Тема пам’яті й тотожності в сучасній українській прозі
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2023.1.1Ключові слова:
сучасна українська література, тотожність, пам’ять, тяглість, ідентичність, романАнотація
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю висвітлення питань памʼяті й тотожності в умовах глобалізації, деколонізації, загострення російсько-української війни, активізації пошуків національної й індивідуальної ідентичності, зокрема засобами художнього слова. Об’єкт дослідження становлять художні тексти української літератури початку ХХІ століття, які фіксують пам’ять, порушують проблеми тотожності й історичної тяглості. Епічний вимір проблеми найповніше репрезентують романи Тані Малярчук «Забуття», Софії Андрухович «Амадока», Марії Матіос «Букова земля». Предметом студії є індивідуальна та групова пам’ять і тотожність, свого часу штучно витіснена із національного наративу й зумисне перервана диктаторським радянсько-російським режимом. Мета дослідження — проаналізувати художню реконструкцію памʼяті і тотожності українців у вітчизняній літературі початку ХХІ століття, зʼясувати інструменталізацію памʼяттєвих смислів і ролі памʼятання/забування.
У результаті дослідження за допомогою герменевтичного методу простежуємо художню інтерпретацію пам’яті в контексті інтенсивного осмислення місця і ролі українців у розгортанні сюжету історії, повернення їм почуття індивідуальності, і просто неповторності, інтегральності і тяглості (тобто сталості). Роман «Забуття» Тані Малярчук оповідає про пам’ять та місце сучасної людини в постколоніальному українському просторі, про усвідомлення нею зв’язку і спадкоємності минулого, теперішнього і майбутнього. Роман Софії Андрухович «Амадока» обертається навколо історії чотирьох поколінь різних епох і об’єднаний темою розриву пам’яті, традиції, часу, простору. Вдалу спробу позитивного опрацювання пам’яті й тотожності на матеріалі історії Буковини XVIII–XXI ст. здійснила Марія Матіос у романі «Букова земля». Окрім спільної мети — викриття радянської псевдопам’яті й (від)живлення питомої української тотожності, автори порушують проблеми регіональної специфіки суспільного сприйняття і розвінчування радянсько-російських міфів щодо СРСР.
Перспективами дослідження теми пам’яті й тотожності є відтворення всієї палітри смислових ресурсів, зашифрованих в українській літературі. Це може стати способом звільнення з-під влади міфів російської імперії.
Завантаження
Посилання
Andrukhovych, S. (2020a). Amadoka. Vydavnytstvo Staroho Leva.
Andrukhovych, S. (2020b, February 26). “We live in the lake of oblivion” — interview with the writer Sofia Andrukhovych. Hromadske. https://hromadske.ua/posts/mi-zhivemo-v-ozeri-zabuttya-intervyu-z-pismenniceyu-sofiyeyu-andruhovich
Andrukhovych, S. (2020c, Marth 18). Sofiia Andrukhovych about her new novel “Amadoka”. L’officiel. https://officiel-online.com/lichnosti/intervju/sofia-andrukhovich-about-amadoka
Assman, Ya. (2004). Kulturnaya pamyat. Pismo, pamyat o proshlom i politicheskaya identichnost v vysokikh kulturakh drevnosti. Languages of Slavic culture.
Halbwachs, M. (2007). Sotsialnye ramki pamyati [Social framework of memory]. New publishing house.
Holka, M. (2022). Suspilna pamiat ta yii implanty. Nikka-Tsentr.
Hundorova, T. (2012). Tranzytna kultura. Symptomy postkolonialnoi travmy. Statti ta esei. Hrani-T.
Kavun, L. (2016). Vertykalnyi kontekst: katehoriia pamiati literaturnoi tvorchosti [Vertical context: the category of memory of literary creativity]. Contemporary Ukrainian problems of language, literature and culture, 419–424. Ukrainica VII. University Palackianae.
Locke, J. (2017). Rozvidka pro liudske rozuminnia. Akta.
Maliarchuk, T. (2016). Zabuttia. Vydavnytstvo Staroho Leva.
Matios, M. (2021). Bukova zemlia. A-BA-BA-HA-LA-MA-HA.
Nora, P. (2014). Teperishnie, natsiia, pamiat. Klio.
Polishchuk, Ya. (2019). Reinterpretatsiia pamiati v suchasnomu ukrainskomu romani. Naukovi zapysky. Seriia “Filolohichna”, 28, 183–204.
Pukhonska, O. (2018). Literaturnyi vymir pamiati. Academy.
Ricoeur, P. (2004). Pamyat, istoriya, zabvenie [Memory, history, oblivion]. Publishing house of humanitarian literature.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Лідія Кавун
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).