Звенигородські польові записи А. Ю. Кримського в архівній картотеці
Cтруктура заголовного елемента
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.4.7Ключові слова:
Агатангел Кримський, деколонізація гуманітарної сфери України, лінгвістичне джерело словника, українська мовна ідентичність, Картотека Звенигородщини, структура заголовного елемента, описова конструкція, характеристики словаАнотація
У статті до мовознавчого обігу впроваджено актуальний для поновлення української ідентичності лексичний матеріал в контексті деколонізації гуманітарної сфери України — фрагмент Картотеки Звенигородщини А. Ю. Кримського (КЗ). Розглядаємо ці матеріали як лінгвістичне джерело у складі Архівної картотеки та елемент джерельної основи «Російсько-українського словника» за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова (1924–1933). Стаття розглядає проблему мовної ідентичності, і задля об‘єктивного обґрунтування фактів її авторка спирається на теоретичну літературу та два типи мовних джерел: первинних (жива мова, літературні тексти в усній та писемній формах) і вторинних (словники, словникові матеріали). Мета статті — проаналізувати заголовну частину КЗ А. Ю. Кримського в контексті мовних процесів. Предметом дослідження є заголовний елемент картки КЗ. Методом структурного аналізу та опису визначено особливості його оформлення, новизною роботи є аналіз додаткових одиниць (ДО) в заголовній частині; характеристики заголовних одиниць (семантичні, граматичні, етимологічні, стилістичні).
У результаті дослідження з’ясовано, що ДО може бути наведено як до одного, так і до обох заголовних слів: синонім (той самий частиномовний варіант слова); дієприкметникова форма заголовного дієслова, зменшувально-пестлива форма; описова конструкція (як заголовна або як ДО); комбінований додатковий елемент (і слово, і описова конструкція); характеристики заголовного слова: семантичні — містять уточнення щодо об’єкта чи суб’єкта дії, ознаки, способу дії, відсильні тлумачення; граматичні — окреслюють сполучуваність заголовного слова, його граматичні значення; акцентуаційні — повідомляють про наголос. Рідше трапляються етимологічні, правописні, стилістичні коментарі. Таке структурування заголовного елемента є проміжним етапом між збиранням польового матеріалу (живої мови) та укладанням словникової статті. Перспективи дальшого вивчення полягають в аналізі варіантів заголовного слова (у межах мікро- та макроструктури КЗ).
Завантаження
Посилання
Hrytsenko, P. (2022). Komentar shchodo initsiatyvy stvorennia v Rosii Instytutu rehuliuvannia norm ukrainskoi movy [Commentary on the initiative to create in Russia the Institute for the Regulation of Ukrainian Language Norms]. Institute of the Ukrainian Language of the National Academy of Sciences of Ukraine. https://iul-nasu.org.ua/novyny/komentar-shhodo-initsiatyvy-stvorennya-v-rosiyi-instytutu-regulyuvannya-norm-ukrayinskoyi-movy.html
Khvanko, A. (Krymskyi, A.). (1891). Nasha yazykova skruta ta sposib zaradyty lykhov [Our language difficulty and a way to help the disaster]. Zorya, 24, 472–476. https://zbruc.eu/node/57497
[Krymskyi, A., Yefremov, S.] (Ed.). (1924–1933). Rosiisko-ukrainskyi slovnyk [Russian-Ukrainian Dictionary]. Vol. 1–3.
Masenko, L. (2022). Linhvotsydna stratehiia Kremlia: u Rosii khochut “rehuliuvaty normy ukrainskoi movy” azh do zlyttia [The Kremlin’s lingucidal strategy: in Russia they want to “regulate the norms of the Ukrainian language” until the merger]. Radio Svoboda. https://www.radiosvoboda.org/a/ukrayinska-mova-viyna/32040883.html
Proiekt Zakonu pro dekolonizatsiiu humanitarnoi sfery Ukrainy [Draft Law on the Decolonization of the Humanitarian Sphere of Ukraine] (2022). Government portal. https://www.kmu.gov. ua/bills/proekt-zakonu-pro-dekolonizatsiyu-gumanitarnoi-sferi-ukraini
Tyshchenko, O. (2020a). Arkhivna kartoteka ukrainskoi movy v tsyfrovomu formati: vid pamiatky movy do suchasnoho leksykohrafichnoho instrumentariiu [Archival Card Index of the Ukrainian language in digital format: from a language monument to modern lexicographic tools]. Rocznik Slawistyczny, LXIX, 185–197.
Tyshchenko, O. (2020b). Komisiia dlia skladannia Slovnyka zhyvoi ukrainskoi movy u spravi SVU: Serhii Oleksandrovych Yefremov (Za materialamy ODPU) [Sergiy Yefremov аnd the Living Ukrainian Dictionary Commission in the case of the Union of Liberation of Ukraine (ULU): ODPU materials]. Movoznavstvo, 1, 15–27. https://doi.org/10.33190/0027-2833-314-2020-5-002
Tyshchenko, O. (2021). Leksychna kartoteka Zvenyhorodshchyny v dzherelnii osnovi “Rosiisko-ukrainskoho slovnyka” 1924–1933 rokiv za redaktsiieiu A. Yu. Krymskoho [Lexical Card Index А. Krymsky in the source core of the “Russian-Ukrainian Dictionary” 1924–1933 (Zvenihorod region)]. Kultura slova, 95, 90–104.
Viatrovych, V. (2015). Dekolonizatsiia Ukrainy — nezvorotna [Decolonization of Ukraine is irreversible]. Week. https://tyzhden.ua/Society/136888
Zabuzhko, O. (2017). Kolys pro chas, v yakomu zhyvemo, hovorytymut, yak pro stolitniu viinu [Someday, the time in which we live will be referred to as the Hundred Years’ War]. Ukrinform. https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2205200-oksana-zabuzko-pismennica.html
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Оксана Тищенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
