Політичний аспект концепту «свобода» у творчості Павла Вишебаби
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2024.1.2Ключові слова:
воля, свобода, власновладність, відповідальність, воєнна література, війна, поезія, вірш, сучасна українська література, ДонцовАнотація
Об’єктом наукової уваги в цій статті є поетичні тексти сучасного українського військового-поета Павла Вишебаби. Метою статті є інтерпретація вияву концепту свободи у творчості цього поета. Автор зосереджується на політичному аспекті концепту «свобода», тож передусім аналізує творчість Павла Вишебаби під таким кутом зору. У дослідженні автор також вдається до аналізу творчості військових-поетів Катерини «Пташки» Поліщук і Бориса Гуменюка. Це робиться задля зіставлення виявів концепту «свобода» цих авторів і кращого розуміння текстів Павла Вишебаби. Щоб науково обґрунтувати політичний аспект свободи, у цій статті автор спирається на філософський доробок Дмитра Донцова, зокрема ідею націоналізму та його засадничі принципи. Для уточнення термінології в статті застосовується «власновладність» Дмитра Донцова. Для досягнення мети статті були залучені контекстуальний аналіз і біографічний методи.
Актуальність статті зумовлена суспільною необхідністю в умовах російсько-української війни усвідомлювати цінність свободи. Новизну розвідки визначає обраний аспект розгляду лірики сучасного поета, наукова рецепція творчості якого загалом є обмеженою.
За результатами дослідження Павло Вишебаба розуміє концепт свободи у політичній площині. Було виявлено, що концепт свободи в його творчості охоплює особисту відповідальність, вищу мету, збереження та розбудову культурно-історичної спадщини. Свобода для Павла Вишебаби є «свободою від» і «свободою для». У політичній площині остання полягає у встановленні державності, а перша — у свободі від загарбників. Також Павло Вишебаба має особисте розуміння свободи як можливості для творчості. Подальші перспективи дослідження пов’язані з аналізом репрезентативної вибірки сучасних військових-поетів і поетів, які пишуть про війну, задля ґрунтовних висновків стосовно уявлень про політичну свободу в українській культурі як засадничого чинника формування нації.
Завантаження
Посилання
Dontsov, D. (2006). Natsionalizm. DP “DKF”.
Hurst, G. C. (1990). Death, Honor, and Loyality: The Bushidō Ideal. Philosophy East and West, 40(4), 511–527. https://doi.org/10.2307/1399355
Naidenko, Yu. (2024, January 04). “Maie uviity v shkilnu prohramu”. Zakhysnytsia Azovstali Ptashka zvorushyla ukraintsiv virshem-molytvoiu, yakyi vona napysala v poloni. NV.LIFE. https://life.nv.ua/ukr/socium/ptashka-zvorushila-ukrajinciv-virshem-molitvoyu-yakiy-vona-napisala-u-poloni-tekst-virsha-video-50295320.html
Pylynskyi, M. (2022). Ordered liberty in Borys Humeniuk’s texts. Literaturnyi protses: metodolohiia, imena, tendentsii, 20, 51–58. https://doi.org/10.28925/2412-2475.2022.20.7
UA PAVLO VYSHEBABA. (2023, May 13). Ptashka virsh Pavla Vyshebaby [Video]. YouTube. https://www.youtube.com/watch?v=Jv_WF5vxgKA
Vyshebaba, P. (2023). Tilky ne pyshy meni pro viinu. Vydavnytstvo Odniiei Knyhy.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Михайло Пилинський
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).