Асиметрія пам’яті і спогадів у художньому творі: наратологічний аспект

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.2.1

Ключові слова:

пам’ять, наратив, когнітивна наратологія, мімезис пам’яті, ретроспекція, недостовірний наратор

Анотація

Актуальність статті полягає в теоретичному узагальненні філософсько-естетичних і наратологічних підходів до експлікації феномена індивідуальної пам’яті наратора й персонажа, а саме взаємодії запам’ятовування, забування і спогадів як необхідних складників єдиного когнітивного процесу. Предметом дослідження є асиметрія пам’яті та спогадів у гомодієгетичному наративі. Методологія аналізу ґрунтується на працях А. Ассман, Арістотеля, М. Баль, Я. Бистрова, А. Ерлл, Б. Нойманн, А. Нюннінга, В. Рендалла та інших науковців, посткласичних наратологів. Розглядаються три основні підходи до концепції пам’яті в сучасній наратології: 1) «пам’ять літератури»; 2) «мімезис пам’яті»; 3) література як посередник колективної пам’яті. Основну увагу у статті зосереджено на «мімезисі пам’яті». Мета розвідки — репрезентувати романи Рут Веа «У лісі-лісі темному» та Поли Гоукінз «Глибоко під водою» як наративну експлікацію когнітивного феномена пам’яті.

У результаті аналізу романів, обраних як об’єкт дослідження, робиться припущення, що будь-який першоособовий наратор, а особливо травмований у минулому, який будує історію на власних спогадах, є недостовірним, що зумовлюється суб’єктивною оцінкою наратором описуваних подій, суттєвою часовою відстанню між подіями й моментом їхньої фіксації, намаганням наратора трансформувати спогади, тобто модифікувати події та повірити в цю нову версію. Наративне інсценування запам’ятовування і забування досягається завдяки суб’єктивності оповіді гомодієгетичних нараторів, наявності двох і більше часових площин, різних версій подій, прийомів аналепсису тощо. Невідповідність спогадів, які демонструють наратори, реальним подіям є характеристикою механізмів пам’яті та чинником, який суттєво впливає на розвиток сюжету в романах. Новизна дослідження полягає в застосуванні когнітивного підходу до аналізу гомодієгетичного мнемічного наративу. Результати дослідження мають перспективу для подальшого аналізу окремих творів, що являють художню презентацію взаємодії пам’яті і спогадів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Олена Вещикова, Запорізький державний медичний університет

Кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри культурології та українознавства

Посилання

Aristotle. (2019). On Memory and Reminiscence. Independently Published.

Assman, A. (2012). Prostory spohadu. Formy ta transformatsii kulturnoi pamiati [Spaces of memory. Forms and transformations of cultural memory]. Nika-Tsentr.

Bal, M. (1999). Narratology: Introduction to the Theory of Narrative (2nd ed.). University of Toronto Press.

Bal, M. (2019). The Point of Narratology: Part 2. Interdisciplinary Description of Complex Systems, 17(2-А), 242–258.https://doi.org/10.7906/indecs.17.2.1

Basseler, M., & Birke, D. (2005). Mimesis des Erinnerns. Theoretische Grundlegung und Anwendungsperspektiven. In A. Erll, & A. Nünning (Eds.). Gedächtniskonzepte der Literaturwissenschaft (pp. 123–147). De Gryter. https://doi.org/10.1515/9783110908435.123

Bortolussi, M., & Dixon, P. (2013). Minding the text: memory for literary narrative. In L. Bernaerts, D. De Geest, L. Herman, & B. Vervaeck, (Eds.). Stories and Minds: Cognitive Approaches to Literary Narratives (pp. 23–38). University of Nebraska Press. https://doi.org/10.2307/j.ctt1ddr7zh.5

Bystrov, Ya. (2016). Anhlomovnyi biohrafichnyi naratyv u vymirakh kohnityvnoi linhvistyky i synerhetyky [English biographical narrative in the scope of cognitive linguistics and synergetics]. Publisher Kushnir H. M.

Erll, A., & Nünning, A. (2005). Where literature and memory meet: Towards a systematic approach to the concepts of memory in literary studies. In H. Grabes, (Ed.). Literature, Literary History, and Cultural Memory (pp. 261–294). Gunter Narr Verlag.

Ğrebenjuk, T. (2021). Postpamćenje u romanu Sofije Andruhovyč Amadoca: neizrecivost povijesnih trauma vs. terapeutska naracija. Književna smotra, 53(202(4)), 83–90. https://hrcak. srce.hr/270866

Hawkins, P. (2017). Hlyboko pid vodoiu [Into the water]. Klub simeinoho dozvillia.

Linde, C. (2015). Memory in Narrative. In K. Tracy (Ed.). The International Encyclopedia of Language and Social Interaction. John Wiley & Sons. https://doi.org/10.1002/9781118611463.wbielsi121

Neumann, B. (2008). The Literary Representation of Memory. In A. Erll, & A. Nünning (Eds.). Cultural memory studies: an international and interdisciplinary hand-book (pp. 333–343). Walter de Gruyter.

Randall, W. (2010). The Narrative Complexity of Our Past; In Praise of Memory’s Sins. Theory & Psychology, 20(2), 147–169. https://doi.org/10.1177/0959354309345635

Ware, R. (2016, July 25). The truth about unreliable narrators. Powell’s Books | The World’s Largest Independent Bookstore. https://www.powells.com/post/original-essays/the-truth-about-unreliable-narrators

Ware, R. (2016). U lisi-lisi temnomu [In a dark dark wood]. Nash format.

Whitehead, А. (2009). Memory. Routledge New York.

Downloads


Переглядів анотації: 41

Опубліковано

2022-06-30

Як цитувати

Вещикова, О. (2022). Асиметрія пам’яті і спогадів у художньому творі: наратологічний аспект. Синопсис: текст, контекст, медіа, 28(2), 46–53. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.2.1

Номер

Розділ

Теоретичні обрії літературознавства