До питання ймовірних причин написання оповідання Андрія Головка «Крученим шляхом»
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2023.3.1Ключові слова:
Андрій Головко, оповідання «Крученим шляхом», інтертекстуальність, революційний ерос, повість «Червоний роман», «Автобіографія», п’єса «Хочу»Анотація
Предметом дослідження є інтертекстуальні зв’язки між персонажами, ідеями, мотивами та конфліктами у творах Андрія Головка: оповіданні «Крученим шляхом» (1924), повісті «Червоний роман» (1922), п’єсі «Хочу» (1920), «Автобіографії» (1925). У статті розглянута така проблема, як вирішення конфліктів письменника радянської епохи (протиставлення несвідомого селянина та свідомого комуніста, революційного еросу та кохання до жінки, яка стає перешкодою на шляху до соціалістичного раю) у творчій площині на прикладі текстів Андрія Головка. Актуальність дослідження зумовлена важливістю питання самовизначення українських письменників радянської епохи.
Мета статті — з’ясувати ймовірну причину написання оповідання «Крученим шляхом», адже використання сюжету й художніх образів одного власного твору для написання іншого в ранній творчості Головка є безпрецедентним і заслуговує на окреме дослідження. Водночас схожі конфлікти порушує письменник у п’єсі «Хочу» та «Автобіографії». Тому застосовувався метод інтертекстуального аналізу. Новизна статті полягає як у самій темі дослідження, так і в залученні до літературознавчого аналізу маловідомих творів письменника — п’єси «Хочу», «Автобіографії».
У результаті дослідження автор робить гіпотезу про те, що поряд з очевидною причиною написання оповідання (як прямої агітації, тобто заклику до петлюрівців не боятися переходити на бік комуністів) можлива й неочевидна: є ймовірність, що оповідання «Крученим шляхом» стало для письменника своєрідним способом вирішення конфлікту вибору між вірністю революційній ідеї та особистим щастям із коханою у творчій площині. Твір також можна тлумачити як спробу художнього самовиправдання за зраду революційних ідеалів самим письменником.
Автор лише побіжно торкається питання опозиції кольорової символіки та стихій (блакитний, синій, озеро, болото — як уособлення спокійного життя з коханою; червоний, блискавки, промінь, сонце — як втілення революції), які можуть стати предметом наступного дослідження.
Завантаження
Посилання
Frolova, K., & Pasichnyk, M. (1967). U borotbi za novu krasu [In the struggle for new beauty]. In K. Frolova, M. Pasichnyk, Andrii Holovko (pp. 22–69). Dnipro.
Holovko, A. (1924). Kruchenym shliakhom [On the Twisted Path]. Shliakh osvity.
Holovko, A. (1926). Mozhu [I can]. State Publishing House of Ukraine.
Holovko, A. (1976–1977). Zibrannia tvoriv u 5 t. T. 1–5 [Collection of works in 5 vol. Vol. 1–5]. Dnipro.
Orlyk, P. (1986) Andrii Holovko: narys zhyttia i tvorchosti [Andrii Holovko: Sketch of life and creativity]. Dnipro.
Orlyk, P. (1987). Badoryi ton borotby [Cheerful tone of struggle]. In A. Holovko, Tvory v 3 t. T. 1 [Works in 3 vol. Vol. 1] (pp. 3–13). Dnipro.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Ярослава Муравецька
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
