Мотив двійництва у творах сучасної літератури (Ю. Вайнонен «Німий бог», Л. Дереш «Спустошення», Ґ. Трибусон «Віденські гриби»)
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2023.2.6Ключові слова:
мотив, двійництво, авторська концепція, самоідентифікація, художній світ, топос, позасвідоме, рефлексія, постмодернізм, перформативністьАнотація
Об’єктом аналізу в статті є твори сучасних авторів, герої яких конфліктують або з власним «Я» («Спустошення» Любка Дереша), або зі світоустроєм (як скрипаль в оповіданні Ґорана Трибусона, який відчуває, що насправді не він володіє звуками музики, а музика опанувала ним як іграшкою), або відчувають неможливість повноти власного буття, бо не знають свого коріння (як герой роману Юркі Вайнонена «Німий бог»). Проблемою розгляду є своєрідність сучасного трактування можливості появи в людини двійника, причини звернення сучасних письменників до феномену двійництва і роль мотиву двійництва у вираженні авторської концепції людини та дійсності. Мета статті — з’ясувати підґрунтя мотиву двійництва в сучасних художніх творах, зокрема зв’язку цього мотиву з певними групами міфів чи міфопоетичними уявленнями, а також його зумовленості чи то станом героя, який відчуває подвоєння власного «Я», чи то подіями, що викликають уподібнення героя комусь іншому.
Основний метод дослідження — типологічний, через порівняння названих творів із погляду стану героїв на межі між буттям і небуттям. Окрім типологічного, використовується міфопоетичний метод: у кожному з творів досліджується, з якою метою в його поетичну структуру включене містичне начало. У романі Л. Дереша герой опиняється в Зоні, яку уявляє як живу, як те, що керує його долею. У романі Ю. Вайнонена герой виявляє, що його батько — бог птахів галок. В оповіданні Ґ. Трибусона герой у фіакрі без візниці потрапляє в ліс, у простір смерті, де сезони змінюються впродовж декількох хвилин і де на нього чекають проводирі в потойбічний світ.
У результаті дослідження з’ясовано, що всі твори об’єднує сюжетний мотив самоідентифікації героїв, яка розуміється як процес виявлення своєї неповторності й водночас схожості з іншими, усвідомлення своїх взаємин із навколишнім середовищем, і характер спрямованості власного «Я», тобто самопризначення. Метою процесу самоідентифікації завжди є гармонізація взаємин і з власним «Я», і з середовищем. Двійництво супроводжує процес самоідентифікації тому, що дає людині можливість подивитися на себе збоку. Це стосується передовсім героя Л. Дереша, його рефлексії. Тобто коріння мотиву двійництва — в уявленнях про душу як друге «Я» людини. З цими ж уявленнями пов’язане двійництво і в оповіданні Ґ. Трибусона, але тут двійник — це щось «чуже» для героя. Коріння мотиву двійництва в романі Ю. Вайнонена — у тотемічних міфопоетичних уявленнях, коли всі ті, хто належать до одного роду, — тотожні, є двійниками. Тому й герой і його батько є двійниками. Незважаючи на різне коріння мотиву двійництва, в усіх творах воно є результатом намагання героя подолати стан перебування на межі небуття, пошуку сенсу життя.
Завантаження
Посилання
Bashkyrova, O. (2006). Statuia v khudozhnii systemi dramatychnoi poemy Liny Kostenko “Snih u Florentsii” [The statue in the artistic system of Lina Kostenko’s dramatic poem “Snow in Florence”]. Slovo i chas, 11, 20–25.
Bashkyrova, O. (2018a). Motyv dviinytstva u suchasnii ukrainskii romanistytsi: hendernyi aspekt [The motif of dualism in modern Ukrainian novels: gender aspect]. Zakarpatski filolohichni studii, 3(3), 120–125.
Bashkyrova, O. (2018b). Tilesnist yak eksperyment i performans u romani Oleha Poliakova “Rabyni y druzi pani Vekly” [Physicality as an experiment and performance in Oleg Polyakov’s novel “Mrs. Vekla’s Slaves and Friends”]. Synopsys: text, context, media, 22(2), 16–26. https://doi.org/10.28925/2311-259X.2018.2.1626
Brovko, O. (2011). Strukturotvirni ta semiotychni aspekty motyvu dviinytstva v prozovomu tvori [Structuring and semiotic aspects of the motif of duality in a prose work]. Suchasni problemy movoznavstva ta literaturoznavstva, 16, 24–27.
Deresh, L. (2017). Spustoshennia [Devastation]. Vyd-vo Anetty Antonenko.
Dubrovna K. (2022, September 14). “Spustoshennia”, shcho napovnene hlybokym zmistom. Knyzhka, yaka napysala sebe sama [“Desolation”, which is filled with deep meaning. A book that wrote itself]. BookForum. https://bookforum.ua/uk/p/spustoshennya-shho-napovnene-glybokym-zmistom-knyzhka-yaka-napysala-sebe-sama
Karpovets, M. (2019). Performatyvnist yak umova heterohennosti suspilstva: kulturno-antropolohichnyi aspekt [Performativity as a condition of heterogeneity of society: cultural and anthropological aspect]. In D. Shevchuk (Ed.) Liudyna i kultura (pp. 134–156). Vydavnytstvo Natsionalnoho universytetu “Ostrozka akademiia”.
Khorunzhyi, H., Borovska, L., Kulahin, Yu., & Lipin, M. (2018). Samoidentyfikatsiia osobystosti: filosofskyi analiz [Self-identification of the individual: a philosophical analysis].
Kolotova, A. (2015). Fenomen dviinytstva v mystetstvi: rozshcheplenyi subiekt na mezhi svitiv [The phenomenon of duality in art: the split subject on the border of worlds]. Problemy sotsialnoi roboty: filosofiia, psykholohiia, sotsiolohiia, 2(6), 96–101.
Liutyi, T. (2021). Dviinyk. Pro pryrodu dubliuvannia i mnozhynnosti [Double. On the nature of duplication and multiplicity]. Vikhola.
Maliutina, N., & Nechytaliuk, I. (2021). Performatyvni praktyky: dosvid osmyslennia [Performative practices: the experience of understanding]. Astroprynt.
Mukan, A. (2019). Osoblyvosti realizatsii motyvu dviinytstva v malii prozi V. Domontovycha, Yu. Kosacha, I. Kostetskoho (na materiali vybranykh tvoriv) [Realization features of the doubleness motif in the small prose by V. Domontovich, Uy. Kosach and I. Kostetsky (based on the material of selected works)]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Filolohiia, 42, 1, 40–43. https://doi.org/10.32841/2409-1154.2019.42.1.9
Tribuson, G. (2006). Videnski hryby [Mushrooms of Vienna]. In A. Tatarenko (Ed.), Khorvatska mozaika: Suchasna proza (pp. 59–75). Folio.
Vainonen, J. (2018). Nimyi boh [The dumb god]. KOMORA.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Валентина Мусій
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
