Голос «Еклезіяста». До проблеми комунікативних структур у ліриці

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-259x.2023.3.4

Ключові слова:

ліричний суб'єкт, автор, читач, комунікація в ліриці, постмодернізм, Іздрик

Анотація

У статті досліджується взаємодія ліричного суб’єкта й автора в контексті комунікативної теорії лірики на матеріалі творів поета-постмодерніста Юрія Іздрика. Питання визначення мовця («голосу» поезії) та відокремлення його від реальної постаті автора досі лишається не визначеним. Предметом цього дослідження є форми вираження ліричного суб’єкта в художній площині, метою — виокремлення ліричного суб’єкта в поезії Юрія Іздрика, осмислення його специфічних рис і функціонування в поетичному тексті. Під час роботи використані методи герменевтичної інтерпретації, рецептивної естетики та загального аналізу.

У дослідженні схарактеризовано особливості вираження ліричного суб’єкта в ліричному тексті Юрія Іздрика «Екклезіяст 2.0». На основі дослідження комунікативних структур у ліриці Д. Бурдорфа було з’ясовано, що ліричний суб’єкт репрезентований займенником «ми» (у різних формах), який належить до категорії відкритого «ми», що може включати в себе безпосередньо ліричний суб’єкт, а також інших учасників комунікації. З огляду на контекст твору, де читач занурений у рефлексії стосовно людських взаємовідносин, «ми» може означати «я» будь-кого, хто матиме справу з текстом. Фактичне «я» з’являється наприкінці твору, і саме в цій частині стилістика видозмінюється: від загальних рефлексій ліричний суб’єкт переходить у площину персоніфіковано-інтимного звертання. Виходячи з внутрішньої логіки тексту, це «я» можна характеризувати як «Я» свідомої, зрілої людини з великим життєвим досвідом, невеликими амбіціями та відсутністю егоцентризму. Зважаючи на концепцію фікційності поетичного тексту, «я» та його звертання до «ти» в тексті є художньою імітацією. Із цієї перспективи адресат «ти» не містить у собі покликання на реальну особу, а «я» є художнім принципом для побудови цієї комунікації. З перспективи читача текст пропонує значне поле для інтерпретацій. Рефлексії дають можливість зіставити досвід реципієнта із запропонованими в тексті концепціями і водночас приміряти на себе роль іншого завдяки персоніфікованому звертанню.

Новизна дослідження полягає в розгляді ліричного суб’єкта з точки зору комунікативних стратегій. У подальшому отримані результати відкривають можливість говорити про ліричний суб’єкт у контексті інших поетичних творів автора. Також отримані результати можна застосувати в компаративному аспекті — при порівнянні ліричних суб’єктів у творах інших визначних поетів-постмодерністів. Це сприятиме виокремленню специфічних рис ліричного суб’єкта українського постмодернізму загалом.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Богдан Хіхлушко, Київський університет імені Бориса Грінченка

Аспірант кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства

Посилання

Adorno, T. (2002). Teoriia estetyky [Aesthetic Theory]. Osnovy.

Burdorf, D. (2017). The I and the Others. Articulations of Personality and Communication Structures in the Lyric. Journal of Literary Theory, 11(1), 22–31. https://doi.org/10.1515/jlt-2017-0003

Culler, J. (2015). Theory of the lyric. Harvard University Press. https://doi.org/10.4159/9780674425781

Gadamer, H.-G. (2002). Virsh i rozmova [Poem and Conversation]. Prosvita.

Halych, U. (2019, 22 lypnia). “Ne vmer molodym? To zhyvy molodym”: melankholiina ekzystentsiia Yuriia Izdryka [“Didn’t die young? Then live young”: the melancholic existence of Yurii Izdryk]. Staryi Lev Publishers. https://starylev.com.ua/blogs/ne-vmer-molodym-zhyvy-molodym-melanholiyna-ekzystenciya-yuriya-izdryka

Hillebrandt, C., Klimek, S., Müller, R., Waters, W., & Zymner, R. (2017). Theories of Lyric. Journal of Literary Theory, 11(1), 1–11. https://doi.org/10.1515/jlt-2017-0001

Izdryk, Yu. (2019). Melankholii [Melancholies]. Staryi Lev Publishers.

Kim, H. H., & Gibson, J. (2021). Lyric Self-Expression. In S. Sedivy (Ed.). Art, Representation, and Make-Believe. Essays on the Philosophy of Kendall L. Walton (pp. 94–111). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780367808662-7

Vendler, H. (1995). The given and the made: strategies of poetic redefinition. Harvard University Press.

Winko, S. (2011). On the Constitution of Characters in Poetry. In J. Eder, F. Jannidis, & R. Schneider (Eds.). Characters in Fictional Worlds (pp. 208–231). De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110232424.3.208

Downloads


Переглядів анотації: 56

Опубліковано

31.10.2023

Як цитувати

Хіхлушко, Б. (2023). Голос «Еклезіяста». До проблеми комунікативних структур у ліриці. Синопсис: текст, контекст, медіа, 29(3), 185–190. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2023.3.4

Номер

Розділ

Практики інтерпретації художнього тексту