Пам’ять як жіночий простір у романі О. Забужко «Музей покинутих секретів»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259x.2023.2.5

Ключові слова:

пам’ять, ідентичність, ґендер, тягар репрезентації, сучасна українська література

Анотація

Предметом дослідження є концептуалізація пам’яті як жіночої сфери в романі О. Забужко «Музей покинутих секретів». Ключовою проблемою розвідки є інтерпретація образу жінки в романі в контексті національної та родової пам’яті. Мета дослідження полягає в тому, щоб з’ясувати жіночі домени, пов’язані з простором пам’яті в романі, а також висвітлити особливості образу жінки як хранительки пам’яті. Для досягнення поставленої мети застосовано такі методи, як описовий, герменевтичний, а також метод інтертекстуального аналізу. Новизна дослідження визначається тим, що жіночі образи в романі розглянуто з точки зору поняття тягаря репрезентації (Н. Ювал-Девіс) і з урахуванням концептуальних положень О. Забужко, окреслених в есе «Жінка-автор у колоніальній культурі, або Знадоби до української ґендерної міфології».

У результаті дослідження встановлено, що сфера пам’яті в романі «Музей покинутих секретів» пов’язана з такими жіночими доменами: особливою жіночою творчістю (художньою трансформацією зруйнованих предметів побуту в роботах Владислави Матусевич); дівчачою грою в «секрети»; приватним простором дому, що протиставляється простору «офіційної правди»; інтимними відносинами та вагітністю. Жінки постають хранительками національної пам’яті й відтворювачками самої нації (через свою здатність народжувати), а також носійками містичного знання про минуле. У результаті дослідження простежуємо, як в особливому синтезі ґендерної та національної проблематики розвивається антиколоніальний дискурс «Музею покинутих секретів». Жінка в романі О. Забужко «обтяжена» тягарем репрезентації — у її тілесному бутті представлена національна гідність її країни. Відповідно помилка у виборі чоловіка сприймається як трагічна помилка героїні (Олени Довгань), спокутувати яку має її спадкоємиця (Дарина Гощинська). Образ Олени Довгань розглянуто як варіант іконічного образу Катерини, що є втіленням колонізованої України. Натомість в образі Дарини Гощинської вбачаємо особливий тип героїні, чиє інтимне життя є простором деколонізаційним. В інтимних відносинах Дарини та Адріяна відбувається реконструкція родинної пам’яті, у якій відображається пам’ять колективна — спогади про Голодомор та визвольну боротьбу УПА. Кульмінацією цих відносин є вагітність Дарини, що репрезентує звільнення України-жінки з-під влади чужинців і дає надію на перемогу у війні з колонізатором.

Дослідження ґендерного аспекту постколоніальної пам’яті відкриває широкі перспективи в межах феміністичних студій літератури, літературних студій пам’яті й інших напрямів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Aheieva, V. (2021). Za lashtunkamy imperii. Esei pro ukrainsko-rosiiski kulturni vidnosyny [Behind the scenes of the empire: essays on cultural relationships between Ukraine and Russia]. Vikhola.

Hirsch, М., & Smith, V. (2002). Feminism and cultural memory: An Introduction. Signs: Journal of Women in Culture and Society, 28(1), 1–19. https://doi.org/10.1086/340890

Hundorova, T. (2013). Tranzytna kultura: Symptomy postkolonialnoi travmy [Transit culture: symptoms of the postcolonial trauma]. Hrani-T.

Otkovych, K. (2010). Iliuziia svobody: obraz zhinky vid tradytsionalizmu do modernizmu [The illusion of freedom: The image of the woman from traditionalism to modernism]. Karbon.

Polishchuk, Ya. (2012). Reinterpretatsiia pamiati v suchasnomu ukrainskomu romani [Reinterpretation of memory in the contemporary Ukrainian novel]. Naukovi zapysky. Seriia “Filolohichna”, 28, 183–204.

Yuval-Davis, N. (2003). Nationalist projects and gender relations. Narodna Umjetnost, 40(1), 9–36.

Zabuzhko, O. (2009). Zhinka-avtor u kolonialnii kulturi, abo Znadoby do ukrainskoi gendernoi mifolohii [The female author in colonial culture, or the need for Ukrainian gender mythology]. In O. Zabuzhko, Khroniky vid Fortinbrasa. Vybrana eseistyka (pp. 152–191). Fakt.

Zabuzhko, O. (2020). Muzei pokynutykh sekretiv [Museum of abandoned secrets]. Komora.

Downloads


Переглядів анотації: 218

Опубліковано

30.06.2023

Як цитувати

Буцька, К. (2023). Пам’ять як жіночий простір у романі О. Забужко «Музей покинутих секретів». Синопсис: текст, контекст, медіа, 29(2), 96–101. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2023.2.5

Номер

Розділ

Практики інтерпретації художнього тексту