Українська філософська проза: objectum fictum чи літературна реальність?
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.3.2Ключові слова:
філософська проза, філософська ідея, типологізація, прототипізування, Олексій Плющ, Михайло Могилянський, Валер’ян ПідмогильнийАнотація
В українському літературознавстві і літературній критиці низку творів українських прозаїків визначають як філософські. Однак системних та узагальнювальних праць або монографій про українську філософську прозу як окреслене явище, що має власні джерела, історичну динаміку, жанрову диференціацію, немає. Тож постає запитання: українська філософська проза є чимось спорадичним і випадковим чи все-таки представлена в українській літературі повноцінно, але досі «не розпізнана» через невідповідність застосованих до неї підходів? Можна поставити запитання й радикальніше: філософська проза є реальністю української літератури чи лише літературознавчою фікцією? Порушена проблема є актуальною тому, що її розв’язання може пролити світло на затемнений досі філософський прозовий жанр, прояснити його місце в українській літературі. Таким чином, предметом дослідження є жанрові межі української філософської прози. Для визначення цих меж використано аналітичний метод, метод узагальнення, частково — біографічний і герменевтичний підходи. Для розв’язання проблеми, порушеної у статті, сформульовано мету — обґрунтувати погляд на українську філософську прозу як окреслене, цілісне явище. Досягнення мети передбачало виконання таких завдань: розглянути причини відсутності розгорнутого літературознавчого дискурсу про українську філософську прозу; проаналізувати сутнісну природу філософської прози, зокрема розосередження філософського складника у структурі тексту і твору; на прикладі короткого періоду початку ХХ століття й кількох письменницьких імен окреслити приблизну типологію української філософської прози. У статті акцентовано на факторах, літературознавчих (переважанні «позитивістичної» та «естетичної» оптики) і загальнонаукових (тривалому звуженні сфери філософії), які зумовлюють складну розпізнаваність філософської прози, та зроблено спробу знайти їм альтернативу. Запропоновано термінологічне уточнення щодо сутнісної характеристики філософської прози: не «типологізація», а «прототипізування». Проаналізовано твори кількох відомих письменників початку XX століття (Олексія Плюща, Михайла Могилянського, Валер’яна Підмогильного) і продемонстровано, що українська проза містить сутнісні ознаки художнього філософування (прототипізування), а отже, значний сегмент української прози є філософським. Зроблено висновок, що українська філософська проза є повноцінним явищем, що заслуговує на ретельне дослідження. Висновки цієї статті як щодо причин відсутності узагальнювальних праць про українську філософську прозу, так і щодо її сутнісної природи, а також стосовно конкретних прикладів художнього філософування можуть бути використані в подальших дослідженнях української літератури.
Завантаження
Посилання
Ado, P. (2020). Filosofiia yak sposib zhyttia [Philosophy as a way of life]. Novyi Akropol.
Arkhypova, L. (2011). «Zhakhaiucha blyzkist» filosofii y literatury [Terrific closeness]. Filosofska dumka, 1, 13–16.
Herasymchuk, V. (2005). Typolohizatsiia yak forma khudozhnoho uzahalnennia filosofskoho romanu [Typologization as a way of fictional generalization]. Humanitarnyi chasopys, 4, 78–85.
Herasymchuk, V. (2007). Filosofskyi roman XX stolittia. Spetsyfika tekstu [Philosophical novel of the 20th century. Specificity of the text]. PARAPAN.
Mikkonen, J. (2013). The Cognitive Value of Philosophical Fiction. Bloomsbury Publishing.
Mitias, M. (2022). The Philosophical Novel as a Literary Genre. Palgrave Macmillan Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-97385-8
Myronets, Iv. (1928). Trahichna postat (Oleksii Pliushch) [A tragic figure (Oleksiy Plyushch)]. Zhyttia y revoliutsiia, 7, 177–183.
Nussbaum, M. (1990) Flawed Cristals: James’s The Golden Bowl and the Literature as Moral Philosophy. In Love's Knowledge: Essays on Philosophy and Literature (pp. 125–147). Oxford University Press.
Pidmohylnyi, V. (1927). Ivan Levytskyi-Nechuy (Sproba psykhoanalizy tvorchosty) [Ivan Levytskyi-Nechuy (An attempt at psychoanalysis of artistic creativity)]. Zhyttia y revoliutsiia, 9, 295–303.
Shevchuk, V. (1993). Ekzystetsialna proza Valeriana Pidmohylnoho [Valerian Podmohylyny's existential prose]. In Misto: roman ta opovidannia (s. 5–20). Veselka.
Shykyrynska, O. (2014). Filosofska proza yak khudozhnii fenomen rytorychnoi epokhy [Philosophical prose as an artistic phenomenon of the rhetorical era]. Komparatyvni doslidzhennia slovianskykh mov i literatur. Pamiati akademika Leonida Bulakhovskoho, 25, 246–256.
Solovei, E. (1998). Ukrainska filosofska liryka [Ukrainian philosophical lyrics]. Yunivers.
Umanska, T. (2022). Fenomen filosofskoi prozy v ukrainskii literaturi pochatku XXI stolittia [The phenomenon of philosophical prose in Ukrainian literature at the beginning of the 21th century]. Current trends and fields of philological studies in the challenging reality: conference proceedings (July 29–30, 2022, Riga, the Republic of Latvia), August 19, 125–129. Baltija Publishing. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-227-2-29
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Тарас Головань
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
