Чи міг Шевченко намалювати портрет Петра Дуніна-Борковського?
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2023.3.6Ключові слова:
авторство, біографія, достовірні джерела, епістолярій, портретАнотація
Поява мистецьких томів Повного зібрання творів у 12 томах стимулювала подальші дослідження Шевченкової образотворчої спадщини. Актуальним питанням досі залишається з’ясування належності Шевченковому пензлю кількох творів. Предмет пропонованого дослідження — авторство портрета Петра Дуніна-Борковського. Мета полягала в тому, щоб якомога точніше виявити обставини, за яких Шевченко мав можливість намалювати згадану картину, на підставі чого довести або спростувати (атетеза) його авторство. Досягненню мети сприяло застосування традиційної методології біографістики, зокрема прийому зіставлення фактів поетового життєпису з епістолярними свідченнями його сучасників.
Результати дослідження. У статті послідовно розглянуті всі можливі обставини появи полотна та історія його вивчення. Воно надійшло до Державного музею Тараса Шевченка (нині Національний музей Тараса Шевченка) саме як Шевченкова робота. Однак у Повному зібранні творів у 10 томах портрет було вміщено серед сумнівних, тоді як у новому академічному зібранні його подано в основному корпусі. На підставі листування Варвари Рєпніної докладно описані знайомство й можливі зустрічі Шевченка і Дуніна-Борковського. Варвара Рєпніна про роботу художника над портретом Дуніна-Борковського ніколи не згадувала.
Василь Касіян уважав портрет належним пензлю дружини Дуніна-Борковського — Глафіри Псьол, але не аргументував своєї думки. Натомість Валентина Рубан обґрунтувала Шевченкове авторство, із чим не погоджується автор статті та спростовує окремі її спостереження як суб’єктивні й смакові. Фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру України спільно з працівницею Національного музею Тараса Шевченка Тетяною Калініною, дослідивши портрет Дуніна-Борковського, теж дійшли висновку, що немає підстав зараховувати його до Шевченкового доробку.
Упорядники нового академічного видання не мали вагомих аргументів на користь Шевченкового авторства, тож твір слід було принаймні вмістити серед сумнівних, якщо не відкинути зовсім. Насправді йому взагалі не місце серед Шевченкових картин. Перспективним видається подальше дослідження портрета Дуніна-Борковського як твору Глафіри Псьол у порівнянні з іншими її картинами, зокрема портретом Варвари Рєпніної.
Завантаження
Посилання
Ayzenshtok, I. (1935). Sudba literaturnogo nasledstva T. G. Shevchenko [The fate of the literary heritage of T. G. Shevchenko]. Literaturnoe nasledstvo, 19–21, 419–484.
Boron, O. (2023). Kyievoruska mynuvshyna v Shevchenkovykh povistiakh: istorychnyi pidtekst [Kyivan Rus past in Shevchenko’s stories: historical connotations]. Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu im. V. I. Vernadskoho, seriia: Filolohiia. Zhurnalistyka, 34(73), N 1, Vol. 2, 43–49. https://doi.org/10.32782/2710-4656/2023.1.2/07
Chalyy, M. (1882). Zhizn i proizvedeniya Tarasa Shevchenka. (Svod materialov dlya ego biografii) [Life and works of Taras Shevchenko. (Code of materials for his biography)]. Tipografiya K. N. Milevskogo.
Chuiko, T. (2013). Do pytannia atrybutsii maliarskykh tvoriv Kobzaria z kolektsii Natsionalnoho muzeiu Tarasa Shevchenka [Regarding the issue of attribution of Kobzar’s paintings from the collection of the Taras Shevchenko National Museum]. Bukovynskyi zhurnal, 1, 63–71.
Halchenko. S., & Karpinchuk, H. (Eds.) (2020) Epistoliarii Tarasa Shevchenka u 2 kn. Kn. 1 [Epistolary of Taras Shevchenko in 12 v. Vol. 1]. Folio.
Kasiian, V. (1962). Mystetska spadshchyna Shevchenka i nove v yii doslidzhenni [Shevchenko’s artistic heritage and what is new in its research]. Zbirnyk prats desiatoi naukovoi shevchenkivskoi konferentsii (pp. 28–47). Vydavnytstvo AN URSR.
Katalog Shevchenkovskoy vystavki v Moskve po povodu pyatidesyatiletiya so dnya ego smerti, 1861 26/II 1911 [Catalog of the Shevchenko exhibition in Moscow on the occasion of the fiftieth anniversary of his death, 1861 26/II 1911]. (1911). Tipografiya I. I. Ryabushinskogo.
Novytskyi, O. (1914). Taras Shevchenko yak maliar [Taras Shevchenko as a painter]. Nakladom NTSh.
Raievskyi, S. (1941). Khto avtor portretu V. M. Riepninoi, prypysuvanoho penzliu T. H. Shevchenka? [Who is the author of the portrait of V. M. Repnina, attributed to the brush of T. G. Shevchenko?]. Obrazotvorche mystetstvo, 5, 30–31.
Ruban, V. (1984). Ukrainskyi portretnyi zhyvopys pershoi polovyny XIX stolittia [Ukrainian portrait painting of the first half of the 19th century]. Naukova dumka.
Sherotskiy, K. (1914). Shevchenko-khudozhnik [Shevchenko-artist]. Russkiy bibliofil, 1, 28–47.
Shevchenko, T. (1961). Povne zibrannia tvoriv u 10 t. T. 7. Zhyvopys, hrafika 1830–1847. Kn. 2 [Complete works in 10 v. Vol. 7. Painting, graphics 1830–1847. Part 2]. Vydavnytstvo AN URSR.
Shevchenko, T. (2013). Povne zibrannia tvoriv u 12 t. T. 8. Mystetska spadshchyna. Zhyvopys i hrafika 1843–1847 [Complete works in 12 v. Vol. 8. Artistic heritage. Painting and graphics 1843–1847]. Naukova dumka.
Zhur, P. (1985). Duma pro Ohon. Z khroniky zhyttia i tvorchosti Tarasa Shevchenka [A thought about Fire. From the chronicle of the life and work of Taras Shevchenko]. Dnipro.
Zhur, P. (2003). Trudy i dni Kobzaria. Litopys zhyttia i tvorchosti T. H. Shevchenka [Works and days of Kobzar. Chronicle of the life and work of T. G. Shevchenko]. Dnipro.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Олександр Боронь
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
