Людина в історії роду: криза ідентичності в романі «OST» («Морозів хутір») Уласа Самчука

Автор(и)

  • Діана Підбуртна Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології https://orcid.org/0000-0002-0802-8775

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.2.4

Ключові слова:

самовизначення, межова ситуація, криза ідентичності, покоління, пам’ять

Анотація

Колоніальні та постколоніальні літератури є відмінними за своєю суттю від літератур держав-колонізаторів, зокрема це проявляється в аспекті самоідентифікації персонажів. Проте в цьому дослідженні ми маємо справу з літературою емігрантською, яка є якісно інакшим продуктом, що ввібрав у себе риси колонізованої і водночас деколонізованої свідомості. Це не могло не відбитися в персонажах романів письменників-емігрантів. Мета статті — окреслити особливості самовизначення персонажів у романі Уласа Самчука «OST» («Морозів хутір»). Предметом є національна ідентичність персонажів, її соціальна зумовленість. У дослідженні послуговувалися такими загальнонауковими методами, як аналіз і синтез, а також власне філологічними — аспектним, образним аналізом, історико-літературним методом.

Основну увагу було зосереджено на національній ідентичності, зв’язку поколінь, на пам’яті, традиції та її збереженні або відкиданні. Актуальність дослідження зумовлена певним зміщенням перспективи, а отже, були розглянуті аспекти, які науковці, що досліджували цю проблему, розглянули частково або оминули. Це, зокрема, зв’язок між родинною і соціальною ідентичністю родини Морозів, проблемою пам’яті і забування чи відмежування себе від роду; простежена динаміка самоусвідомлення: сталою чи змінною є позиція персонажів протягом роману. Новизна дослідження полягає в глибшому зануренні в соціальний контекст боротьби 1917–1919 років на території Черкащини, адже Улас Самчук міг собі дозволити писати в нецензурованому середовищі і описувати події без дотримання партійної доктрини. У результаті ми виявили, що самовизначення людини цілком залежить від соціуму, проте більшою мірою важить середовище, яке її оточує в дорослому віці, ніж родинне коло, але за умови, що вона відкинула або не зберегла родинну пам’ять, а також проілюстрували це на матеріалі роману «OST» («Морозів хутір»). Перспектива подальших досліджень полягає в застосуванні обраного підходу до творів різних письменників минулого і сучасності, що дасть можливість побачити формування та розвиток ідентичностей персонажів під впливом соціально-політичної ситуації.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Andreeva, G. (1984). Sovremennaya zarubezhnaya sotsialnaya psikhologiya. Teksty. Izd-vo Mosk. un-ta.

Brubaker, R., & Cooper, F. (2000). Beyond “Identity” Springer. https://leiaarqueologia.files.wordpress.com/2018/03/brubaker__cooper_-_beyond_identity.pdf

Erikson, E. (2006). Identichnost: yunost i krizis. Flinta.

Fukuiama, F. (2020). Identychnist. Potreba v hidnosti y polityka skryvdzhenosti. Nash Format.

Goffman, E. (1963). Stigma: Notes on the Management of Spoiled Identity. Prentice-Hall

Miller, O. (2018). Modusy identychnosti v khudozhnii prozi mystetskoho ukrainskoho rukhu (PhD Thesis, Ivan Franko National University of Lviv).

Rusnak, I. (2007). Khudozhnia modyfikatsiia natsionalnoi istoriosofii v prozi Ulasa Samchuka (Doctoral thesis, Taras Shevchenko National University of Kyiv).

Samchuk, U. (2005). OST. Trylohiia. Vol. 1. Moroziv khutir. Dzhura.

Shneyder, L. (2004). Professionalnaya identichnost: teoriya, eksperiment. Publishing house of Moskovian psychological and social institute.

Downloads


Переглядів анотації: 261

Опубліковано

30.06.2022

Як цитувати

Підбуртна, Д. (2022). Людина в історії роду: криза ідентичності в романі «OST» («Морозів хутір») Уласа Самчука. Синопсис: текст, контекст, медіа, 28(2), 71–78. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.2.4

Номер

Розділ

Практики інтерпретації художнього тексту