Тематична парадигма краєзнавчого контенту районної преси Тернопільщини початку XXI століття
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2023.2.12Ключові слова:
наратив, регіональна преса, краєзнавчий наратив, суспільно-політичний контент, історія журналістики, медіа, ЗМІ, публіцистичний текст, преса Тернопільщини, районна газета, тематичні групи, масмедійний текстАнотація
Актуальність дослідження зумовлена важливістю вивчення в журналістикознавстві локальних текстів, моделювання регіонально-історичної проблеми в медійному дискурсі. Мета статті — аналіз тематичної специфіки краєзнавчого наративу районної періодики Тернопільщини початку XXI століття. Предметом дослідження є тематичні особливості краєзнавчого контенту районних газет, їхня наративна специфіка. У дослідженні застосовано комплексно-аналітичний підхід, який поєднує системно-хронологічний, історико-описовий, жанровий, аналітичний, проблемно-тематичний, біографічний, бібліографічний методи. Хронологічні межі моніторингу — із січня 2000 року по грудень 2015 року.
У результаті дослідження сформовано цілісне уявлення про основні тенденції краєзнавчих процесів у наративній рецепції районної друкованої періодики Тернопільщини початку XXI століття, проведено комплексний аналіз її проблемно-тематичного спрямування, особливостей краєзнавчої наповненості в контексті функціонування регіональних видань України. У результаті проведеного аналізу вдалося систематизувати газетні краєзнавчі наративи в географічну, економічну, історичну, мистецьку й етнографічну проблемно-тематичні групи. На підставі проведеного дослідження встановлено, що в межах краєзнавчої інтерпретації наративів широкою та численною виявилася історична тематика (27,4 %), далі — географічна (24,4 %), економічна (17,8 %), мистецька (16 %), етнографічна (14,5 %). Краєзнавчі наративи природничо-географічної тематики відкривають краєзнавчий потенціал локальних об’єктів. Публікації економічної тематики, висвітлюючи здобутки виробництв, демонструють читачам успішну діяльність земляків. Історична тематика охоплює матеріали про княжі часи, Визвольну війну, Січових стрільців та ЗУНР, Голодомор, Другу світову війну, зокрема діяльність ОУН та УПА, а також політичні репресії й еміграцію. Публікації мистецької тематики відображають творчі процеси в регіоні, а етнографічна тематика представлена описами народної матеріальної та духовної культури регіону. З’ясовано, що смисловим ядром наративів географічної тематики виступає територіальна дескрипція місця, економічна тематика в наративній формі відображає проблеми сучасного соціально-економічного життя краю, історична — актуалізує відомості про історичне минуле краю, мистецька — представляє літературно-мистецький процес регіону, етнографічна — популяризує народну матеріальну й духовну культуру краю.
Завантаження
Посилання
Andriienko, A., & Cherniavska, L. (2008). Problemy ta perspektyvy rozvytku raionnoi presy na prykladi chernihivskoi hazety “Nyva” (Zaporizka oblast) [Problems and prospects in the development of regional press on the example of Chernihivka newspaper “Nyva” (Zaporizhzhya region)]. Bulletin of Zaporizhzhia National University. Series: Philological sciences, 1, 5–10.
Bakhtieiev, B. (2006, October 21). A viz i nyni tam… [And the car is still there today…] Telekritika. https://telekritika.ua/articles/129/0/7959/a_viz_i_nini_tam…/
Bradov, V. (2019). Faktory zalezhnosti kontentu mas-media: vlasnist, kontsentratsiia, komertsializatsiia [Factors of dependence of the mass media content: property, concentration, commercialization]. TV and radio journalism, 18, 236–244.
Fedoryshyn, P. (2015). Vazhkyi kozhukh, ale svii: Dodrukovani storinky istorii sela Bila Chortkivskoho raionu ta opovidky y novely iz yoho zhyttia [A heavy coat, but one’s own: preprinted pages of the history of the village of Bila, Chortkiv district, and stories and short stories from his life]. Terno-Hraf.
Filipchuk, M. (2007). Etnosymvolika movnykh odynyts v ukrainskomu obriadovomu dyskursi [Ethnosymbolism of language units in the Ukrainian ritual discourse: the abstract of the dissertation of the candidate of philological sciences] [Manuscript. Аbstract of cand. philol. sci. diss, National Academy of Science of Ukraine, Institute of Linguistics named after O. O. Potebnia].
Ivanova, O., Moiseieva, O., & Steblyna, N. (2019). Mistseva presa: posibnyk dlia ZMI. Yak rehionalnym zhurnalistam pratsiuvaty za chasiv novykh media ta kryzy demokratii [Local press: a guide for the media. How to work for regional journalists in times of new media and the crisis of democracy]. Biznespoligraf LLC.
Kis, O. (2015, October 29). Pamiat etnichnoi riznomanitnosti v mistsevykh hazetakh: 600 richnyi yuvilei mista Chernivtsi [Memories of ethnic diversity in local newspapers: the 600th anniversary of Chernivtsi]. Department of Social Anthropology, The Ethnology Institute National Academy of Sciences of Ukraine. https://social-anthropology.org.ua/seminars/pamyat-etnichnoyi-riznomanitnosti-v-mistsevykh-hazetakh/
Lepa, R. (2009). Ekonomichna informatsiia [Economic information]. Encyclopedia of Modern Ukraine. Institute of Encyclopaedic Research of the National Academy of Sciences of Ukraine. https://esu.com.ua/article-18772
Medynska, O. (2019). Problemy derzhavotvorennia u presovomu dyskursi (za materialamy hazety “Den”) [Problems of state-building in the contemporary press discourse (based on the materials of the newspaper “Den”)]. Visnyk of the Lviv University. Series Journalism, 46, 92–100. https://doi.org/10.30970/vjo.2019.46.10035
Pavliuk, I. (2002). Ukrainska presa Volyni 1990‒2000 rokiv yak informatsiino-kulturne yavyshche [Ukrainian press of Volyn region 1990‒2000 as an informational and cultural phenomenon]. Ukrainian Journalism Studies, 3, 10–16.
Peleshok, O. (2019). Do problemy rehionalnoi identychnosti v kraieznavchomu dyskursi: raionni hazety Ternopilshchyny [On regional identity in the local lore discourse: district newspapers of Ternopil region]. Visnyk of the Lviv University. Series Journalism, 46, 124–130. https://doi.org/10.30970/vjo.2019.46.10040
Poliezhaiev, Yu. (2016). Trevel-zhurnaly v Ukraini: strukturno-funktsionalni ta zhanrovo-tematychni osoblyvosti [Travel magazines in Ukraine: structural-functional and genre-thematic features] [Manuscript. Dissertation for the сand. of sciences on social communications, The Classic Private University].
Rudenko, L. (2011). Heohrafichna nauka v novykh sotsialno-ekonomichnykh umovakh rozvytku Ukrainy (za materialamy naukovoho seminaru) [The geographical science in new social and economical conditions of development of Ukraine]. Ukrainian geographical journal, 1, 3–37.
Semkiv, R. (2004). Ironichna struktura: typy ironii v khudozhnii literaturi [Ironical structure: types of irony in fiction].Vyd. dim “KM Akademiia”.
Volynets, I. (2010). Metodychni aspekty vyvchennia literaturnoho kraieznavstva u profilnii shkoli [Methodical aspects of learning literary country-study]. Narodna osvita, 2(11). https://www.narodnaosvita.kiev.ua/Narodna_osvita/vupysku/11/statti/volinec.htm
Zhvanko, L. (2010). Kraieznavstvo: Konspekt lektsii (dlia studentiv usikh kursiv) [Local History: Abstract of Lectures (for All Students)]. KhNAMH.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Ольга Пелешок
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
