Посттравматичне в оповіданні Тетяни Лаврової «Моя Зоря, мій Полин…»
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2024.2.2Ключові слова:
посттравматичний розлад, психологізм, Чорнобиль, потік свідомості, алюзіяАнотація
Актуальність дослідження зумовлена потребою в літературній інтерпретації проявів посттравматизму. Мета цієї статті — охарактеризувати прояви посттравматичного в оповіданні «Моя Зоря, мій Полин…» Тетяни Лаврової (2002). Для досягнення цієї мети були залучені контекстуальний і психологічний аналіз, компаративний, структуралістський методи аналізу. Наукова новизна статті полягає у введенні в науковий обіг частини доробку маловідомої письменниці Т. Лаврової (у заміжжі — Міцінська), яка публікувалася на сторінках журналу «Вітчизна».
У результаті дослідження було проаналізовано прояви посттравматичного розладу героїні оповідання на ментальному, емоційному, фізичному, поведінковому рівнях. Виявлено такі емоційні реакції на травму: зневіру, тривогу, дезорієнтованість, заперечення, емоційні перепади, нав’язливі думки про травму, відсутність контролю, тенденцію до самоізоляції, почуття відчуженості, зниження інтересу до повсякденних справ або депресію. Результати дослідження засвідчують, що проявом посттравматичного розладу героїні є вербалізація емоцій, реалізована через незавершеність речень. Зауважується, що відображення психіки людини, ураженої травмою, Т. Лаврова реалізує, вдаючись до прийомів безпосереднього психологізму («потоку свідомості», «внутрішнього мовлення»). Письменниця використовує форми Я-оповіді з численними авторефлексивними пасажами. Травматичне роздвоєння героїні оповідання «Моя Зоря, мій Полин…» Т. Лаврової розкривається лінгвістично. Письменниця на перший план ставить індивідуальне (у цьому випадку — трагедію безіменної жінки). У той же час безіменність персонажа свідчить про спрямування на типовість трагічної ситуації. З’ясовується, що авторка подає не образ самих подій, а образ того, як вони відбиваються у свідомості героїні.
Аналіз фрагментів оповідання дає змогу зрозуміти пошук відповідей на питання буття, основними категоріями яких у цьому творі є гріх і спокута. Особливий акцент робиться на розкритті донорської зони онтологічної метафори з елементом «рідина».
Завантаження
Посилання
Alexander, J. (2003). The meanings of social life: A cultural sociology. Oxford University Press.
Balaev, M. (2008). Trends in Literary Trauma Theory. Mosaic, 41(2), 149–166.
Bezhan, O. (2013). Fenomen travmy u literaturi pro katastrofu (na materiali suchasnoi amerykanskoi ta rosiiskoi prozy) [The phenomenon of trauma in disaster literature (on the material of modern American and Russian prose)]. Naukovi pratsi Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Filolohichni nauky, 33, 33–37.
Dovhanych, N. (2018). Travma v ukrainskii povoiennii literaturi (Na prykladi romaniv Ihoria Kachurovskoho, Oleny Zvychainoi ta Oleksy Izarskoho) [Trauma in Ukrainian post-war emigration literature (On the example of novels by Ihor Kachurowskyi, Olena Zvychayna and Oleksa Izarskyi)]. Spheres of Culture, 17, 187–195.
Freud, S. (1998). Vstup do psykhoanalizu [Introduction to Psychoanalysis]. Osnovy.
Hornostai, P. (2018). Kolektyvna travma yak problema sotsialnoi ta politychnoi psykholohii [Сollective trauma as an issue of social and political psychology research]. Problemy politychnoi psykholohii, 21(7), 54–68. https://doi.org/10.33120/popp-Vol21-Year2018-5
Hundorova, T. (2005). Pisliachornobylska biblioteka. Ukrainskyi literaturnyi postmodern [The Post-Chornobyl library. Ukrainian Postmodern of the 1990s]. Krytyka.
Kellermann, N. P. (2001). Transmission of Holocaust trauma — an integrative view. Psychiatry: Interpersonal and Biological Processes, 64(3), 256–267. https://doi.org/10.1521/psyc.64.3.256.18464
Kukharuk, R. (2007, September 07). Hlybyna bezodni [The depth of the abyss]. Literaturnyi forum. http://litforum.com.ua/index.php?r=18&a=2658
LaCapra D. (2014). Writing History, Writing Trauma. Johns Hopkins University Press.
Langer, L. (1982). Versions of survival: the Holocaust and the human spirit. State University of New York Press.
Lavrova, T. (2002). Moia Zoria, mii Polyn… [My Star, my Wormwood...]. Vitchyzna, 9–10, 49–52.
Matusiak, A. (2020). Vyity z movchannia. Dekolonialni zmahannia ukrainskoi kultury ta literatury XXI stolittia z posttotalitarnoiu travmoiu [Break out of silence. Decolonial competitions of Ukrainian culture and literature of the 21st century with post-totalitarian trauma]. Piramida.
Onwuachi-Willig, A. (2016). The Trauma of the routine: lessons on cultural trauma from the Emmett Till verdict. Sociological Theory, 34(4), 335–357. https://doi.org/10.1177/0735275116679864
Predko, V. (2023). Zhyttiestiikist u postkovidnyi period: podolannia naslidkiv perezhyvannia vidchuttia vtraty [Resilience in the post-covid period: overcoming the consequences of experiencing a sense of loss]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia “Psykholohiia”, 3, 23–27. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.3.4
Romanenko, O. (2023). Khaos viiny ta kryza identychnosti: typolohichni dominanty opovidi pro travmu v suchasnii ukrainskii literaturi [Chaos of war and identity crisis: typological dominants of narratives about trauma in modern Ukrainian literature]. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies, 2(34), 107–111. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2023.34.21
Suvorova, L. (2015). Tanatychni aspekty obraznoho modeliuvannia psykhichnykh travm i mezhovykh sytuatsii u novelistytsi M. Yatskova [The thanatical aspects of characters modelling in M. Yatskiv’s short stories]. Suchasni literaturoznavchi studii, 12, 515–526.
Sztompka, P. (2000). Trauma wielkiej zmiany. Społeczne koszty transformacji [The trauma of great change. The social cost of transformation]. ISP PAN.
Tumarkin, M. (2005). Traumascapes: The Power and Fate of Places Transformed by Tragedy. Melbourne University Publishing.
Van der Kolk, B. A., & Van der Hart, O. (1991). The intrusive past: The flexibility of memory and the engraving of trauma. The American Imago, 48(4), 425–454.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Марина Штолько
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).