Символічна природа, культурні коди і медіафункціональність мема «Русскій воєнний корабль»

Частина перша

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.3.9

Ключові слова:

мем «Русскій воєнний корабль», інтермедіарій, мас-медіа, культурні коди, медіадискурс

Анотація

Метою дослідження є аналіз символічної природи, культурних кодів різноманітних модифікацій одного з найпоширеніших українських мемів 2022 року, його ролі у творенні й розвитку новітніх медійних дискурсів, а також визначення тенденції щодо його використання в публікаціях мас-медіа. Предметом вивчення в розвідці є мем «Русскій воєнний корабль» і група його модифікацій, які поширилися в медіапросторі після 24 лютого 2022 року. Констатується, що сфера медійного функціонування мема колосальна, він поширюється не тільки у вербальній, але й візуальній формі, репрезентований цілою низкою медійних і мас-медійних жанрів, починаючи від постів у соцмережах від офіційних осіб у державі й закінчуючи брендуванням і окремих медійних проєктів, і медіа. Особливістю цього мема є також те, що він долає кордони національно орієнтованого медійного простору за законами новинних жанрів як актуальна й соціально значуща інформація. Особливістю поширення мема є те, що його вербальним ядром є обсценний вислів, уживання якого за нормами багатьох лінгвокультур є вкрай обмеженим. Завдяки методам наративного аналізу, узагальнення, інтерпретації автор статті визначає роль мема у формуванні новітніх різновидів дискурсу героїки, безсмертя, що важливі в умовах гібридної війни та інформаційного протистояння.

У результаті дослідження з’ясовано, що мем стає символом сміливості й відчайдушності спротиву безпричинній військовій агресії і порушенню встановленого після Другої світової війни світового порядку. У статті визначено тенденції в зміні медійної функціональності мема, що полягає в поступовому пом’якшенні обсценної категоричності вербальної конструкції через заміну його еліпсованими варіантами, метафоричними евфемізмами, висловами-алюзіями тощо. Вивчення іронічного філологічного медіадискурсу мема «Русскій воєнний корабль» оприявнює, з одного боку, його трансгресивну природу, тобто функцію долання заборон під час кризових граничних ситуацій, а з іншого боку, демонструє значущість мема для процесів національної самоідентифікації. Новизна дослідження полягає у вивченні функціональності мема в різних медійних дискурсах, зокрема професійного журналістського, міфологічного героїчного, філологічного іронічного тощо. Перспективним можна визначити подальше вивчення мема на різних етапах його медійного життєвого циклу.

Стаття подається у двох частинах. У цьому випуску розглядається природа і дискурс цього мема.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Оксана Журавська, Київський університет імені Бориса Грінченка

Кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики та нових медіа

Посилання

Abramov, V. (2020). Security as a Transgress: Ontological Status of the National Security Phenomenon. Investytsiyi: praktyka ta dosvid, 15–16, 116–120. https://doi.org/10.32702/2306-6814.2020.15-16.116

Fuko, M. (1994) O transhressyy. Tanatohrafyia erosa (pp. 117–118) [About transgression. Thanatography of eros].

Grochowski, M. (1995). Słownik polskich przekleństw i wulgaryzmów (pp. 47–50). PWN.

Halko, D. (2022). ‘Pust zhyzn pobezhdaet smert’. Reportazh iz Kharkova, hde prodolzhaetsia ‘prazdnychnyi’ komendanskyi chas dlynoi v 1,5 sutok [‘Let life conquer death’. Report from Kharkiv, where the ‘festive’ commandant’s hour lasts 1.5 days long]. Novaya Gazeta. https://novayagazeta.eu/articles/2022/08/24/pust-zhizn-pobezhdaet-smert

Hibrydna viina: in verbo et in praxi [Hybrid war: in verbo et in praxi] (2017). NilanLTD.

Hrekov, V. (2019). The Role of Lexicology in Studying and Enhancing Translation Skills. Young Scientist, 9(73). DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-9-73-36

Ishchenko, N. (2022). Lehenda pro Zmiinyi. Yak mif pro Akhilla stav u pryhodi rosiiskii propahandi [The legend of the Serpent. How the myth of Achilles came in handy with Russian propaganda]. Stopfake. https://www.stopfake.org/uk/legenda-pro-zmiyinij-yak-mif-pro-ahilla-stav-v-nagodi-rosijskij-propagandi/

Shvedova, M. and others. (2017–2022). Heneralnyi rehionalno anotovanyi korpus ukrainskoi movy (ГРАК) [General Regionally Annotated Corpus of the Ukrainian Language]. http://uacorpus.org

Skudrzykowa, A. (2000). Mały słownik terminόw z zakresu socjolingwistyki i pragmatyki językowej. Spόłka Wydawniczo-Księgarska.

Stańska, Z. (2022). Want to Insult Your Enemy? Get Inspired by the Badass Zaporozhian Cossacks! DailyArt. https://www.dailyartmagazine.com/zaporozhian-cossacks-reply/

Stavycka, L. (2008). Ukrainian Without Taboos: a Dictionary of Obscenities, Euphemisms and Sexual Slang.

Wunderlich, L, Hölig, S, & Hasebrink, U., (2022). Does Journalism Still Matter? The Role of Journalistic and non-Journalistic Sources in Young Peoples’ News Related Practices. The International Journal of Press/Politics, 27(3), 569–588. https://doi.org/10.1177/19401612211072547

Zhuravska, O. (2018). The dichotomy of a «real» and «unreal» chronotopes as a genre category of the Ukrainian whimsical novel of the 2nd half of the 20th century (Thesis for the degree of a Candidate of Philological Sciences).

Downloads


Переглядів анотації: 76

Опубліковано

2022-10-31

Як цитувати

Zhuravska, O. (2022). Символічна природа, культурні коди і медіафункціональність мема «Русскій воєнний корабль»: Частина перша. Синопсис: текст, контекст, медіа, 28(3), 164–174. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.3.9

Номер

Розділ

Медіа та віртуальна реальність