Історик як публічний інтелектуал: медійний дискурс навколо праць Тімоті Снайдера на українську тематику
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.2.5Ключові слова:
Тімоті Снайдер, Енн Еплбаум, пропаганда, російсько-українська війнаАнотація
У статті авторка аналізує медійний дискурс навколо праць Тімоті Снайдера, одного з провідних фахівців з історії Східної Європи. Актуальність теми полягає в тому, що матеріали та інтерв’ю Т. Снайдера на тему російсько-українських відносин часто використовують та аналізують і українські, і закордонні ЗМІ. Сьогодні російсько-українська війна набула масштабного характеру, тож варто простежити зміни в поглядах критиків науковця.
Предметом дослідження є критика поглядів Тімоті Снайдера, присвячених українській темі. Мета — окреслити дискурс навколо праць автора й визначити основні тенденції його критики. У процесі наукового дослідження використано такі методи: порівняльний, історичний, системний аналіз, контент-аналіз та інші. Новизна — порівняльний аналіз критики праць Тімоті Снайдера до та після російського вторгнення.
У результаті дослідження ми розглянули критику монографії Т. Снайдера «Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним», його текстів про минуле українського суспільства та історичний контекст російсько-українських відносин, а також критику поглядів щодо світової політики і його прогнозів з приводу занепаду демократії. Тімоті Снайдера називають водночас і найкращим інтерпретатором ХХ століття, і алармістом, який невиправдано наголошує на зникненні свободи та ігноруванні історії. У статті виокремлено основні тенденції в критиці науковця: занадто забарвлена мова, сумнівна методологія та одержимість статистикою в монографії. Критики праць, присвячених російсько-українській війні, звинувачували автора в пересмикуванні фактів. Порівняння В. Путіна з А. Гітлером і Й. Сталіним вважали невиправданим, а характеристики путінського режиму як фашистського — недоречними. Водночас чимала кількість публічних інтелектуалів відзначають його внесок у розкриття вагомих проблем історії Східної Європи — менш досліджуваного порівняно з іншими регіону. Сьогодні дослідник продовжує привертати увагу світу до минулого України та його зв’язку з рештою європейських народів, аналізує перипетії сучасності й стоїть на сторожі свободи і демократії. З огляду на це є необхідність подальшого вивчення як публіцистики Т. Снайдера, так і критики його поглядів.
Завантаження
Посилання
Applebaum, A. (2010, November 11). The Worst of the Madness. The New York Review of Books. https://www.nybooks.com/articles/2010/11/11/worst-madness/
Bebiano, R. (2012). Terra Sangrenta: entre Hitler e Estaline. LER, 109, 78.
Evans, R. J. (2010, November 4). Who remembers the Poles? London Review of Books. https://www.lrb.co.uk/the-paper/v32/n21/richard-j.-evans/who-remembers-the-poles
Herman, D. (2010, December 3). Why Bloodlands is still one of the books of the year. The New Statesman. https://www.newstatesman.com/culture/2010/12/soviet-snyder-history-europe
Kansteiner, W. (2021). History beyond Narration: The Shifting Linguistic Terrain of Timothy Snyder’s Bloodlands. Analysing Historical Narratives: Case Studies from Historiography and other Historical Genres, 51-82.
Laruelle, M. (2018, September 5). Is Russia Really “Fascist”? A Comment on Timothy Snyder. PONARS Eurasia. https://www.ponarseurasia.org/is-russia-really-fascist-a-comment-on-timothy-snyder/
Lazare, D. (2014, September 9). Timothy Snyder’s Lies. Jacobin. https://www.jacobinmag.com/2014/09/timothy-snyders-lies/
Mikanowski, J. (2019, April 12). The Bleak Prophecy of Timothy Snyder. The Chronicle of Higher Education. https://www.chronicle.com/article/the-bleak-prophecy-of-timothy-snyder/
Mori, Ye. (2020, December 11). Yak amerykantsi zrozumily sebe, chytaiuchy pro Ukrainu. Retsenziia i uryvky z knyhy “Shliakh do nesvobody” [How Americans understood themselves while reading about Ukraine. Review and excerpts from the book “The Road to Unfreedom”]. Suspilne. Kultura.https://suspilne.media/87453-ak-amerikanci-zrozumili-sebe-citauci-pro-ukrainu-recenzia-i-urivki-z-knigi-slah-do-nesvobodi/
Pető, A. (2022, February 21). Marlene Laruelle: Russian society is very different from its regime. Review of democracy. https://revdem.ceu.edu/2022/02/21/marlene-laruelle-russian-society-is-very-different-from-its-regime/
Sadowski, M. (2012). Timothy Snyder, Skrwawione ziemie. Europa między Hitlerem a Stalinem. Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego. Studia nad Autorytaryzmem i Totalitaryzmem, 34 (3), 121-128.
Snyder, T. (2018). Kryvavi zemli: Yevropa mizh Hitlerom i Stalinym [Bloodlands: Europe between Hitler and Stalin]. Laurus.
Snyder, T. (2020). Shliakh do nesvobody: Rosiia, Yevropa, Ameryka [The Road to Unfreedom: Russia, Europe, America]. Choven.
Solchany, J. (2017). Much ado about nothing? A critical look at Timothy Snyder’s interpretation of Nazi and Stalinist crimes. Revue d’histoire moderne & contemporaine, 64-4 (4), 134-171. https://doi.org/10.3917/rhmc.644.0134
Writings by Timothy Snyder. (n. d.). Timothy Snyder. https://www.timothysnyder.org/academic-work
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Марта Стельмах
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).