Екзистенціалістський мотив відчаю у романі К. Маккарті «Старим тут не місце»: нова темрява, старі сподівання
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2023.3.3Ключові слова:
Кормак Маккарті, американська література, екзистенціалізм, екзистенціалістський мотив, відчайАнотація
У статті досліджується художня репрезентація екзистенціалістського мотиву відчаю в романі Кормака Маккарті «Старим тут не місце». Твір є глибоко філософським і спонукає до роздумів, адже в ньому порушуються екзистенційні питання цінності людського життя та мети людського існування. Предметом дослідження є екзистенціалістський мотив відчаю. Проблема полягає в особливостях репрезентації цього мотиву в сучасній літературі. Мета дослідження — розглянути літературне втілення екзистенціалістського мотиву відчаю в романі «Старим тут не місце». Методи, застосовані в ході дослідження, охоплюють уважне прочитання, яке служить для ідентифікації мотиву відчаю в романі, та аналіз персонажів, який допомагає дослідити, як головні герої переживають відчай, і виявити їхні психологічні й емоційні реакції на екзистенційні виклики, з якими вони стикаються. Новизна дослідження полягає в тому, що пропонується новий погляд на аналіз роману в контексті екзистенціалістських мотивів, особливо мотиву відчаю.
Результати дослідження показують, що у творі екзистенціалістський мотив відчаю виникає як наслідок усвідомлення внутрішньої безглуздості й абсурдності людського існування. Головні герої постійно переживають відчай, оскільки суспільство, у якому вони живуть, позбавлене сенсу і керується жорстокістю, що вказує на глибокі зміни моральних та етичних стандартів у сучасній цивілізації. Протагоністи належать до різних поколінь і відрізняються за своїм соціальним статусом та способом мислення, але вони поділяють спільний досвід переживання відчаю в певні моменти свого життя. Відчай, який вони відчувають, спричинений змінами, що зазнає суспільство. Ці трансформації в глобальному масштабі провокують зміни етичних норм і моралі, породжуючи повсюдне відчуття дисонансу та моральної двозначності. Герої помічають, що насильство стає необхідною умовою для виживання, оскільки правосуддя доводить свою неспроможність боротися зі злом, гроші та наркотики займають провідне місце, замінюють релігію, а вартість людського життя знецінюється. Світ здається абсурдним і позбавленим сенсу, однак головні герої відчайдушно намагаються знайти свій шлях крізь темряву та віднайти сенс і справжність у, здавалося б, байдужому й хаотичному світі.
Завантаження
Посилання
Cant, J. (2008). Cormac McCarthy and the Myth of American Exceptionalism. Routledge.
Dorson, J. (2017). Cormac McCarthy and the Genre Turn in Contemporary Literary Fiction. European Journal of American Studies. 12 (12-3). https://doi.org/10.4000/ejas.12291
Ellis, J. (2009). Fetish and Collapse in No Country for Old Men. In H. Bloom (Ed.), Cormac McCarthy. Bloom’s Modern Critical Views (pp. 133–170). Infobase Publishing.
Frye, S. (2009). Understanding Cormac McCarthy. University of South Carolina Press.
Hacht, A. M. (ed.). (2015). A study guide for Cormac McCarthy’s “No Country for Old Men”. Literary Newsmakers for Students. Gale Cengage Learning.
Kamiu, A. (2015). Mif pro Sizifa [The Myth of Sisyphus]. Portfel.
Kierkegaard, S. (1941). The Sickness unto Death. Princeton University Press.
Lincoln, K. (2009). Cormac McCarthy: American Canticles. Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/9780230617841
Mangrum, B. (2011). Democracy, Justice, and Tragedy in Cormac McCarthy’s No Country for Old Men. Religion & Literature, 43.3, 107–133.
Marandi, S. M., Pishosta, H. &Tari, Z. (2018). Frontiersman’s Identity in Cormac McCarthy’s No Country for Old Men: A Contrapuntal Reading. International Journal of English Language & Translation Studies, 6(4), 49–57.
McCarthy, C. (2007). No Country for Old Men. Picador.
Monk, N. (2016). True and Living Prophet of Destruction: Cormac McCarthy and Modernity. UP of New Mexico.
Proulx, A. (2005). Gunning for trouble. The Guardian. https://www.theguardian.com/books/2005/oct/29/featuresreviews.guardianreview16
Sartre, J-P. (2007). Existentialism is a Humanism. Yale University Press. https://doi.org/10.12987/9780300242539
Stembkovska, H. (2014). No Country for Old Men Kormaka Makkarti: pro pockubky hrandioznosti [McCarthy’s No Country for Old Men: about an Error of Grandeur]. Amerykanski literaturni studii v Ukraini. Materialy mizhnarodnoho sympoziumu, 8, 271–276.
Webber, J. (2018). Rethinking Existentialism. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780198735908.001.0001
Yeats, W. B. (1983). Sailing to Byzantium. In R. J. Finnerman (Ed.), The Collected Poems of W. B. Yeats (pp. 193–194). Collier Books.
Zhluktenko, N. (2014). “Starym tut ne mistse” sproba kontekstnoho analizu [No Country for Old Men. An Attempt of Contextual Analysis]. Amerykanski literaturni studii v Ukraini. Materialy mizhnarodnoho sympoziumu, 8, 266–270.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Ірина Качур
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).