Пам’ять як жіночий простір у романі О. Забужко «Музей покинутих секретів»
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2023.2.5Ключові слова:
пам’ять, ідентичність, ґендер, тягар репрезентації, сучасна українська літератураАнотація
Предметом дослідження є концептуалізація пам’яті як жіночої сфери в романі О. Забужко «Музей покинутих секретів». Ключовою проблемою розвідки є інтерпретація образу жінки в романі в контексті національної та родової пам’яті. Мета дослідження полягає в тому, щоб з’ясувати жіночі домени, пов’язані з простором пам’яті в романі, а також висвітлити особливості образу жінки як хранительки пам’яті. Для досягнення поставленої мети застосовано такі методи, як описовий, герменевтичний, а також метод інтертекстуального аналізу. Новизна дослідження визначається тим, що жіночі образи в романі розглянуто з точки зору поняття тягаря репрезентації (Н. Ювал-Девіс) і з урахуванням концептуальних положень О. Забужко, окреслених в есе «Жінка-автор у колоніальній культурі, або Знадоби до української ґендерної міфології».
У результаті дослідження встановлено, що сфера пам’яті в романі «Музей покинутих секретів» пов’язана з такими жіночими доменами: особливою жіночою творчістю (художньою трансформацією зруйнованих предметів побуту в роботах Владислави Матусевич); дівчачою грою в «секрети»; приватним простором дому, що протиставляється простору «офіційної правди»; інтимними відносинами та вагітністю. Жінки постають хранительками національної пам’яті й відтворювачками самої нації (через свою здатність народжувати), а також носійками містичного знання про минуле. У результаті дослідження простежуємо, як в особливому синтезі ґендерної та національної проблематики розвивається антиколоніальний дискурс «Музею покинутих секретів». Жінка в романі О. Забужко «обтяжена» тягарем репрезентації — у її тілесному бутті представлена національна гідність її країни. Відповідно помилка у виборі чоловіка сприймається як трагічна помилка героїні (Олени Довгань), спокутувати яку має її спадкоємиця (Дарина Гощинська). Образ Олени Довгань розглянуто як варіант іконічного образу Катерини, що є втіленням колонізованої України. Натомість в образі Дарини Гощинської вбачаємо особливий тип героїні, чиє інтимне життя є простором деколонізаційним. В інтимних відносинах Дарини та Адріяна відбувається реконструкція родинної пам’яті, у якій відображається пам’ять колективна — спогади про Голодомор та визвольну боротьбу УПА. Кульмінацією цих відносин є вагітність Дарини, що репрезентує звільнення України-жінки з-під влади чужинців і дає надію на перемогу у війні з колонізатором.
Дослідження ґендерного аспекту постколоніальної пам’яті відкриває широкі перспективи в межах феміністичних студій літератури, літературних студій пам’яті й інших напрямів.
Завантаження
Посилання
Aheieva, V. (2021). Za lashtunkamy imperii. Esei pro ukrainsko-rosiiski kulturni vidnosyny [Behind the scenes of the empire: essays on cultural relationships between Ukraine and Russia]. Vikhola.
Hirsch, М., & Smith, V. (2002). Feminism and cultural memory: An Introduction. Signs: Journal of Women in Culture and Society, 28(1), 1–19. https://doi.org/10.1086/340890
Hundorova, T. (2013). Tranzytna kultura: Symptomy postkolonialnoi travmy [Transit culture: symptoms of the postcolonial trauma]. Hrani-T.
Otkovych, K. (2010). Iliuziia svobody: obraz zhinky vid tradytsionalizmu do modernizmu [The illusion of freedom: The image of the woman from traditionalism to modernism]. Karbon.
Polishchuk, Ya. (2012). Reinterpretatsiia pamiati v suchasnomu ukrainskomu romani [Reinterpretation of memory in the contemporary Ukrainian novel]. Naukovi zapysky. Seriia “Filolohichna”, 28, 183–204.
Yuval-Davis, N. (2003). Nationalist projects and gender relations. Narodna Umjetnost, 40(1), 9–36.
Zabuzhko, O. (2009). Zhinka-avtor u kolonialnii kulturi, abo Znadoby do ukrainskoi gendernoi mifolohii [The female author in colonial culture, or the need for Ukrainian gender mythology]. In O. Zabuzhko, Khroniky vid Fortinbrasa. Vybrana eseistyka (pp. 152–191). Fakt.
Zabuzhko, O. (2020). Muzei pokynutykh sekretiv [Museum of abandoned secrets]. Komora.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Катерина Буцька
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
