Українська філософська проза: objectum fictum чи літературна реальність?

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.3.2

Ключові слова:

філософська проза, філософська ідея, типологізація, прототипізування, Олексій Плющ, Михайло Могилянський, Валер’ян Підмогильний

Анотація

В українському літературознавстві і літературній критиці низку творів українських прозаїків визначають як філософські. Однак системних та узагальнювальних праць або монографій про українську філософську прозу як окреслене явище, що має власні джерела, історичну динаміку, жанрову диференціацію, немає. Тож постає запитання: українська філософська проза є чимось спорадичним і випадковим чи все-таки представлена в українській літературі повноцінно, але досі «не розпізнана» через невідповідність застосованих до неї підходів? Можна поставити запитання й радикальніше: філософська проза є реальністю української літератури чи лише літературознавчою фікцією? Порушена проблема є актуальною тому, що її розв’язання може пролити світло на затемнений досі філософський прозовий жанр, прояснити його місце в українській літературі. Таким чином, предметом дослідження є жанрові межі української філософської прози. Для визначення цих меж використано аналітичний метод, метод узагальнення, частково — біографічний і герменевтичний підходи. Для розв’язання проблеми, порушеної у статті, сформульовано мету — обґрунтувати погляд на українську філософську прозу як окреслене, цілісне явище. Досягнення мети передбачало виконання таких завдань: розглянути причини відсутності розгорнутого літературознавчого дискурсу про українську філософську прозу; проаналізувати сутнісну природу філософської прози, зокрема розосередження філософського складника у структурі тексту і твору; на прикладі короткого періоду початку ХХ століття й кількох письменницьких імен окреслити приблизну типологію української філософської прози. У статті акцентовано на факторах, літературознавчих (переважанні «позитивістичної» та «естетичної» оптики) і загальнонаукових (тривалому звуженні сфери філософії), які зумовлюють складну розпізнаваність філософської прози, та зроблено спробу знайти їм альтернативу. Запропоновано термінологічне уточнення щодо сутнісної характеристики філософської прози: не «типологізація», а «прототипізування». Проаналізовано твори кількох відомих письменників початку XX століття (Олексія Плюща, Михайла Могилянського, Валер’яна Підмогильного) і продемонстровано, що українська проза містить сутнісні ознаки художнього філософування (прототипізування), а отже, значний сегмент української прози є філософським. Зроблено висновок, що українська філософська проза є повноцінним явищем, що заслуговує на ретельне дослідження. Висновки цієї статті як щодо причин відсутності узагальнювальних праць про українську філософську прозу, так і щодо її сутнісної природи, а також стосовно конкретних прикладів художнього філософування можуть бути використані в подальших дослідженнях української літератури.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Тарас Головань, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

Кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник

Посилання

Ado, P. (2020). Filosofiia yak sposib zhyttia [Philosophy as a way of life]. Novyi Akropol.

Arkhypova, L. (2011). «Zhakhaiucha blyzkist» filosofii y literatury [Terrific closeness]. Filosofska dumka, 1, 13–16.

Herasymchuk, V. (2005). Typolohizatsiia yak forma khudozhnoho uzahalnennia filosofskoho romanu [Typologization as a way of fictional generalization]. Humanitarnyi chasopys, 4, 78–85.

Herasymchuk, V. (2007). Filosofskyi roman XX stolittia. Spetsyfika tekstu [Philosophical novel of the 20th century. Specificity of the text]. PARAPAN.

Mikkonen, J. (2013). The Cognitive Value of Philosophical Fiction. Bloomsbury Publishing.

Mitias, M. (2022). The Philosophical Novel as a Literary Genre. Palgrave Macmillan Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-97385-8

Myronets, Iv. (1928). Trahichna postat (Oleksii Pliushch) [A tragic figure (Oleksiy Plyushch)]. Zhyttia y revoliutsiia, 7, 177–183.

Nussbaum, M. (1990) Flawed Cristals: James’s The Golden Bowl and the Literature as Moral Philosophy. In Love's Knowledge: Essays on Philosophy and Literature (pp. 125–147). Oxford University Press.

Pidmohylnyi, V. (1927). Ivan Levytskyi-Nechuy (Sproba psykhoanalizy tvorchosty) [Ivan Levytskyi-Nechuy (An attempt at psychoanalysis of artistic creativity)]. Zhyttia y revoliutsiia, 9, 295–303.

Shevchuk, V. (1993). Ekzystetsialna proza Valeriana Pidmohylnoho [Valerian Podmohylyny's existential prose]. In Misto: roman ta opovidannia (s. 5–20). Veselka.

Shykyrynska, O. (2014). Filosofska proza yak khudozhnii fenomen rytorychnoi epokhy [Philosophical prose as an artistic phenomenon of the rhetorical era]. Komparatyvni doslidzhennia slovianskykh mov i literatur. Pamiati akademika Leonida Bulakhovskoho, 25, 246–256.

Solovei, E. (1998). Ukrainska filosofska liryka [Ukrainian philosophical lyrics]. Yunivers.

Umanska, T. (2022). Fenomen filosofskoi prozy v ukrainskii literaturi pochatku XXI stolittia [The phenomenon of philosophical prose in Ukrainian literature at the beginning of the 21th century]. Current trends and fields of philological studies in the challenging reality: conference proceedings (July 29–30, 2022, Riga, the Republic of Latvia), August 19, 125–129. Baltija Publishing. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-227-2-29

Downloads


Переглядів анотації: 30

Опубліковано

2022-10-31

Як цитувати

Головань, Т. (2022). Українська філософська проза: objectum fictum чи літературна реальність?. Синопсис: текст, контекст, медіа, 28(3), 113–118. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.3.2

Номер

Розділ

Історія літератури як структура