Людина в історії роду: криза ідентичності в романі «OST» («Морозів хутір») Уласа Самчука
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.2.4Ключові слова:
самовизначення, межова ситуація, криза ідентичності, покоління, пам’ятьАнотація
Колоніальні та постколоніальні літератури є відмінними за своєю суттю від літератур держав-колонізаторів, зокрема це проявляється в аспекті самоідентифікації персонажів. Проте в цьому дослідженні ми маємо справу з літературою емігрантською, яка є якісно інакшим продуктом, що ввібрав у себе риси колонізованої і водночас деколонізованої свідомості. Це не могло не відбитися в персонажах романів письменників-емігрантів. Мета статті — окреслити особливості самовизначення персонажів у романі Уласа Самчука «OST» («Морозів хутір»). Предметом є національна ідентичність персонажів, її соціальна зумовленість. У дослідженні послуговувалися такими загальнонауковими методами, як аналіз і синтез, а також власне філологічними — аспектним, образним аналізом, історико-літературним методом.
Основну увагу було зосереджено на національній ідентичності, зв’язку поколінь, на пам’яті, традиції та її збереженні або відкиданні. Актуальність дослідження зумовлена певним зміщенням перспективи, а отже, були розглянуті аспекти, які науковці, що досліджували цю проблему, розглянули частково або оминули. Це, зокрема, зв’язок між родинною і соціальною ідентичністю родини Морозів, проблемою пам’яті і забування чи відмежування себе від роду; простежена динаміка самоусвідомлення: сталою чи змінною є позиція персонажів протягом роману. Новизна дослідження полягає в глибшому зануренні в соціальний контекст боротьби 1917–1919 років на території Черкащини, адже Улас Самчук міг собі дозволити писати в нецензурованому середовищі і описувати події без дотримання партійної доктрини. У результаті ми виявили, що самовизначення людини цілком залежить від соціуму, проте більшою мірою важить середовище, яке її оточує в дорослому віці, ніж родинне коло, але за умови, що вона відкинула або не зберегла родинну пам’ять, а також проілюстрували це на матеріалі роману «OST» («Морозів хутір»). Перспектива подальших досліджень полягає в застосуванні обраного підходу до творів різних письменників минулого і сучасності, що дасть можливість побачити формування та розвиток ідентичностей персонажів під впливом соціально-політичної ситуації.
Завантаження
Посилання
Andreeva, G. (1984). Sovremennaya zarubezhnaya sotsialnaya psikhologiya. Teksty. Izd-vo Mosk. un-ta.
Brubaker, R., & Cooper, F. (2000). Beyond “Identity” Springer. https://leiaarqueologia.files.wordpress.com/2018/03/brubaker__cooper_-_beyond_identity.pdf
Erikson, E. (2006). Identichnost: yunost i krizis. Flinta.
Fukuiama, F. (2020). Identychnist. Potreba v hidnosti y polityka skryvdzhenosti. Nash Format.
Goffman, E. (1963). Stigma: Notes on the Management of Spoiled Identity. Prentice-Hall
Miller, O. (2018). Modusy identychnosti v khudozhnii prozi mystetskoho ukrainskoho rukhu (PhD Thesis, Ivan Franko National University of Lviv).
Rusnak, I. (2007). Khudozhnia modyfikatsiia natsionalnoi istoriosofii v prozi Ulasa Samchuka (Doctoral thesis, Taras Shevchenko National University of Kyiv).
Samchuk, U. (2005). OST. Trylohiia. Vol. 1. Moroziv khutir. Dzhura.
Shneyder, L. (2004). Professionalnaya identichnost: teoriya, eksperiment. Publishing house of Moskovian psychological and social institute.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Діана Підбуртна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
