.1.4Ключові слова:
медіа, медіаконтент, критичність мислення, медіаграмотність, інформаційна стійкість, інформаційна безпека, інформаційне поле, інформаційна війнаАнотація
Статтю присвячено проблемі споживання контенту в сучасних медіа в контексті розвитку критичності мислення, базовими частинами якої є медіаграмотність та інформаційна стійкість. Актуальність дослідження полягає в нинішній наявності серйозних викликів для українського медіаполя та інформаційного поля, що виникли внаслідок гібридної геополітичної агресії, якої Україна зазнала з боку Російської Федерації. Предметом розгляду в представленому дослідженні є критичне мислення та навички протистояння маніпуляціям у медіа у військовослужбовців Збройних сил України. Метою дослідження виступає кількісна оцінка рівня критичного мислення в представників цільової групи та виявлення конкретних проблемних питань у цьому контексті. Для досягнення зазначеної мети було використано такі загальнонаукові методи, як аналіз, порівняння та спостереження, а основним прикладним дослідженням було соціологічне опитування (анкетування).
Результати дослідження свідчать про те, що представники цільової групи як основні джерела інформації використовують соціальні мережі (79,8 %), інтернет-ЗМІ (61,5 %) та месенджери (46,8 %). Переважна більшість опитаних при споживанні медіаконтенту користуються українською мовою — 70 %, для 22 % мова виявилася не принциповою, а 8 % визнали, що їм зручнішою є російська мова. Було з’ясовано, що представники цільової групи частіше обирали візуальні форми медіаконтенту (відео, інфографіку, фото), ніж тексти. На жаль, дослідження виявило факти низького рівня критичності мислення: лише 53,7 % опитаних зазначили, що перевірять інформацію, отриману з медіа, в альтернативних джерелах. 45,1 % респондентів уважали, що ніколи не були об’єктом медіаманіпуляцій, при цьому фактично саме на них у першу чергу спрямовується пропаганда з боку відповідних структур РФ. Ці та інші наведені в статті результати опитування засвідчили низький рівень критичності мислення і медіаграмотності та інформаційної стійкості військовослужбовців ЗСУ. Зазначена обставина є передумовою для необхідності подальшого вдосконалення процесів управління інформаційними процесами в українських медіа для ЗСУ, якісного поліпшення та збільшення кількості виробництва відповідного медіаконтенту, а також проведення системних навчань для представників цільових груп із питань медіаграмотності та інформаційної стійкості.
Завантаження
Посилання
Horbulin, V. (2017). Svitova hibrydna viina: ukrainskyi front [World hybrid war: Ukrainian front]. Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen.
Hromova, N. (2015). Psykholohichni osoblyvosti ustanovky na krytychne myslennia [Psychological features of the attitude to critical thinking]. Aktualni problemy psykholohii, 10(27), 79–88. http://appsychology.org.ua/data/jrn/v10/i27/9.pdf
Hryshchuk, R., Molodetska, K. (2019). Pidvyshchennia informatsiinoi stiikosti virtualnykh spilnot u sotsialnykh internet-servisakh [Improving the information stability of virtual communities in social Internet services]. In Information, Communication, Society 2019: proceedings of the 8th International Academic Conference ICS-2019 (pp. 88–89). https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/48364
Informatsiine pole viiskovosluzhbovtsiv ZS Ukrainy: suchasna spetsyfika ta problematyka (23.10.2020) [Information field of servicemen of the Armed Forces of Ukraine: modern specifics and issues]. ArmiiaINFORM. https://armyinform.com.ua/2020/10/informaczijne-pole-vijskovosluzhbovcziv-zs-ukrayiny-suchasna-speczyfika-ta-problematyka
Kompantseva, L. (2019). Bazovi poniattia stratehichnykh komunikatsii: standarty na osnovi dokumentiv NATO (anhlo-ukrainskyi ta ukrainsko-anhliiskyi slovnyk) [Basic concepts of strategic communications: standards based on NATO documents (English-Ukrainian and Ukrainian-English dictionaries)]. Natsionalna akademiia SBU.
Lopatiuk, O. (2018). Rozvytok krytychnoho myslennia maibutnikh dyspetcheriv upravlinnia povitrianym rukhom u fakhovii pidhotovtsi [Development of critical thinking of future air traffic controllers in professional training]. Pedahohichni nauky: realii ta perspektyvy, 64, 141–144. http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/23991/1/Lopatiuk_O._V..pdf
Okhorona pratsi pry roboti z kompiuterom: roziasniuie Derzhpratsi (09.07.2016) [Occupational safety when working with a computer: explains the State Labor Office]. Debet-kredyt. https://news.dtkt.ua/labor/labor-relations/39447
Popova, T., Lipkan, V. (2016). Stratehichni komunikatsii [Strategical communications]. FOP Lipkan.
Prykhodko, Yu., Yurchenko, V. (2012). Psykholohichnyi slovnyk-dovidnyk [Psychological dictionary – reference book]. Karavela.
Shapar, V. (2007). Suchasnyi tlumachnyi psykholohichnyi slovnyk [Modern explanatory psychological dictionary]. Prapor.
Shcho take krytychne myslennia i dlia choho vono potribno? (2020) [What is critical thinking and what is it for?]. Osvitnia platforma “Krytychne myslennia”. https://www.criticalthinking.expert/shho-take-krytychne-myslennya/shho-take-kritichne-mislennya
Stepanov, O. (2006). Psykholohichna entsyklopediia [Psychological encyclopedia]. Akademvydav.
Teperyk, D. (2018). Stiika Ukraina: derzhava, hromadianske suspilstvo ta natsionalna bezpeka (zvit) [Sustainable Ukraine: State, Civil Society and National Security (report)]. Stiika Ukraina. https://uploads.icds.ee/ICDS_Звіт_Стійка_Україна-держава_громадянське_суспільство_та_національна_безпека_квітень_2018_р.pdf
Vlasiuk, O. (2016). Natsionalna bezpeka Ukrainy: evoliutsiia problem vnutrishnoi polityky [National security of Ukraine: evolution of domestic policy problems]. Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen.
Vlasiuk, O. (2017). Kremlivska ahresiia proty Ukrainy [Kremlin aggression against Ukraine]. Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Олександр Курбан
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).