Медіакультура як ознака лібералізму сучасного інформаційного суспільства

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259x.2023.3.9

Ключові слова:

інформаційне суспільство, масмедіа, медіакультура, інформаційна вільнодумність, носії інформації

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена визначенням і комунікативними супроводами того, що більшість представників бізнесу з виробництва прикладів інформаційної культури продовжують заперечувати проблему вільнодумного ухилу функціонування інформаційної культури. Неспростованим є такий факт: медіапрацівники, які створюють контент інформаційної культури, зізнаються, що більшість носіїв усе-таки наближаються до трактування цього медіапродукту з ліберальної, вільнодумної точки зору. Об’єктом дослідження є медіакультура як чинник системи соціальних комунікацій, предметом — носії української ліберальної інформаційної культури. Мета дослідження полягає в розкритті ключових чинників сучасного аспекту носіїв української інформаційної культури в контексті її вільної інтерпретації в інформаційному суспільстві. Для досягнення вказаної мети були поставлені такі завдання: виявити закономірності й особливості інформаційної медіакультури як комунікативного засобу; окреслити масовість інформаційної культури як ознаку вільнодумності; з’ясувати функціональність вільнодумної інформаційної культури. Методологічну основу становить поєднання загальнонаукових методів і спеціальних методик та підходів до вивчення закономірностей та особливостей проходження інформаційних процесів і явищ.

У результаті дослідження з’ясовано, що інформаційна медіакультура передбачає, зокрема, наслідування власним носіям, які мають авторитет знання та досвіду. Саме в цьому інформаційна культура допомагає закріпленню змісту тих норм, яким суспільство надає особливого значення. При цьому закріплення одного певного варіанта взірця інформаційної культури стає основою для того, щоби його контент проходив до аудиторії не у вигляді його постійної зміни та переробки, а у вигляді створення нових символічних значень цілісних комплексів уже не традиційних смислів.

Українська інформаційна культура — соціокультурний феномен, що розвивається й до сьогодні. Закріпивши один варіант змісту, цей феномен не тільки намагається самою своєю сутністю розтлумачити певне традиційне явище «правильного минулого», а й приводить до потреби виникнення нових змістів, нових контекстів, нових меседжів, які враховують необхідні зміни, що відбулися, але виключно виходячи з особистих інтенцій аудиторії.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Ольга Мітчук, Київський університет імені Бориса Грінченка

Доктор наук із соціальних комунікацій, професор кафедри журналістики та нових медіа

Іван Крупський, Львівський національний університет імені Івана Франка

Доктор історичних наук, професор кафедри теорії і практики журналістики

Посилання

Clyde, W., M. (1934). The Struggle for Freedom of the Press from Caxton to Cromwell. Oxford University Press.

Konovets, O. (2003). Ukrainskyi ideal: istorychni narysy, dialohy [The Ukrainian ideal: historical essays, dialogue]. VTs “Prosvita”.

Mak-Liuen, M. (2001). Halaktyka Hutenberha: Stanovlennia liudyny drukovanoi knyhy [Gutenberg’s Galaxy: The Making of Man printed book]. Nika-Tsentr.

Milton, J. (1948). Complete Poetry and Selected Prose of John Milton. The Mayfair Edition.

Mitchuk, O., Penchuk, I., Podluzhna, N., Shirobokova, O., & Tregub, A. (2021). Changes in social communication as a tool of social work under the influence of digitalization. Estudios de Economia Aplicada, 39(3). https://doi.org/10.25115/eea.v39i3.4717

Patterson, G., J. (1939). Free Speech and a Free Press. Little Brown & Co.

Downloads


Переглядів анотації: 130

Опубліковано

31.10.2023

Як цитувати

Мітчук, О., & Крупський, І. (2023). Медіакультура як ознака лібералізму сучасного інформаційного суспільства. Синопсис: текст, контекст, медіа, 29(3), 220–225. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2023.3.9

Номер

Том 29 № 3 (2023)

Розділ

Медіа та віртуальна реальність

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Ольга Мітчук, Іван Крупський

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).